Справа № 22-ц/796/1270/2018 Головуючий у 1-й інстанції -Осаулов А.А.
703/297/17 Доповідач Чобіток А.О.
22 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів :
головуючого судді - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року в справі за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа : Служба у справах дітей Смілянської районної державної адміністрації про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
У січні 2017 року представник Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з цим позовом та просив суд відібрати без позбавлення батьківських прав малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у матері ОСОБА_1; передати дітей органу опіки та піклування Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області для подальшого влаштування; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку від заробітку відповідача щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття на особу або установу, в якій будуть перебувати діти.
За ухвалою від 03.04.2017 року Смілянського міськрайонного суду Черкаської області вказану цивільну справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва із здійсненням автоматичного розподілу на суддю Осаулова А.А.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Служби у справах дітей надійшла інформація щодо малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, матір'ю яких є ОСОБА_1, що разом з дітьми тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_1 у самозахопленому та не пристосованому для проживання будинку, оскільки під час перевірки умов їх проживання там з»ясувалось про відсутність електро та водопостачання, Діти не навчались, зовні мали ознаки занедбаності та не догляду, підлягали медичному обстеженню. У зв»язку з існування загрози життю та здоров»ю дітей Дніпровською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження 02.11.2016 року № 625 «Про відібрання малолітніх дітей», яке було виконано 18.01.2017 року шляхом відібрання від матері малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та влаштування їх у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м.Києва, де вони і перебувають по сьогодні. За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 2 ст.170 СК України позивач після безпосереднього відібрання дітей звернувся із цим позовом до суду з метою захисту інтересів малолітніх дітей, здоров»ю та життю яких загрожувала небезпека в разі їх проживання разом з матір»ю у вказаному будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що суд не з'ясував належним чином фактичних обставини справи щодо заявлених вимог, не встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи,грубо порушив права та інтереси малолітніх дітей. Вказує, що до служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація від Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) по електронній пошті 18.10.2016 року вх. № 103008/2216(18.10.2016 р. в телефонному режимі) щодо проживання двох малолітніх дівчат в помешканні, яке не пристосоване до проживання за адресою: АДРЕСА_1. На оперативне реагування даного повідомлення спеціалістами служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за участю спеціалістів Дніпровського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді 18.10.2016 року було здійснено перевірку та складено акт обстеження житлово-побутових умов. З'ясовано, що за даною адресою проживають: мати - ОСОБА_1, яка була на той час на останньому триместрі вагітності, її малолітні діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також разом з ними проживає співмешканець ОСОБА_4 (громадянин Республіки Киргизії). Під час перевірки встановлено, що будинок не придатний для проживання, так як відсутнє опалення, електропостачання, водовідведення, в кухні стоїть металева саморобна конструкція, в яку кладуть дрова. Матері було рекомендовано тимчасово влаштувати дітей до державного закладу, на що вона категорично відмовилась. Дану родину Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації тримала на контролі. Під час чергового відвідування даної родини 25.10.2016 року матері повторно було запропоновано влаштувати дітей до державного закладу поки не вирішиться питання постійного придатного для проживання житла. ОСОБА_1 пообіцяла, що житлові питання нею буде вирішено протягом двох тижнів. Під час повторного відвідування працівником Служби разом з лікарем-педіатром 02.11.2016 року було виявлено небезпеку для життя та здоров'я дітей внаслідок повного задимлення приміщення, в якому перебували діти. Лікарем-педіатром під час складання акту рівня безпеки дітей було надано направлення на екстрену госпіталізацію малолітнім дітям - ОСОБА_2, 2007 року народження та ОСОБА_3, 2010 року народження, з діагнозом «отруєння чадним газом», на що мати категорично заперечувала. На підставі ст. 170 Сімейного кодексу України та п.8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866, за клопотанням Служби Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією видано розпорядження від 02.11.2016 року № 625 «Про відібрання малолітніх дітей». Під час виконання даного розпорядження дітей не було вилучено, так як мати ОСОБА_1 була надто схвильована, а враховуючи 30 тиждень її вагітності, створювало ризик втрати нею ненародженої дитини та ризик для її здоров'я.
Службою у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації 03.11.2016 року було проінформовано Дніпровське управління поліції ГУ НП України в м. Києві для організації спільної роботи на виконання розпорядження голови Дніпровської РДА в місті Києві. 17.11.2016 р. отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 за вказаною адресою відсутня, виконати його не надалося можливим.
Службою у справах дітей у черговий раз 30.12.2016 р. була відвідана родина ОСОБА_1. за тією ж адресою, однак на місце прибули працівники ГО «Європейський шлях», які запропонували родині переїхати з непридатного помешкання в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, про що був складений акт обстеження житлово- побутових умов, у висновку вказано, що родина ОСОБА_1. разом із малолітніми дітьми буде проживати за вказаною адресою поки дана громадська організація не винайме їм придатне для проживання житло на тривалий термін.
З метою збереження життя малолітнім дітям Службою було рекомендовано матері влаштувати дітей до навчального закладу з п'ятиденним перебуванням на повному державному забезпеченні, на що мати погодилась.
03.01.2017 року за вх. № 103008/2 від спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 м. Києва було отримано повідомлення, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчаються в даному закладі, з 26.12.2016 року по 10.01.2017 року перебувають на канікулах, мати ОСОБА_1 знаходиться в пологовому будинку. Діти під час канікул залишилися з її співмешканцем. Враховуючи складну ситуацію даної родини, зв'язок з матір'ю був відсутній, дітей було вилучено 18.01.2017 року та подано до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області позовну заяву.
В матеріалах справи наявна інформація, що ОСОБА_1 та її малолітні діти за адресою: АДРЕСА_3 (Шевченківський район м. Києва) не зареєстровані та не проживають. Однак як пояснила ОСОБА_1, що за адресою АДРЕСА_3 в подальшому планує проживати разом з дітьми, а на літній період проживає за адресою: АДРЕСА_4 (Дніпровський район).
При розгляді даної справи Шевченківським судом м. Києва відповідач ОСОБА_1 надала суду договір оренди від 17.01.2017 року підписаний з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 (Дніпровський район), термін дії якого по 20.04.2017 року. Хоча в матеріалах справи є лист садівничого товариства «Трамвайник» від 30.01.2017 № 12, в якому зазначено, що власником даного будинку є ОСОБА_6 з підтвердженням правовстановлюючого документу (державний акт на право власності на земельну ділянку). Крім того ОСОБА_6 надав письмове пояснення від 01.01.2017 спеціалісту служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначив, що він не підписував із ОСОБА_1. зазначений договір оренди, довіреність на підписання від його імені не давав та таку особу як ОСОБА_5. (наймодавець по договору) не знає. Надалі наміру ОСОБА_6 укладати договір оренди із ОСОБА_1. немає. Водночас відмовив спеціалісту Служби у обстеженні умов проживання даного будинку та пояснив, що даний будинок не придатний для цілорічного проживання, так як приміщення не обладнане опаленням, водопостачанням, не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату.
Під час з'ясування обставин щодо наявності у ОСОБА_1. житлового приміщення, остання надавала різні адреси, за якими вона не проживала, водночас надаючи договори оренди. Таким договором є договір оренди від 02.02.2017 року, який укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5, терміном на 12 місяців до 02.02.2018 року. Відповідно до листа служби у справах дітей Іванківської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_5 ніхто не проживає, господарем будинку ОСОБА_7 не являється, будинок використовується як дачний тільки в літній період, ОСОБА_1 з дитиною в селі не з'являлась і на даний час не проживає.
Отже, ОСОБА_1 при наданні фіктивних договорів оренди за різними адресами вводила суд в оману.
Що стосується особи ОСОБА_4., співмешканця відповідачки Службою у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації направлено запит до міграційної служби України з метою з'ясування законності перебування його на території України.
Громадянку ОСОБА_1. взято на поруки ГО «Європейський шлях», які після вилучення дітей та влаштування до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва, в січні 2017 року здійснили неправомірні дії щодо блокування роботи державної установи, а саме: Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, під час якого примушували спеціалістів Служби (після робочого часу) виїхати на їхньому автомобілі з метою обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1. та негайно повернути їй дітей. Даний факт зафіксовано по лінії «102». Службою направлено запит до управління патрульної поліції у м. Києві для підтвердження даного факту.
Орган опіки та піклування вважає, що судом першої інстанції проігноровано докази, які містяться в матеріалах цивільної справи про те, що діти знаходяться в складних життєвих обставинах з загрозою їх життю та здоров'ю, а матір'ю ОСОБА_1. з моменту виявлення даної родини та до теперішнього часу не створено належних умов для життя та виховання дітей, відсутність належного житлового приміщення.
Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач зазначала, що на даний час вона проживає за адресою : АДРЕСА_6 зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_4 та їх спільною дитиною ОСОБА_8. Вказує, що будинок придатний для проживання дітей, вона є директором Приватного підприємства «Агроком-С» та в змозі утримувати дітей.
При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що у відповідача ОСОБА_1. та ОСОБА_9, ОСОБА_4 у незареєстрованому шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Актом обстеження житлово-побутових умов сім»ї № 267 від 02.11.2016 року комісією в складі матері дітей - відповідача по справі, головного спеціаліста ССД Науменко І.І., лікаря-педіатра УПМСД №1 ОСОБА_11 зафіксовано, що кімната у літньому дачному будинку непридатна для проживання дітей за відсутністю опалення, електро та водопостачання, а діти перебувають у небезпечних умовах проживання у непридатному для цього будинку (а.с.12).
Відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", у зв'язку з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю дитини - головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2016 року за №625 було винесено розпорядження «Про відібрання малолітніх дітей» (а.с.14).
Вказане розпорядження було виконане 18.01.2017 року шляхом відібрання дітей у матері та їх влаштування до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 (а.с.20-24).
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників справи , обговоривши її доводи, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України у редакції 2004 року , законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що місцем проживання матері малолітніх дітей є інша адреса (АДРЕСА_4), а ніж та, на якій проводилась 02.11.2016 року перевірка умов проживання представниками позивача. Будь-яких висновків щодо існування загрози життю чи здоров»ю дітей за цією адресою суду надано не було, обстеження вказаної адреси не проводилось. У відповідності до вимог чинного законодавства свої обов»язки відповідач як матір дітей виконувала належним чином, оскільки вказані малолітні діти перебувають на обліку в Центрі первинного медико-санітарної допомоги №1, оглядались лікарем та будь-яких проблем зі здоров»ям, захворювань у них не виявлено (а.с.52 том 1), а з 09.11.2016 року діти вже навчались у школі-інтернаті №14 м. Києва, де мають позитивні характеристики та здібності до навчання, а відношення до них матері досить позитивне, що вказує на виконання нею своїх батьківських обов»язків (а.с.164-166, 168 том 1).
Проте суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким рішенням суду першої інстанції, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим колегія суддів приймає аргументи апеляційної скарги позивача .
Так, при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи, які були в розпорядженні суду першої інстанції, встановлено, що до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла інформація щодо проживання двох малолітніх дівчат в помешканні, яке не пристосовано для проживання на АДРЕСА_1, в якому немає води та світла, а дівчинка, яка на вигляд шкільного віку, навчальний заклад не відвідує, внаслідок чого зобов'язано Службу у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві адміністрації провести відповідну перевірку до 26.10.2016 року (а.с. 48 том 1).
Відповідно до Акту № 253 , складеного 18.10.2016 року начальником відділу Служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві Вернигорою В.Г., головними спеціалістами Науменко І.І,, Шелеховою Л.В. в ході перевірки виявлено, що у приватному будинку без номеру на АДРЕСА_1, проживають: ОСОБА_1, одиначка, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює; діти - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; співмешканець ОСОБА_1. - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин Республіки Киргизії. Приватний будинок не має опалення, до будинку не проведено електричний струм, у кухні стоїть металева саморобна конструкція, в яку кладуть дрова зверху, є плита для приготування їжі, яка становить небезпеку, відсутнє водопостачання, є тільки приготовлена їжа у каструлі, хліб та макаронні вироби. У кімнаті стоять 2 двоспальні кроваті, немає туалету. Діти мають сезонний одяг, не мають окремих спальних місць, діти не навчаються, є постільні речі, іграшки , одяг. Загальний дохід сім'ї 3500 грн. на 4 чоловік. Пільг не мають. Характеристика батьків - мати вагітна, зі слів алкоголь та наркотики не вживають. Зі слів сусідки будинок не пристосований для проживання, відсутнє водо та електропостачання, відсутні умови для осінньо-зимового проживання родини із дітьми.
ОСОБА_1, останнім місцем реєстрації проживання якої відповідно до даних паспорта від 25.12.2014 року є: АДРЕСА_7, рекомендовано влаштувати дітей тимчасово до державного закладу, проведено з нею бесіду щодо належного виконання батьківських обов»язків. Родині надано термін до 19.10.2016 року щодо вирішення житлового питання ( а.с.49-52 том 1).
25.10.2016 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3., домашня адреса : АДРЕСА_7, надала власноручні пояснення, в яких зазначила, що є одинокою матір»ю і має двох дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в с. Залевки. Біологічним батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин Республіки Киргизії. З дітьми та ОСОБА_4 до вересня 2016 року вона проживала в АДРЕСА_8 , де винаймали квартиру. З вересня 2016 року усі вони проживають в будинку АДРЕСА_1. Вона є вагітною ( 30 тижнів) та перебуває на обліку в м. Сміла. Дітей має намір влаштувати на 5 днів навчання в інтернат № 14 в м. Києві, буде обстежувати дітей у поліклініці по вул.. Курнатовського. ОСОБА_4 працює та шукає житло з усіма зручностями. Служба у справах дітей пропонувала влаштувати дітей в заклад за її заявою, але вона не погоджується. Всі питання вони вирішать самі протягом двох тижнів. За дітьми вона доглядає, їм тепло та зручно з ними. Ніяких виплат на дітей як одинока мати вона не оформлювала. Чоловік працює вантажником та отримує приблизно 200 грн. на день. Вони будуть переїжджати до народження нею дитини, тому що електрики в будинку немає там де вони зараз живуть.Опалюють приміщення пічним отепленням і там готують їжу, воду беруть зі скважини ( а.с. 19 том 1).
На запит Служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва» листом за № 698 від 27.10.2016 року повідомило, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мати дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає разом із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є громадянином Респубьліки Киргизії, у будинку, розташованому навпроти будинку АДРЕСА_9. 25.10.2016 року представники служби у справах дітей звернулись до адміністрації ЦПМСД «Русанівка» щодо сумісного огляду будівлі, в яких мешкає родина та огляду дітей. До 25.10.2016 року родина ОСОБА_1. до АЗПСМ № 3 не зверталась та не спостерігалась. 25.10.2016 року лікар-педіатр дільничний ОСОБА_13 у складі представників служби у справах дітей відвідали адресу, де мешкає родина з дітьми. Було з»ясовано у ОСОБА_1., що діти прийняті на медичне обслуговування в ЦПМСД № 1, амбулаторією, розташованою за адресою : вул.. Курнатовського, 7, де були оглянуті лікарем. Огляд дітей лікарем ОСОБА_13 мати не дозволила. Медичних документів на дітей та на дорослих в АЗПСМ № 3 немає ( а.с. 52 том 1).
На лист Служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві від 25.10.2016 року щодо надання соціальних послуг родині ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_3., Центр соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді повідомив, що 18.10.2016 року відбулось відвідування родини ОСОБА_1., під час якого проведено соціально-педагогічну бесіду зі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо задоволення базових потреб дітей. Сім»я мешкає в дачному будинку, в якому відсутні електроенергія, опалення та водопостачання. В родині виховуються двоє малолітніх дітей : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.. ОСОБА_4 працює, займається пошуком житла. ОСОБА_1 є одинокою матір»ю двох дітей і на даний час вагітна, з її слів перебуває на обліку в жіночій консультації в м. Сміла. Спеціалістами центру запропоновано соціальні послуги ( консультації юриста, психолога, фахівця із соціальної роботи) та гуртки для дітей ( а.с. 53 том 1).
Комісією в складі головного спеціаліста Служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві Науменко І.І., лікаря-педіатра ЦПМСД № 1 Дніпровського району м. Києва ОСОБА_11 02.11.2016 року здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_1. за адресою : АДРЕСА_1 та в ході перевірки виявлено, що сім»я складається з 3 чоловік : мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., не працює, вагітна ( 31 тиждень), діти : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., не навчається, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., не навчається; співмешканець - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин Республіки Киргизії. Санітарний стан житлового приміщення : не придатний для проживання дітей, відсутні: холодильник, опалення, електрика, немає приготовленої їжі та продуктів харчування , немає водопостачання. У кімнаті два вікна заклеєні, у кімнаті розпалена саморобна пічка, від якої по всій кімнаті розповсюджений дим. Кімната, в якій знаходяться діти задимлена. Відсутній димохід. У приміщенні 2 кроваті, на яких брудна постільна білизна та брудні дитячі речі. У кімнаті недостатньо кисню. Діти не мають окремих спальних місць. За свідченням лікаря діти знаходяться у небезпечних для житла умовах проживання, кімната заповнена димом, який надходить від саморобної металевої печі, яка встановлена в кімнаті. Вікна заклеєні клейкою смужкою. Рекомендовано медичне обстеження дітей. Матері комісією було запропоновано за її заявою влаштувати дітей у державний заклад, на що вона категорично відмовилася. Діти перебувають у небезпечних умовах проживання і подальше їх перебування у непридатному для проживання будинку є небезпечним для життя та здоров'я малолітніх ( а.с. 12, 54 том 1).
Членом комісії лікарем-педіатром УПМСД № 1 ОСОБА_11. 02.11.2016 року видано направлення на екстрену госпіталізацію ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., а також вказаними членами комісії Науменко І.І. та ОСОБА_11. складено Акти проведення оцінки рівня безпеки знаходження обох дітей у приміщенні будинку АДРЕСА_1, за яким діти перебувають у помешканні, яке є небезпечним для життя та здоров'я. Діти підлягають негайному відібранню від матері. При цьому встановлено, що оглянути дітей не дозволила мати. Діти перебувають у задимленому приміщенні не придатному для проживання. У кімнаті задуха та дуже брудне для проживання приміщення ( літній дачний будинок), відсутні водопостачання, електрика, опалення у кімнаті, розпалена саморобна піч, дим, від якої заповнює всю кімнату. Діти сидять на кроваті у вкрай задимленому приміщенні, відсутня їжа, розпалена саморобна піч, дим від якої повністю заповнює приміщення. Діти знаходяться в загрожуючих для життя та здоров»я умовах, внаслідок повного задимлення кімнати, в якій сплять діти. Комісія прийшла до висновку про відібрання дітей з їх влаштуванням у державний заклад для захисту їх життя та здоров»я, а матері запропонувати медичне обстеження, враховуючи стан її здоров»я ( вагітність - 31 тиждень). Мати відмовилась передавати дітей та від підпису актів категорично відмовилась ( а.с.55-62 том 1).
02.11.2016 року Служба у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві звернулась до голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з клопотанням про відібрання у ОСОБА_1 її малолітніх дітей ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. з посиланням на те, що службі стало відомо про сім»ю одинокої матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженки м. Львів, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_7, яка є вагітною ( 31 тиждень) та фактично проживає разом із малолітніми дітьми за адресою : АДРЕСА_1. ОСОБА_1 самовільно зайняла дачний будинок АДРЕСА_1, який не придатний для проживання. У будинку відсутнє електропостачання, немає холодної та гарячої води. У кімнаті, яка розташована поряд зі спальними місцями дітей встановлено штучно-змайстровану піч, яку ОСОБА_1 розпалює різноманітним твердим паливом та готує на ній їжу. У приміщенні відсутній димохід та витяжки повітря, заклеєні всі вікна, внаслідко чого дим від твердого палива повністю заповнює приміщення, в якому перебували малолітні діти, що створює небезпеку для їх життя та здоров»я ( а.с. 13 том 1).
На підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей, за клопотанням служби у справах Дніпровської РДА в м. Києві та у зв»язку із загрозою життю та здоров»ю малолітніх дітей, головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2016 року за №625 було винесено розпорядження «Про відібрання малолітніх дітей» - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1 (а.с.14 том 1).
02.11.2016 року екіпажем № 409 у складі: інспекторів Ковалььчук І.М. та Скворцова І.М. (поліцейські); начальника відділу ССД Дніпровської РДА в м. Києві Вернигори В.Г., головних спеціалістів служби Самойленка А.В., Науменко І.І., інспектора Дніпросвського УП ГУНП у м. Києві Крупені О.В. складено акт про неможливість виконання Розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2016 року за №625 «Про відібрання малолітніх дітей» - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1 з тих підстав, що ОСОБА_1 категорично відмовилась виконувати розпорядження силою утримуючи малолітніх дітей, висловлюючи образи на адресу присутніх, відмовляючись від надання медичного обстеження як дітям, так і собі. Зважаючи на вагітність ОСОБА_1. , поліцейські згідно з Законом України «Про національну поліцію» не мали права застосовувати щодо останньої силу ( а.с.15-17 том 1).
03.11.2016 року Служба у справах Дніпровської РДА в м. Києві направило для виконання до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2016 року за №625 «Про відібрання малолітніх дітей» - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1, на яке листом від 17.11.2016 року отримало відповідь про те, що виконати вказане розпорядження не виявилось можливим, оскільки при здійсненні виїзду за адресою : АДРЕСА_1 , було виявлено, що будинок зачинений, а за свідченням сусідів ОСОБА_1. та її малолітніх дітей не бачили близько шести днів і де вони знаходяться на даний час сусіди не знають ( а.с.85-86 том 1).
Службою у справах дітей у черговий раз 30.12.2016 р. була відвідана родина ОСОБА_1. за адресою: АДРЕСА_1 , однак на місце прибули працівники ГО «Європейський шлях», які запропонували родині переїхати з непридатного помешкання в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ( господар ОСОБА_15), про що був складений акт обстеження житлово-побутових умов, у висновку вказано, що родина ОСОБА_1. разом із малолітніми дітьми : ОСОБА_2., ОСОБА_3, серед яких хлопчик ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, буде проживати за вказаною адресою поки дана громадська організація не винайме їм придатне для проживання житло на тривалий термін ( а.с. 64 том 1).
03.01.2017 року за вх. № 103008/2 від спеціалізованої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 14 м. Києва було отримано повідомлення, що діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчаються в даному закладі з 09.11.2016 року,які проживають за адресою: АДРЕСА_10. В даний час мати дітей ОСОБА_1 знаходиться в пологовому будинку, а діти залишилися зі співмешканцем ОСОБА_1. - ОСОБА_4. З 26.12.2016 року по 10.01.2017 року діти перебувають на канікулах ( а.с. 65 том 1).
18.01.2017 року Розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2016 року за №625 «Про відібрання малолітніх дітей» - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1, було виконане шляхом відібрання дітей у матері та їх влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1. На момент влаштування до Центру діти були в занедбаному стані, а саме: брудний одяг, бруд на тілі та виявлений педикульоз ( у ОСОБА_2- сухі гніди, у ОСОБА_3 - живі гніди), про що невідкладно було повідомлено СЕС Деснянського р-ну (а.с.20-24 том 1, а.с.70 том 2).
27.01.2017 року ОСОБА_1 особисто надала письмові пояснення до служби у справах дітей Дніпровської РДА в м. Києві, в яких просила повернути їй дітей, зазначаючи про те, що вона на даний час винайняла житлове приміщення за адресою : АДРЕСА_4, де дітям створені належні умови - є електропостачання, вода на вулиці, зроблений косметичний ремонт. За вказаною адресою вона проживає із сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. та співмешканцем ОСОБА_4, який є біологічним батьком її сина та доньки ОСОБА_3. У січні 2017 року з АДРЕСА_1 будинок вона із сином швидкою допомогою була госпіталлізована до клінічної лікарні № 6 м. Києва, де проходила обстеження та лікування у патології новонароджених. Своїх доньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишила на співмешканця, не повідомивши про це служубу у справах дітей. У листопаді 2016 року їй пропонували працівники служби у справах дітей переїхати до реабілітаційного центру, але вона відмовилась, оскільки не бажала проживати окремо від ОСОБА_4 та дітей. В неї є батьки, шлюб між якими розірваний,але вона з ними не спілкується. 17.01.2017 року вона уклала з ОСОБА_5 договір найму будинку АДРЕСА_4 на 3 місяці з 19.01.2017 року по 20.04.2017 року з оплатою щомісяця 2 000 грн.. ОСОБА_4 буде складати гроші, від отриманого заробітку вони планують потім знімати інше житло або квартиру. В будинку є електропостачання, водопровід ( скважина) на вулиці. Є кухня, електрична плита, електролічильник. Вказала, що 30.12.2016 року з трьома дітьми та ОСОБА_4 вона приїхали до квартири ОСОБА_15 на Печерську, а вже 31.12.2016 року вони повернулись на АДРЕСА_1 ( а.с.67-69 том 1).
25.01.2017 року Службою у справах дітей Дніпровської РДА в м. Києві до суду направлено позов про відібрання дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.
Зазначаючи про те, що вона забезпечена придатним для проживання дітей житлом, ОСОБА_1. надавались договори оренди ( найму) житла від 17.01.2017 року, підписаний з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 (Дніпровський район), термін дії якого по 20.04.2017 року; від 02.02.2017 року, який укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5, терміном на 12 місяців до 02.02.2018 року; від 01.03.2017 року, укладений з ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19. за адресою : АДРЕСА_3 (Шевченківський район м. Києва) терміном з 01.03.2017 року по 01.03.2018 року ( а.с. 71,78-79,130-131 том 1) .
При цьому відповідно до листа садівничого товариства «Трамвайник» від 30.01.2017 № 12, власником будинку будинку АДРЕСА_4 є ОСОБА_6 , який надав письмове пояснення від 01.01.2017 року спеціалісту служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначив, що він не підписував із ОСОБА_1. зазначений договір оренди, довіреність на підписання від його імені не давав та таку особу як ОСОБА_5. (наймодавець по договору) не знає. Надалі наміру ОСОБА_6 укладати договір оренди із ОСОБА_1. немає. Водночас відмовив спеціалісту Служби у обстеженні умов проживання даного будинку та пояснив, що даний будинок не придатний для цілорічного проживання, так як приміщення не обладнане опаленням, водопостачанням, не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо мікроклімату ( а.с.72-74 том 1).
Згідно із листом служби у справах дітей Іванківської районної державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_5 ніхто не проживає, господарем будинку ОСОБА_7 не являється, будинок використовується як дачний тільки в літній період, ОСОБА_1 з дитиною в селі не з'являлась і на даний час не проживає ( а.с. 76 том 1).
Служба у справах дітей Шевченківськогої РДА в м. Києві від 29.05.2017 року повідомила, що неодноразово ( 11.04.2017 року, 20.04.2017 року, 15.05.2017 року ) здійснювалися виходи за адресою : АДРЕСА_3 з метою встановлення факту проживання або не проживання громадянки ОСОБА_1., але вхідні двері працівникам ніхто не відчиняв, на залишені запрошення ніхто не реагував, зі слів сусідки поряд розташованої квартири, малолітніх дітей у вказаній квартирі вона не бачила ( а.с.155, 159-163 том 1).
Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» 18.05.2017 року повідомив, що договір оренди на квартиру АДРЕСА_3 до підприємства не надавався, а відповідно до відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА в м. Києві ОСОБА_1 та її діти в квартирі АДРЕСА_3 не зареєстровані ( а.с.157-158 том 1).
Частиною 1 ст. 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Відповідно до ст..164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва ( п. 2-5 ч. 1).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» у п. 16 роз»яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною 2 ст. 170 СК України встановлено, що у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
При цьому слід зазначити, що у випадках, встановлених у частині другій статті 170 СК України, суд повинен при розгляді позову органу опіки або прокурора про відібрання дитини, перевірити законність та обгрунтованість такого відібрання, адже дитина вже відібрана.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи та оцінюючи їх у сукупності , суд апеляційної інстанції вважає, що дійсно умови проживання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, матір»ю яких є ОСОБА_1, були небезпечними для їх життя та здоров»я як у момент прийняття головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Розпорядження від 02.11.2016 року за № 625 «Про відібрання малолітніх дітей», так і до моменту його фактичного виконання 18.01.2017 року.
Однак, розглядаючи дану справу, суд першої інстанції не приділив належної уваги доказам наявним у справі, не оцінив належним чином умови проживання дітей як до видання розпорядження «Про відібрання малолітніх дітей» та фактичного його виконання, так і умови проживання ОСОБА_1., у які б повернулись проживати діти в разі набрання рішенням суду про відмову в задоволенні позову законної сили.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя...., і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції , держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину ( ст. 19 Конвенції про права дитини) .
За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України , регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім»ї .
При цьому відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Достовірно встановлено, що на день прийняття головою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Розпорядження від 02.11.2016 року за № 625 «Про відібрання малолітніх дітей», діти ОСОБА_1., яка є одинокою матір»ю , ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проживали разом з матір»ю та її співмешканцем у будинку АДРЕСА_1, який ОСОБА_1 зайняла самовільно та який є непридатним для проживання дітей. При цьому, незважаючи на те, що з 01.09.2016 року розпочався навчальний шкільний рік, зазначені діти без поважних причин ніде не навчались, хоча за віком ОСОБА_2 повинна була відвідувати 3-й клас, а ОСОБА_3 - 1й клас.
Незважаючи на те, що службою у справах дітей вживались заходи щодо влаштування дітей до державного закладу, на що ОСОБА_1 не погодилась, а також надавався час для вирішення питання щодо покращення житлових умов проживання дітей, ОСОБА_1. вимоги служби у справах дітей щодо забезпечення нормальних умов проживання дітей не виконувались та не виконуються і на цей час, хоча з дня відібрання дітей і до розгляду даної справи судом апеляційної інстанції пройшов рік.
Так, перевіряючи твердження ОСОБА_1. про те, що на даний час нею дітям створені належні умови проживання за адресою : АДРЕСА_6, комісією у складі головного спеціаліста Служби у справах дітей Науменко І.І., юрисконсульта вказаної служби Ємельяненко О.М., фахівця РЦСССДМ Шелехової Л.В., за участю ОСОБА_1. та голови ГО «Європейський шлях» ОСОБА_15., обстежено умови проживання з проведенням фотографування.
Актом від 15.12.2017 року встановлено, що будинок АДРЕСА_6 є дерев'яною двохповреховою дачною будівлею, яка придатна для користування в літній період. Скважина на вулиці біля будинку. Перший поверх цегляний, 2-й поверх дерев'яної будівлі не придатний для житла, опалення відсутнє. Перший поверх з лівого зовнішнього боку облаштований поліетиленом, який прибитий дерев'яними палицями. Туалет на вулиці ( санвузол відсутній). На першому поверсі проживає ОСОБА_1, її співмешканець та малолітня дитина. У коридорчику встановлений умивальник для миття рук. У кімнаті пічка (груба). У приміщенні на 1-му поверсі працює електричний конвектор,є 2 кімнати умебльовані, підлога - лінолеум, закритий ковдрою. Є холодильник (працює), електрична плита на столі, духовка. У другій кімнаті : 2-х ярусна кровать, кровать для дитини, є ноутбук є стілець-крісло, возик для дитини, є продукти харчування на електричній плиті - приготовлена їжа. Усно ОСОБА_1 повідомила, що винаймає ділянку АДРЕСА_6, письмового договору немає , також зазначила, що працює директором ПП «Агроком-С», в місяць 5000 грн. - заробітна плата, ОСОБА_4 працює неофіційно кладовщиком у ПП «Агроком-С» та має зарплату 3000 грн., на дитину отримує 800 грн.. За будинок з комунальними полугами сплачують 3000 грн. господарю. Зі слів ОСОБА_1. у будинку нібито встановлений електролічильник. ОСОБА_15. повідомив, що за їх сприяння укладений договір із власником на безоплатне користування, сплачують тільки за електропостачання господарю. ОСОБА_1 відмовилась від соціальних послуг.
Комісія прийшла до висновку, що умови для дітей частково не створені (територія біля будинку небезпечна: ворота не зачиняються, у дворі старий зламаний автомобіль, похилений паркан, який зачиняються на верьовках).
ОСОБА_1 вважає, що умови сприятливі і покращуються надалі, планує придбати біотуалет.
Акт надано з фотокартками (а.с. 35-42 том 2).
Відповідно до листа Садівницького товариства «Русанівець» від 03.01.2018 року, власником земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_6, є ОСОБА_20, копії договору оренди немає, будинок водовідведенням та газопостачанням не обладнаний, електропостачання присутнє, опалення дровами ( а.с. 45 том 2).
Відповідно до Акту від 09.02.2018 року за участю ОСОБА_1. щодо обстеження умов перебування у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою : м. Київ, пр.-т Маяковського, 28-В, приміщення якого має централізоване опалення, водовідвід та водопостачання ( є в наявності гаряча та холодна вода), в санітарних кімнатах встановлені бойлери на підігрів води, спальні кімнати облаштовані спальними ліжками із постільною білизною, ігрова кімната обладана підлогою з підігрівом. Кожна дитина має окреме спальне місце, шафу для одягу, в якій знаходиться одяг за сезоном, в санітарній кімнаті є номерні ячейки, в яких за №1,2 знаходяться рушники малолітніх та засоби гігієни. Кожна дитина забезпечена харчуванням ( 6-ти разове харчування), цілодобовим медичним доглядом, забезпечені іграшками, навчальним приладдям( зошити, рюкзаки, канцелярські товари). Діти навчаються в СЗШ № 248 (4-й та 2-й класи). ОСОБА_1, мати малолітніх дітей, відвідує рідко, останній раз була 01.02.2018 року ( з її слів). Зі слів вихователя ЦСРП № 1 ОСОБА_21., малолітніх дітей відвідує ОСОБА_4. щотижня, приносить дітям фрукти, печиво. Діти з радістю його зустрічають, називають татом. Однак, жодного разу за час перебування дітей в закладі, ОСОБА_1 та ОСОБА_4. не брали додому речі дітей для прання. Висновок комісії: Дітям створені належні умови проживання в ЦСРП № 1 м. Києва : діти забезпечені всім необхідним для проживання та виховання. Загрози життю та здоров'ю дітей немає. До акту додано фотокартки ( а.с. 57-66 том 2).
Згідно із характеристикою Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.06.2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у Центрі, почувають себе задовільно, проходять соціально-психологічну реабілітацію. Рівень розвитку ОСОБА_3 відповідає віку, рівень знань знижений. Спостерігаються знаки педагогічної та мікросіальної занедбаності. Пізнавальні процеси не порушені, увага присутня при зацікавленості. Підвищена потреба у визнанні, прийнятті. Мотивація до навчання є. Емоційно-вольова сфера - підвищена емоційність, значна емоційна прив'язаність до сестри ОСОБА_2. ОСОБА_2 - розумовий розвиток дитини відповідає віку. Присутні ознаки педагогічної занедбаності, не цілеспрямованість у навчанні. Пізнавальні процеси (пам»ять, мислення, увага) не порушені. Санітарно-гігієничні навички слабо розвинені, емоції лабільні, доброзичлива. Фрустрована потреба в любові, розумінні. Стосовно відвідувань дітей ОСОБА_1. повідомлено, що мати відвідує дітей рідко, була в Центрі три рази. Участь у вихованні дітей з її боку не достатня ( а.с. 164 том 1).
Листом від 03.07.2017 року Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що ОСОБА_1 відвідує дітей рідко. Участь у вихованні дітей з її боку не достатня. За період з 01.02.2017 року по 03.07.2017 року мати відвідала дітей п»ять разів, батько - тридцять три рази ( а.с. 168 том 1).
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що юридично ОСОБА_4. для дітей ОСОБА_1. є сторонньою людиною, оскільки шлюб між ним та ОСОБА_1. не зареєстровано, батьком жодної дитини з трьох, він у актах цивільного стану громадян про народження не записаний.
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи вказані документи, а також позитивний результат у долі дітей, який настав після іх фактичного відібрання від матері, вважає, що позов про відібрання малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від їх матері ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку така міра є способом захисту прав та інтересів дітей, їх здоров'я та життя.
Умови проживання, якими ОСОБА_1 забезпечує на даний час своїх дітей, суд апеляційної інстанції не може визнати небезпечними для здоров'я та життя дітей, задовільними з огляду на їх права, оскільки в зимовий сезон, даний будинок, який є дачним, не є придатним для проживання з точки зору небезпечності його опалення, в якому також відсутнє водовідведення та туалет, що унеможливлює також і належне дотримання санітарно-гігієнічних умов .
При цьому колегія суддів враховує і той факт, що будь-яких документів, які б підтверджували законність проживання ОСОБА_1. у будинку АДРЕСА_6, останньою не надано, як і не надано доказів, що ОСОБА_1 спроможна утримувати дітей в необхідному для їх віку обсязі та забезпечити їх гідним житлом.
Звертає увагу суд апеляційної інстанції і на ту обставину, що ОСОБА_1 не йде на контакт з соціальними службами щодо можливого позитивного вирішення долі її родини.
Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов»язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом ( ч. 1,2,4 ст. 155 СК України).
Вказуючи про те, що вона здатна забезпечити дітей гідними умовами проживання та існування ( їжа, одяг,шкільні предмети), ОСОБА_1 надала копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого вона є засновником та керівником ПП «Агроком-С», яке займається оптовою торгівлею фруктами й овочами, та підприємство взяте на облік 06.04.2016 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві,а також довідку про доходи, видану вказаним підприємством за № 29 від 05.02.2018 року, підписану ОСОБА_1. як директором та головним бухгалтером про те, що ОСОБА_1 у вересні 2017 року отримала заробітну плату 1785,70 грн., у жовтні - грудні 2017 року по 3650,00 грн., а всього за чотири місяці 12 735,70 грн..
Проте, суд апеляційної інстанції критично відноситься до вказаних документів, оскільки будь-яких доказів того, що ПП «Агроком-С» веде господарську діяльність та отримує прибуток, сплачує податки та відраховує обов'язкові платежі, ОСОБА_1. не надано, як і не надано доказів, що вказані нею особисто і як директором, і як головним бухгалтером суми заробітної плати фактично нею отримувались.
Відповідно до довідки № 2943 від 01.08.2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві та їй призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_8 - 2016 р.н.. Інших видів допомоги чи компенсаційних виплат не отримує ( а.с.184 том 1).
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні у жовтні 2016 року ( перший вихід служби у справах дітей до родини ОСОБА_1.), ні в подальшому ОСОБА_1 ні службі у справах дітей, ні суду першої інстанції не вказувала про те, що вона є директором ПП «Агроком-С» та отримує заробітну плату. Навпаки в усіх документах щодо ОСОБА_1 зазначено, що вона є не працюючою, що нею і не оспорювалось.
За всіх вказаних вище обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 неналежним чином піклується про своїх доньок, відноситься до їх життя та здоров'я недбало та безвідповідально, не усвідомлюючи, що такі умови проживання є небезпечними для них, а після відібрання дітей до дівчат з'являється дуже рідко, що свідчить про її байдуже ставлення до почуттів дітей.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу і на тривалість протиправної поведінки ОСОБА_1., оскільки від дня відібрання дітей пройшов рік, проте вона належних висновків не зробила, вводячи службу у справах дітей та суд в оману, надаючи договори оренди житла, за якими ніколи не проживала та не проживає і зараз, не йдучи на контакт із соціальними службами та вважаючи, що умови проживання дітей за адресою : АДРЕСА_6 , є задовільними в зимовий період, не надаючи також ніяких гарантій того, що вона здатна забезпечити житлом дітей у разі настання питання її виїзду з будинку АДРЕСА_6.
Окремо слід зазначити, що і в суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції Громадська організація «Европейський шлях» зверталась з листами та клопотаннями про взяття сім'ї ОСОБА_1 на поруки, гарантуючи підтримувати їх не тільки матеріально , а й морально, зазначаючи, що після повернення дітей, забезпечить матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального та фізичного розвитку юного покоління.
Однак, до вказаних обіцянок зазначеної громадської організації, суд апеляційної інстанції також відноситься критично та не може їх взяти до уваги , оскільки з матеріалів справи вбачається, що дана організація з'явилася в житті ОСОБА_1. та її співмешканця ОСОБА_4. ще у грудні 2016 року і за особистими поясненнями ОСОБА_4 у голови ГО «Европейський шлях» Мазаного ОСОБА_15 він працює «овощником» ( а.с. 66 том 1).
Будь-яких доказів того, що в житті ОСОБА_1. та ОСОБА_4 з'явились якісь позитивні зміни, а також, що вказана організація допомогла вказаним особам вирішити їх соціальні проблеми, матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, то працівники ГО «Європейський шлях», 30.12.2016 року під час спроби відібрання дітей, запропонували родині переїхати з непридатного помешкання в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ( господар ОСОБА_15), про що був складений акт обстеження житлово-побутових умов службою у справах дітей, у висновку вказано, що родина ОСОБА_1. разом із малолітніми дітьми : ОСОБА_2., ОСОБА_3, серед яких хлопчик ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, буде проживати за вказаною адресою поки дана громадська організація не винайме їм придатне для проживання житло на тривалий термін саме з господарем квартири ( а.с. 64 том 1).
Проте, з особистих пояснень ОСОБА_1. та ОСОБА_4., а також подальших подій вбачається, що вони в'їхали з дітьми в квартиру АДРЕСА_2 30.12.2016 року, а 31.12.2016 року вже повернулись в будинок АДРЕСА_1, який визнано непридатним для проживання дітей ( а.с. 66, 68-69 том 1) .
Наведене суд апеляційної інстанції розцінює як спробу ввести службу у справах дітей в оману щодо забезпечення дітей належними умовами проживання.
Не надано ГО «Европейський шлях» і доказів того, що після повернення дівчат ОСОБА_1 їх життя та умови проживання будуть кращими чим зараз.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, зважаючи на якнайкраще забезпечення інтересів дітей , суд апеляційної інстанції вважає, що відібрання дітей- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. у їх матері ОСОБА_1. є забезпеченням максимально можливої міри виживання і здорового розвитку дітей у тій ситуації, що склалась.
На підставі викладеного рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. від матері ОСОБА_1. зі стягненням з останньої аліментів на утримання дітей відповідно до ч. 4 ст. 170 , 180-183 СК України, а також судового збору в розмірі 2688,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює ОСОБА_1, що вона відповідно до ч. 3 ст.170 СК України має право на звернення до суду з позовом про повернення дітей, при розгляді якого повинна довести, що вона усвідомила свою поведінку до життя та здоров'я дітей, їх виховання, змінила спосіб життя на краще , і ці зміни у способі життя є глибокими і стійкими.
Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року скасувати.
Позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації задовольнити .
Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення батьківських прав.
Передати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві держаної адміністрації.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Львів (місце реєстрації : АДРЕСА_7, місце фактичного проживання : АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь особи, на утриманні якої будуть перебувати діти або установи, в якій будуть перебувати діти аліменти на утримання дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частки, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, від усіх видів заробітку, починаючи з 31.01.2017 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Львів (місце реєстрації : АДРЕСА_7, місце фактичного проживання : АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в дохід держави судові витрати в розмірі 2 688,00 грн..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - Судді -