26 лютого 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Відповідно до постанови, ОСОБА_3 21 вересня 2017 року в 05 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Фіат», номерний знак НОМЕР_1, по проспекту Броварському в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків.
В апеляційній скарзі захисник Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, провадження за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо нього закрити у зв'язку із відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Захисник Кузьмін Є.О. зазначає, що ОСОБА_3 не керував автомобілем, тобто він не був водієм, а пасажиром, у зв'язку з чим ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а пояснення, які долучені до протоколу, відібрані від ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Апелянт зазначає, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 130 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не набрала законної сили, а тому інспектор поліції не вправі був вказувати в протоколі ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 130 КУпАП закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу та заслухавши пояснення захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності Кузьміна Є.О., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд мотивував його тим, що ОСОБА_3 в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
На думку апеляційного суду, такий висновок суду не ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, під час відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння були присутні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5
Проте в долучених до протоколу письмових поясненнях, вказані інші свідки, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які засвідчили, коли і який водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
На цю обставину суд не звернув уваги, не перевірив, чи були свідки при відмові ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння, якщо так, то хто саме.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 цієї норми закону, огляд вважається недійсним у випадку його проведення з порушенням вимог цієї статті.
Враховуючи те, що вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння повинна відбуватись в присутності двох свідків, то в разі відмови від проходження огляду два свідки мають засвідчити це.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведені винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту сприяв виклику свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судові засідання, проте вони жодного разу не з'явилися. Отже, під час апеляційного розгляду не спростовані доводи про те, що уповноваженою особою зібрані неналежні докази.
В той же час, інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та які б спростовували доводи апеляційної скарги його захисника, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що жодний доказ, досліджений судом не підтверджує порушення ОСОБА_3 п. 2.5 ПДР України, а тому провадження підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_8 задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун