Постанова від 05.02.2018 по справі 759/13156/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/3187/2017 Категорія ст. 130, 122-2 КУпАП

Головуючий суддя у 1-й інстанції: Ясельський А.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 10200 грн.

Як встановив суд, ОСОБА_3 26.08.2017 року о 22:00 год., керуючи транспортним засобом «Citroen5», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по

вул. Ушакова, 6 в м. Києві, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою світлозвукових спецсигналів, не зупинився, чим порушив вимоги пункту 2.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 122-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 26.08.2017 року о 22:00 год., керуючи транспортним засобом «Citroen 5», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по

вул. Ушакова, 6 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (характерний запах із порожнини рота, нестійка хода), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року скасувати та постановити нову, якою провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП.

В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 посилається на те, що про день та час судовому засіданні належним чином повідомлений не був, про рішення суду першої інстанції дізнався 29.11.2017 року.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації права на апеляційне оскарження положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод суд вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Із матеріалів справи убачається, що висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, за наведених у постанові обставин, є правильним, обґрунтованим та підтвердженим наявними у справі доказами, які суд перевірив і дав належну оцінку у їх сукупності, та доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 097971 від 26.08.2017 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» тау лікаря - нарколога з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали б підставою для скасування постанови суду, не вбачається.

Викладені у протоколі обставини вчинення правопорушення підтверджуються даними рапорту інспектор УПП ОСОБА_4 про те, що правопорушник ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Citroen 5», д.н.з.

НОМЕР_1, не зупинився на вимогу працівника поліції, намагався втекти, після блокування автомобіля та перевірці документів ОСОБА_3 від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.

Із наявних у матеріалах письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 убачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду в медичному закладі у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря - нарколога.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що рухаючись на автомобілі по вул. Ушакова, 6 в м. Києві бачив, що за ним їде поліцейський автомобіль та подає світлозвукові спец сигнали, вимагаючи зупинитись, однак він доїхав до пункту свого призначення та лише тоді зупинився; при цьому він не знав, що відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, утворює склад правопорушення.

Перевіркою матеріалів справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду у передбаченому законом порядку і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 097971 від 26.08.2017 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, який ОСОБА_3 власноруч підписав, додаткових пояснень чи незгоди щодо викладених обставин за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП у протоколі не зазначив.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Судом першої інстанції накладено адміністративне стягнення за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 та скасування постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, оскільки зазначена постанова є законною і обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017року поновити.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від

22 листопада 2017року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.М. Сітайло

Попередній документ
72515271
Наступний документ
72515273
Інформація про рішення:
№ рішення: 72515272
№ справи: 759/13156/17
Дата рішення: 05.02.2018
Дата публікації: 02.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: