1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 лютого 2018 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2018, щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської обл., громадянина України, з вищою освітою, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , яке погоджене із начальником п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 березня 2018 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 700 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував характеризуючі дані про особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.
Щодо строків апеляційного оскарження захисник зазначає, що 31 січня 2018 року слідчим суддею проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали без описової та мотивувальної частини судового рішення, повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09 год. 30 хв. 05 лютого 2018 року.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, тобто, прийнятою із порушенням приписів матеріального права України, необґрунтованою, невмотивованою.
Стверджує, що прокурором до клопотання про обрання міри запобіжного заходу підозрюваному та у судовому засіданні після затримання підозрюваного не надано жодних доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, на переконання захисника, стороною обвинувачення та слідчим суддею не доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Також, як зазначає захисник, визначення застави у розмірі 1 497 700 гривень відбулось без належного урахування майнового та сімейного стану підозрюваного та є заздалегідь непомірним для ОСОБА_6 , що у свою чергу суперечить приписам ч. 4 ст. 185 КПК України та має своїм наслідком скасування ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування прийнятого рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 20 жовтня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52018000000000044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
29 січня 2018 року ОСОБА_6 було затримано на підставі ст. 208 КК України, та того ж дня повідомлено про підозру у зловживанні грошовими коштами державного підприємства «Адміністація морських портів України» в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30 січня 2018 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , за погодженням начальника п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі 140 655 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 247 834 638 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року зазначене клопотання задоволено.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу. Суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Крім того, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вищевикладеного, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема можливості ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину, а також на інших підозрюваних, які є співучасниками злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вищевказаним вимогам, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_6 , під вартою, матеріали судової справи не містять.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 , з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають можливість вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Доводи захисника підозрюваного, які зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання ОСОБА_6 , під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому, судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя також правильно, з урахуванням виключного випадку, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 та дані про його особу, визначив заставу у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 700 грн., та належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині, з урахуванням факту внесення згаданої застави, є непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , яке погоджене із начальником п'ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 березня 2018 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 700 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/1173/2018 Категорія ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1