ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2018 року 11:59 № 826/10668/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
доОСОБА_2
про стягнення податкового боргу,
за участю:
представника позивача - Солов'я А.В.
представника відповідача - ОСОБА_4
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 березня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 3 707 455, 41 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не сплатив податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та військовому збору всього у розмірі 3 707 455, 41 грн., які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши що вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку та скасовані постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 №826/1304/17, а отже у ОСОБА_2 відсутня податкова заборгованість. Також відповідач зазначив, що позивачем долучено до позовної заяви документи, які винесені контролюючим органом стосовно іншої особи - ОСОБА_5.
Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як зазначено позивачем в своєї позовній заяві, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 від 20.10.2016 №258/26-54-13-06-17 винесено податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306, якими відповідачеві визначено грошові зобов'язання за платежами: «податок на доходи фізичних осіб» в сумі 2 630 196, 00 грн. та «військовий збір» в сумі 246 809, 25, в тому числі за основним платежем на суму 197 447, 40 грн. та за штрафними санкціями на суму 49 361, 85 грн..
У зв'язку з несплатою ОСОБА_2 податкового боргу, позивачем було виставлено податкову вимогу від 08.12.2016 №10936-17 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 07.12.2016 у розмірі 3 707 455, 41 грн..
Згодом, позивачем було прийнято рішення від 09.12.2016 №15779/10/26-54-17-25 про опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_2, у податкову заставу.
З огляду на наявність непогашеного податкового боргу ОСОБА_2, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано відповідний позов до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до положень підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Тобто, у контролюючого органу право надсилання податкової вимоги виникає у разі несплати платником податку саме узгодженої суми податкового зобов'язання.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 №826/1304/17 було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306.
Згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент апеляційного провадження по справі №826/1304/17) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Так, постанова Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва по справі №826/1304/17 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306 набрала законної сили негайно, з моменту її проголошення, а саме 27.07.2017.
Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції на час ухвалення судового рішення, визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Приписами статті 1291 Конституції України, встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Тобто, з огляду на визнання податкових повідомлень-рішень від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306 постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 №826/1304/17, яка набрала законної сили в день її проголошення, протиправними та їх скасування, у позивача відсутні підстави для нарахування ОСОБА_2 податкового боргу на підставі вище вказаних податкових повідомлень-рішень.
Суд звертає увагу, що під час проголошення судового рішення Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва, був присутній представник контролюючого органу, що вбачається із вступної частини судового рішення.
Разом із тим, картки особового рахунку платника податків ОСОБА_2 не були приведені у відповідність із фактичними обставинами справи.
Також суд звертає увагу, що позивачем при поданні адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва було неналежно сформовано додані до нього матеріали, а саме не було надано доказів по справі, що стосуються ОСОБА_2, натомість до позовної заяви було додано податкові-повідомлення рішення, листи про направлення податкових повідомлень рішень, акт перевірки, розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій, що винесені контролюючим органом стосовно іншої фізичної особи - ОСОБА_5.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2017 сторін було зобов'язано надати суду усі докази на підтвердження їхніх вимог та заперечень у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу від 02.10.2017 було отримано представником позивача 17.11.2017, проте вимог ухвали виконано не було.
В судовому засіданні 01.03.2018 представником позивача також не надано суду жодних доказів, які б стосувалися порушення податкового законодавства ОСОБА_2.
Таким чином, позивачем не було виконано обов'язок, покладений на нього статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства, а саме те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, суд звертає увагу, що позивачем не було надано жодних доказів у справі, які б підтверджували порушення відповідачем норм податкового законодавства, натомість останнім було надано суду разом з письмовими запереченнями копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 №826/1304/17, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306.
Позивачем у судовому засіданні 01.03.2018 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з касаційним оскарженням постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 №826/1304/17, проте суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на те, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт відкриття провадження за касаційною скаргою у справі №826/1304/17 чи доказів того, що дію судового рішення від 27.07.2017 №826/1304/17, яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0005101306 та від 18.11.2016 №0005111306, зупинено.
З огляду на вищезазначене, та враховуючи наявність постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 №826/1304/17, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0005101306, від 18.11.2016 №0005111306, та яка набрала законної сили, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами у справі та, як наслідок, такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текст рішення виготовлено 01.03.2018.