Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/1772/17
Провадження № 2/674/213/18
28 лютого 2018 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.
за участю: секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.
по справі №674/1772/17
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст. 247 ч.2 ЦПК України, цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Дунаєвецької міської ради Хмельницької області
про визнання права власності на спадкове майно
(ціна позову 140368 грн.)
29 грудня 2017 року позивач , ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 140368грн.) посилаючись на те, що 24 травня 2017 року помер його батько ОСОБА_2, і після його смерті залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами , який знаходиться в м. Дунаївці по вул. Київській, 75 Хмельницької області.
Позивач є спадкоємцем за законом на майно померлого батька, як єдиний син, який в установлений законом строк звернувся до Дунаєвецької нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 грудня 2017 р. Дунаєвецької районної нотаріальної контори отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_2, померлому 24 травня 2017 р., позивач не може в зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Київській,75 Хмельницької області.
Батько позивача - ОСОБА_2 являється власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821810100:01:082:0014, 6821810100:01:082:0015, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0284 га, які розташовані по вул.Київська,75 м. Дунаївці.
Однак батько, при житті на належний йому житловий будинок правовстановлюючого документу не оформив, оскільки акт про завершення будівництвом житлового будинку в м. Дунаївці по вул. Київській,75 не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою районною (міською) радою не видавалося, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про задоволення позову та слухання справи у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Хмельницької області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду відзив на позов, в якому просить справу розглядати в його відсутності, позов визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 травня 2017 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).
Відповідно до ст.1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем за законом першої черги, після смерті свого батька ОСОБА_2, який прийняв спадщину згідно ст. 1269 ЦК України, оскільки проживав та був зареєстрований разом з померлим в одному будинку, що підтверджується довідкою , виданою виконавчим комітетом відділу реєстрації місця проживання Дунаєвецької міської ради №69 від 30.05.2017 року, та свідоцтвом про народження.
У відповідності до Інформаційної довідки із спадкового реєстру №50391244 від 22.12.2017 року та повідомлення приватного нотаріуса за №52/01-16 від 05.02.2018 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлого 24 травня 2017 року не заводилася.
До маси спадкового майна, після смерті ОСОБА_2, входить житловий будинок житловою площею 113,5 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літня кухня, два сараї, сарай, гараж, вбиральня, огорожа, які розташовані за адресою: м.Дунаївці вул.Київській, 75 Хмельницької області вартістю 140368 грн., що підтверджується зведеним актом вартості будівель і споруд, технічним паспортом на житловий будинок, свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 03.12.2015 року, серії СТВ 271479 та серії СТВ 271480 на земельні ділянки розмірами 0,0284 га та 0,1 га, що розташовані в м.Дунаївці по вул.Київська, 75 та призначені для ведення особистого селянського господарства та будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 грудня 2017 року приватний нотаріус Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що належав ОСОБА_2, померлому 24 травня 2017 року в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться м.Дунаївці по вул.Київська, 75 Хмельницької області.
Відповідно до довідки від 20 грудня 2017 року, виданої Дунаєвецьким КП «Інвентарбюро» видно, що акт про завершення будівництва житлового будинку в м.Дунаївці по вул.Київська, 75 Хмельницької області не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння на ім'я ОСОБА_2 не видавалося
Згідно рішення №124 виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 15 червня 1978 року , акту про відведення земельної ділянки в м.Дунаївці по вул.Київська,75 під будівництво, дозволу на проведення робіт від 11.12.1978р.- будівництво жилого будинку, плану земельної ділянки видно, що ОСОБА_2відведено під будівництво жилого будинку земельну ділянку по вул.Київській,75 м.Дунаївці і складено 1.02.1988 році Кам'янець -Подільським міжміським «Інвентарбюро» технічний паспорт на житловий будинок та видано домову книгу для прописки громадян, в якій Дунаєвецькою міською радою засвідчено підписом та печаткою, що власником будинку є ОСОБА_2.
В п.5 дозволу на проведення робіт зазначено, що забудовник відповідає за введення в експлуатацію, частково або повністю, об'єкта без приймання його приймальною комісією в установленому законом порядку.
Виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_2 регулювалось зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року,Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР ,затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті18 лютого 2002 року за № 157/6445 із змінами.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Відповідно до ч.4 ст. 25, п. 11 ч. 4 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.
Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами гл.7 закону «Про нотаріат» та у відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введено лише з 29.06.1998 року. Саме з цього дня набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 9.06.98 №121.
Таким чином, права, набуті (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.1998 року без державної реєстрації, можна вважати такими, що виникли та набуті в установленому законом порядку.
В листі Державної реєстраційної служби від 12.03.2013 року №95-06-15-13 «Щодо державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, збудоване до 1992 року» визначено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
На підставі вищенаведеного та копії інвентарної справи на домоволодіння в м.Дунаївці по вул.Київській,75 збудований ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями вважаються прийнятим в експлуатацію і відповідно об'єктом завершеного будівництва з моменту його будівництва, тобто будинок вважається завершений і зданий до експлуатації ще за життя ОСОБА_2 і презюмуються, що він набув на нього право власності як на об'єкт завершеного будівництва.
Спадкодавець не оформив право власності на будинок за життя, проте факт належності будинку спадкодавцю є доведеним.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, отже позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, таким чином приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 263, 265, 268 ЦПК України, ч.4 ст. 25, ст.ст.346, 1216, 1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» ,суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області (місцезнаходження: м.Дунаївці вул.Шевченка, 50 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714) про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 140368 грн.) задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дунаївці по вул.Київська,75 Хмельницької області, як за спадкоємцем за законом, після смерті 24 травня 2017 року ОСОБА_2, який належав померлому.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча:/підпис/
Вірно:
Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук