провадження в апеляційній інстанції № 22-ц/796/345/2018
справа №752/17638/13-ц
19 лютого 2018 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
судді- доповідача ПоліщукН.В.
суддів Головачова Я.В., Вербової І.М.
за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_3, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Шевченко Т.М. 12 жовтня 2015 року о 12 год. 22 хв. у м.Києві, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Луч АО» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В жовтні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_2 3 711 699,41 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що 10 грудня 2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та Акціонерним товариством закритого типу «Луч АО», правонаступником якого є третя особа, укладено Генеральну кредитну угоду №010/02-01/138, в рамках якої укладалися інші угоди. 14 вересня 2012 року строк дії Генеральної кредитної угоди продовжено до 28 лютого 2013 року на підставі Додаткової угоди №010/02-01/02/138/19.
13 серпня 2009 року в рамках Генеральної кредитної угоди укладено Кредитний договір №010/14/535 «Невідновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів», згідно із умовами якої кредитор зобов"язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 6 592 000 грн. (п.1.1), з кінцевим строком повернення 30 липня 2010 року та платою за користування коштами у розмірі 22% річних.
До Кредитного договору №010/14/535 «Невідновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 13 серпня 2009 року неодноразово вносились зміни, зокрема на підставі Додаткової угоди №010/14/535/10 про зміну графіка погашення кредиту від 14 вересня 2012 року, згідно із якою п.1.1 викладено у новій редакції та зазначено, що кредитор зобов»язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 200 000 грн.; змінено кінцевий строк погашення кредиту - 28 лютого 2013 року, при цьому зазначено, що ця умова вступає в силу з 01 серпня 2012 року.
Проте, позичальник належним чином своїх зобов»язань не виконав, у зв»язку із чим станом на 04 березня 2015 року його заборгованість за Кредитним договором №010/14/535 «Невідновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 13 серпня 2009 року становить 3 711 699,41 грн., що складається з:
- залишку заборгованості за кредитом - 2 200 000 грн.;
- заборгованості за відсотками - 1 030 149, 57 грн.;
- пені по кредиту - 305399,46 грн.;
- пені по відсоткам - 176150,38 грн.
ОСОБА_2 є поручителем за зобов»язаннями позичальника на підставі Договору поруки від 10 грудня 2004 року, з урахуванням Додаткової угоди №010/02-01/02/138/1 від 13 серпня 2009 року, згідно якої договір поруки викладено у новій редакції, Додаткової угоди №010/02-01/02/138/2 від 18 жовтня 2010 року, згідно якої внесено зміни в умови поручительства.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 2 200 000 грн. залишку заборгованості за кредитом, 1 030 149,57 грн. заборгованості за відсотками, 305399,46 грн. пені по кредиту, 176150,38 грн. пені по відсоткам. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі посилається на те, що порука є припиненою; судом не застосовано ч.6 ст.232 ГК України; судом не перевірено правильності нарахування пені, яка за підрахунками відповідача становить інші розміри.
Також зазначає, що на підставі Додаткової угоди №010/14/535/10 змінено кінцевий строк погашення кредиту - 28 лютого 2013 року, при цьому зазначено, що ця умова вступає в силу з 01 серпня 2012 року. Проте, поручитель 01 серпня 2012 року не надавав згоди на цю зміну, отримання якої передбачено домовленістю сторін. Окрім того, зазначає, що згідно цього ж договору викладено п.1.1 Кредитного договору №010/14/535 «Невідновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 13 серпня 2009 року у новій редакції та зазначено, що кредитор зобов»язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 200 000 грн. У зв»язку із цим вважає, що відбулось збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.
Посилається на те, що уточнюючи позовні вимоги, позивач надавав розрахунки заборгованості, які містять різні показники за одні й ті самі періоди, у зв»язку із чим просить призначити у справі експертизу.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вказав також, що не підтримує клопотання про призначення експертизи та просить вирішити справу на підставі наявних матеріалів. Просив врахувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року, яким визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 10 грудня 2004 року.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції. Вказав також, що на рішення Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2017 року подана касаційна скарга.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання зобов»язання, забезпеченого порукою, яка не припинила свою дію, є підтвердженим, у зв»язку із чим поручитель повинен нести цивільну відповідальність в обсязі та на умовах договірних відносин із кредитором.
Проте повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія не може з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.553, ст.554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Установлено, що 10 грудня 2004 року між АППБ «Аваль», яке перейменоване у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та АТЗТ «Луч», яке перейменоване в ПрАТ «Луч АО», укладено Генеральну кредитну угоду №010/02-01/02/138, відповідно до умов якої кредитор зобов»язався надавати позичальнику гарантії, кредити, кредитні лінії, кредити в режимі овердрафт в порядку і на умовах, визначених в угоді, договорах про надання гарантій, кредитних договорах та договорах овердрафту, укладених в її рамках, а позичальник зобов»язувався забезпечити повернення одержаних кредитів та сплатити нараховані відсотки. 14 вересня 2012 року строк дії Генеральної кредитної угоди продовжено до 28 лютого 2013 року на підставі Додаткової угоди №010/02-01/02/138/19.
13 серпня 2009 року в рамках Генеральної кредитної угоди між сторонами укладено Кредитний договір №010/14/535 «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів», за умовами якого ПрАТ «Луч АО» надано кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 6 592 000 грн., зі сплатою процентів за користуваня кредитом 22% річних, з кінцевим терміном погашення кредиту 30 липня 2010 року.
До Кредитного договору №010/14/535 «Невідновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 13 серпня 2009 року неодноразово вносились зміни, зокрема на підставі Додатокової угоди №010/14/535/10 про зміну графіка погашення кредиту від 14 вересня 2012 року, згідно із якою п.1.1 викладено у новій редакції та зазначено, що кредитор зобов»язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 200 000 грн.; змінено кінцевий строк погашення кредиту - 28 лютого 2013 року, при цьому зазначено, що ця умова вступає в силу з 01 серпня 2012 року. Також сторони дійшли згоди, що з дати укладання цієї додаткової угоди подальша видача кредитних коштів за договором не здійснюється.
В забезпечення виконань зобов»язань за Генеральною кредитною угодою між кредитором та ОСОБА_2 10 грудня 2004 року укладено договір поруки.
13 серпня 2009 року між кредитором та поручителем було укладено додаткову угоду №010/02-01/02/138/1 до договору поруки від 10 грудня 2004 року, якою сторони домовились викласти текст договору поруки в новій редакції.
18 грудня 2010 року додатковою угодою №010/02-01/02/138/2 до договору поруки від 10 грудня 2004 року внесено зміни до п.1.2 договору поруки, а саме встановлено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов»язання перед кредитором відповідати по борговим зобов»язаннях боржника, які виникають з умов генеральної кредитної угоди №010/02-01/02/138 від 10 грудня 2004 року, з додаткової угоди №010/02-01/02/138/15 від 18 грудня 2010 року та з додаткових угод до неї та кредитними договорами, договорами про надання гарантій, що укладені та будуть укладені в її рамках.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 листопада 2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вирішено стягнути з ПрАТ «Луч АО» на користь 2 200 000 грн. заборгованості по кредиту, 297218,06 грн. прострочених відсотків, 111567,12 грн. пені за кредитом за період з 01 березня 2013 року по 03 липня 2013 року та 9726,69 грн. пені за відсотками за період з 03 січня 2013 року по 03 липня 2013 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ПрАТ «Луч АО» про визнання поруки припиненою. Рішенням апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2015 року рішення апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 01 липня 2015 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року, визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 10 грудня 2004 року, що забезпечував зобов»язання позичальника за генеральною угодою.
Ухвалюючи рішення про припинення поруки, суд виходив з того, що вона припинилась на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки після настання строку виконання зобов»язання 28 лютого 2013 року кредитор в межах шести місяців не пред»явив вимоги до поручителя.
Позовна заява у цій справі із вимогами до поручителя направлена до суду 26 вересня 2013 року та зареєстрована судом 03 жовтня 2013 року, тобто вимога пред»явлена поза межами шести місячного строку, в межах яких кредитор мав би право на стягнення заборгованості у строки до припинення поруки.
Оскільки порука припинилася до основного зобов»язання, то не підлягають забезпеченню також і вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам та пені, що нараховані після припинення поруки, а відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Твердження представник позивача в тій частині, що рішення місцевого суду, яким визнано поруку відповідача ОСОБА_2 припиненою, наразі оскаржується в касаційному порядку, не дають підстав для зупинення провадження у цій справі, оскільки судове рішення набрало законної сили.
З матеріалів справи також убачається, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 червня 2016 року з метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Згідно із ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
При поданні апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено 3785,10 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_3, задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Луч АО» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРЮОФОПГФ 14305909, м.Київ, вул. Лєскова, 9) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) 3785,10 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату суми судового збору за подачу апеляційної скарги.
Заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 30 червня 2016 року у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 - скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2018 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді Я.В. Головачов
І.М.Вербова