про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
01 березня 2018 року справа № 823/1015/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С., третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_2, про скасування рішення,
28.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, далі - позивач) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. АДРЕСА_1 далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1318.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті нагляду управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради складено акт від 22.11.2017, в якому встановлено, зокрема, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 23.03.2016 №1039-бп, виданий начальником управління планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради Чернухою В.В. з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.2 розділу І, п. 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103; ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Рішенням відповідача від 01.12.2017 №1318 скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 23.03.2016 №1039-бп.
Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та зазначає, що земельна ділянка належить третій особі на праві приватної власності. Відповідно до містобудівної документації, а саме Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до зони Ж-2п - зони перспективної блокованої малоповерхової житлової забудови. Наміри забудови відповідають Плану зонування.
Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що третя особа мала звернутись до уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. З огляду на те, що відповідно до Схеми забудови земельної ділянки та схеми генерального плану третя особа мала намір будівництва одного індивідуального житлового будинку, що не перевищує площі 300 кв.м., вказане будівництво не потребує отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, згідно п. 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109.
Також не знаходять підтвердження доводи відповідача про багатоквартирний будинок. На Схемі забудови земельної ділянки проектантом зображено перспективну забудову, що блокується до житлового будинку. Однак будівництво зазначеної будівлі не передбачається доданим до заяви проектом, а лише визначає перспективу забудови у майбутньому на сусідній окремій земельній ділянці, що цілком узгоджується з містобудівною документацією.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) клас "Будинки з двома та більше квартирами" включає відокремлені, спарені або зблоковані будинки з двома квартирами і не включає спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці. Вказане свідчить, що об'єкт на який видано будівельний паспорт попри перспективну забудову, не є частиною багатоквартирного будинку.
Стосовно порушення п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки в частині неналежного засвідчення документа, що посвідчує право власності, позивач зазначає, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку засвідчуються працівником Центру надання адміністративних послуг в установленому порядку під час отримання документів від заявника. Відсутність такого засвідчення не може бути підставою для скасування будівельного паспорта, а лише - його зупинення з метою здійснення об'єктом нагляду заходів щодо усунення порушень у відповідності до п. 32 Порядку здійснення архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до частин 1-3, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
В адміністративному позові позивач просить провести розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про її розгляд.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 259 вказаного Кодексу клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищевикладене, суддя зазначає, що дана справа не відноситься до справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
На думку суду, вказана справа має ознаки незначної складності, а тому клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження підлягає задоволенню, а отже адміністративна справа має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 259 - 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Відкрити провадження в адміністративній справі.
Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнити.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання на 14 годину 00 хвилин 28 березня 2018 року, яке проводитиметься одноособово суддею Паламарем П.Г., в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117.
Встановити відповідачеві п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути подана заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи, що заяви та клопотання з процесуальних питань, в т.ч., що відводів, можуть бути заявлені до дати та часу призначеного судового засідання для розгляду справи по суті.
Роз'яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Інформацію у справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати за веб-адресою: http://adm.ck.court.gov.ua/sud2370.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи, які з поважних причин не можуть прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.
СуддяП.Г. Паламар