01 березня 2018 року справа № 823/295/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (18018, АДРЕСА_1; далі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не прийняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 № 850 та на підставі висновку складеного 16.11.2017 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій справі, шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати у встановлений судом термін звіт про виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 16.11.2017 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області складено висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850, в розмірі 290 000 грн., який 24.11.2017 направлено на затвердження до Міністерства внутрішніх справ України. Проте, станом на час подання позовної заяви Міністерство внутрішніх справ України відповідний висновок не затвердило, тому позивач вважає, що такі дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують його права.
Ухвалою суду від 30.01.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №823/295/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у даній справі одержав 08.02.2018, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 1803102682571.
Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 30.01.2017 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з відміткою на конверті, в якому надійшов відзив на адміністративний позов до Черкаського окружного адміністративного суду, відзив направлено 26.02.2018, тобто з порушенням строку визначеним судом в ухвалі від 30.01.2018.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, вказував, що поліцейські, які проходили службу в органах внутрішніх справ і з 07.11.2015 були прийняті на службу в органи Національної поліції України, за наявності підтверджуючих документів, у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, мають право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, яка передбачена ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Призначення, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності даним особам, відповідно до п. 4 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 та ч. 4 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» здійснюється за останнім місцем проходження служби поліцейським. Тому, на думку відповідача, МВС України не може приймати рішення щодо призначення та виплати поліцейському одноразової грошової допомоги.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Позивач з 18.09.1995 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС України, а в подальшому з 07.11.2015 по 06.05.2016 у ГУНП в Черкаській області.
25 квітня 2016 року військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» складено свідоцтво про хворобу №73, згідно з яким у позивача виявлено ряд захворювань пов'язаних з проходженням служби в ОВС та визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 06.05.2016 №61 о/с позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу.
25 серпня 2016 року згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №205747 позивачу безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності, з причини захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС.
15 вересня 2016 року позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області із завою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та подав відповідний пакет документів. Листом ГУНП в Черкаській області від 19.10.2016 №29/Т-128 за підписом т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області був повідомлений, що правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги не має.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач оскаржив його до суду.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.06.2017 у справі № 711/1995/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Черкаській області, третя особа Міністерство внутрішніх справ України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, викладене у листі від 19.10.2016 №29/Т-128, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, яка набрала законної сили 12.10.2017, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.06.2017 у справі № 711/1995/17 скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа Міністерство внутрішніх справ України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/1995/17 Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.10.2017 вказав, що задовольняючи позовні вимоги, суд попередньої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4.
Колегія суддів апеляційної інстанції в постанові від 12.10.2017 зазначила, що вважає помилковим висновок Придніпровського районного суду м. Черкаси про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 вказано, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення. Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.
Колегія суддів апеляційної інстанції з метою повного захисту порушеного права позивача вийшла за межі позовних вимог та зобов'язала в постанові від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17 Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності.
24 листопада 2017 року за вих. № 618/01/29 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 направлено до директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України на затвердження висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850.
Станом на 25.01.2018 рішення Міністерством внутрішніх справ України про призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги не приймалось, що стало підставою для звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17, яка набрала законної сили 12.10.2017 колегія суддів вказала, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок № 850), який діяв на час набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» та на час виникнення спірних правовідносин.
Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Згідно з постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.05.2007 № 707.
Відповідно до п. 1 Порядку № 850 цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Підпунктом 2 п. 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
25 серпня 2016 року за результатами проходження огляду МСЕК позивачеві було встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до п.п.2 п. 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію», складений 16.11.2017 начальником ГУНП в Черкаській області на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника поліції, начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області у зв'язку з інвалідністю та направлений на затвердження до МВС України 24.11.2017 за вих. № 618/01/29 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», Порядку № 850.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Щодо посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, суд зазначає про таке.
Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.
Частиною 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» визначено порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно абзацу третього пункту 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», та виплата якої здійснюється відповідно до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850, що узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 20.09.2017 № К/800/26889/17 (справа № 822/1311/17).
У вказаній вище постанові Київського апеляційного адміністративного суду зазначено, що доводи позивача в позовній заяві щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України № 916 від 12.09.2016, не заслуговують на увагу, оскільки на час звернення ОСОБА_1 за призначенням одноразової грошової допомоги Порядок № 4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 справа №806/1589/16 (К/800/10988/17).
Отже, враховуючи предмет та підстави позову, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду висновку начальника ГУНП в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги позивачу на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17, а тому така бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України є протиправною.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача прийняти рішення та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 № 850 та на підставі висновку складеного 16.11.2017 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_2 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями треба розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10 встановлено, що з огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначений законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Оскільки, вищевказаними вимогами нормативно-правових актів України виплата одноразової грошової допомоги здійснюється на підставі виданого державним органом відповідного розпорядчого акту, втручатися в його управлінську діяльність суд позбавлений повноваження, а позовна вимога зобов'язати відповідача прийняти рішення та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності не підлягає задоволенню.
Згідно з правовою позицією, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд дійшов до висновку, що для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, необхідно на підставі ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачеві складений начальником ГУНП в Черкаській області 16.11.2017 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17, відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію», на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника поліції, начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області у зв'язку з інвалідністю та направлений на затвердження до МВС України 24.11.2017 за вих. № 618/01/29 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», Порядку № 850.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, то з огляду на обставини справи суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, складений начальником ГУНП в Черкаській області 16.11.2017 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 711/1995/17, відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію», на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника поліції, начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області у зв'язку з інвалідністю та направлений на затвердження до МВС України 24.11.2017 за вих. № 618/01/29 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 № 850.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький