№ справи: 754/12893/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1663/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
28 лютого 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Чобіток А.О., Соколова В.В.
розглянувши у письмовому проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» про стягнення невиплаченої заробітної плати та
за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» до ОСОБА_3 про стягнення неправомірно отриманих коштів,
за апеляційною скаргою представника Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» - ОСОБА_9 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р.
встановив:
у жовтні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ЖБК «Річковик-2» заробітну плату в сумі 13 174 грн. 39 коп., що належала до виплати його батькові - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В листопаді 2016 р. ЖБК «Річковик-2» звернувся о суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути зі ОСОБА_3 30 000 грн., які були безпідставно отримані за життя його батьком - ОСОБА_5 в якості заробітної плати.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р. основний позов було задоволено - стягнуто на користь позивача заробітну плату в сумі 7 943 грн. 34 коп., інфляційні втрати - 4 770 грн. 77 коп., та 3% річних - 460 грн. 28 коп., в задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ЖБК «Річковик-2» - ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні основного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, він є спадкоємцем як член сім'ї після смерті свого батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про ОСОБА_5 з пенсійного фонду України за листопад 2014 р. йому було нараховано заробітну плату в сумі 9 846 грн. 26 коп., яка не була отримана на день смерті. З утриманням військового податку та єдиного соціального внеску до сплати належала сума - 7 943 грн. 34 коп. Також позивач просив стягнути за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 10.10.2016 інфляційні втрати в сумі 4 770 грн. 77 коп., а також 3% річних в сумі 460 грн. 28 коп.
В зустрічному позові ЖБК «Річковик-2» просив стягнути з ОСОБА_3, як спадкоємця після смерті ОСОБА_5, заробітну плату в сумі 30 000 грн., яка була ним отримана незаконно за період квітень-листопад 2014 р., оскільки з 06.04.2014 головою правління був обраний ОСОБА_9, про що були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак ОСОБА_5 використовуючи протокол загальних зборів членів кооперативу від 27.04.2014, який був рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 р. визнаний недійсним, відновив дані про себе як голову правління та без законних підстав виплатив собі заробітну плату у вказаній сумі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р. основний позов було задоволено - стягнуто на користь позивача заробітну плату в сумі 7 943 грн. 34 коп., інфляційні втрати - 4 770 грн. 77 коп., та 3% річних - 460 грн. 28 коп., в задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Задовольняючи основний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, якому на день смерті належала до виплати заробітна плата в сумі 9 846 грн. 26 коп. З відрахуванням єдиного соціального внеску та податків вказана сума становить 7 943 грн. 76 коп. Оскільки виплата не була проведена своєчасно, суд відповідно до положень ст. 625 ЦК України стягнув також інфляційні втрати та 3% річних.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача заробітної плати, яка належала ОСОБА_5 на день смерті та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ЖБК «Річковик-2» не надано належних та допустимих доказів щодо неправомірності отримання ОСОБА_5 заробітної плати за період квітень-листопад 2014 р.
Висновок суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1218, 1227 ЦК України.
Згідно ст.1 та 21 Закону «Про оплату праці» та ст. 94 КзпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Доводи апелянта в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Відповідно до Довідки форми-3 в кв. АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 В цій же квартирі до дня смерті був зареєстрований ОСОБА_5 (а/с 74 т. 1).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівв та громадських формувань зазначено в якості керівника з 06.04.2014 р. - ОСОБА_9, а з 27.04.2014 - ОСОБА_5 (а/с 7, 45 т. 1). В запереченнях на основний позов голова правління ЖБК ОСОБА_9 визнав, що 29.04.2014 було внесено зміни та зазначено в якості голови правління ОСОБА_5 на підставі протоколу загальних зборів від 27.04.2014 (а/с 43 т. 1).
Згідно наданих ЖБК «Річковик-2» довідок, ОСОБА_5 фактично виконував обов'язки голови правління та отримував заробітну плату за період травень-жовтень 2014 р. (а/с 62-73 т. 1). ОСОБА_9 в цей час обов'язків голови правління не виконував і заробітну плату не отримував.
Відповідно до даних з Державної податкової інспекції у Деснянському район Головного управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 нараховано заробітну плату за вересень 2014 р. - 6 215 грн. 79 коп., (а/с 163 т. 1), жовтень 2014 р. - 6 215 грн. 79 коп. (а/с 171 т. 1), листопад 2014 р. - 9 846 грн. 26 коп. (а/с 175 т. 1). При цьому Звіт про суми нарахованої заробітної плати за листопад 2014 р. був поданий із зазначенням: «Керівник - ОСОБА_5, головний бухгалтер - ОСОБА_9» (а/с174 т. 1), а Відомості про трудові відносини в ЖБК «Річковик-2» за листопад 2014 р. за підписом «Керівник - ОСОБА_9 (а/с 175 т. 1).
Такий же розмір заробітної плати вказується в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Пенсійного фонду України (а/с24-25 т. 1).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 р. було визнано загальні збори членів ЖБК «Річковик-2» від 27.04.2014 такими, що не відбулись, а протокол №29 загальних зборів членів ЖБК «Річковик-2» та всі прийняті рішення - недійсними. В цьому рішенні вказано, що з 23.11.2014 ОСОБА_9 було зареєстровано як голову правління ЖБК «Річковик-2». В зустрічній позовній заяві ЖБК «Річковик-2» вказується, що реєстраційні дані про голову правління ОСОБА_9 були відновлені лише після набрання чинності рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 р. - 31.08.2015 (а/с 60 т. 1).
Таким чином, ОСОБА_5 було правомірно нараховано заробітну плату за вказаний період і на день смерті йому належала заробітна плата за частину листопада 2014 р. в сумі 9 846 грн. 26 коп. (без відрахування податків та зборів).
Разом з тим, не можна погодитися із висновком суду про застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення зобов'язання. Так, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Із заявою про виплату заробітної плати до відповідача ОСОБА_3 звернувся лише 05.05.2016.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення основного позову з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у стягненні інфляційних втрат та процентів за користування коштами, а в частині вирішення зустрічного позову - слід залишити без змін.
Керуючись стст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» - ОСОБА_9 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 р. в частині вирішення основного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) кошти в сумі 7 943 (сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 34 коп. В задоволенні інших вимог відмовити.
В частині вирішення зустрічного позову рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді