пр. № 2/317/224/17
Справа № 317/3651/17
27 лютого 2018 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого-судді: Громової І.Б.,
при секретарі: Капто Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, який уточнювався 02.02.2018 року.
05.02.2018 року по вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.03.2018 року.
26.02.2018 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, в якій позивач зазначив, що враховуючи велику суму боргу та те, що відповідачі відмовляються сплачувати борг, ОСОБА_1 вважає, що існує можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1, тому він звернувся до суду із вказаним клопотанням та просить суд накласти арешт на гроші та майно, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки останні мають можливість у будь який спосіб відчужити належне їм майно, продати, подарувати щоб уникнути відповідальності за своїми зобов'язаннями.
У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України, суд, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Суд зазначає, що вказану вимогу позивач виконав частково, оскільки ним зазначено лише підстави звернення до суду з такою заявою, однак стосовно її обґрунтування, суд не може погодитись з ними.
Так, позивач ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3В та при цьому вказує, що сума боргу відповідачів перед позивачем є співмірною із вартістю всього нерухомого майна відповідачів.
З чого зроблений вказаний висновок позивачем, суду не зрозуміло, оскільки доказів вартості чи оцінювання не надано.
Підстави, які зазначені в заяві ОСОБА_1, є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд вважає, що термін «все майно» не може бути використаний, оскільки позивач разом з клопотанням надав витяг з реєстру речових прав, а тому необхідно визначити саме яке і кому майно належить. Це є обов'язком заявника, а не суду.
При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у заяві про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення (отримання). Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя
Запорізького районного суду
Запорізької області : ОСОБА_4