Справа № 308/12420/16-ц
Іменем України
01 березня 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2018 року (у складі судді Дергачової Н.В.) за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальність «Гемо Медика Україна» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
23.11.2017 р. представник товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Україна» (надалі - Товариство) звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про зупинення провадження у цивільній справі (а.с.84-92).
Просив зупинити провадження у цивільній справі № 308/12420/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до остаточного прийняття рішення Вищим господарським судом України в справі № 907/722/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства.
На обґрунтування цього клопотання указав, що Товариство подало касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 р. Ця касаційна скарга (на момент подачі клопотання про зупинення провадження) перебувала на розподілі щодо визначення складу колегії суддів для перегляду справи в касаційному порядку. Отже, існують обставини, які унеможливлюють розгляд цивільної справи № 308/12420/16-ц до остаточного вирішення Вищим господарським судом справи № 907/722/16.
Ухвалою Ужгородського міськрайоного суду від 31.01.3018 р. було зупинено провадження у цивільній справі № 308/12420/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/722/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ «Гемо Медика Україна», що перебуває на розгляді у Верховному Суді.
ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить про порушення норм процесуального права. Указує, що рішення господарського суду Закарпатської області від 06 липня 2017 р. набрало законної сили 11 жовтня 2017 р. після його перегляду Львівським апеляційним господарським судом, а тому в силу вимог п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України суд першої інстанції не мав правових підстав для зупинення провадження у справі. Зазначає, що суд першої інстанції не встановив, у чому саме полягає передбачена законом неможливість розгляду цивільної справи до розгляду справи в порядку господарського судочинства та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, із таких мотивів.
Суд виходив із того, що вирішення цивільної справи безпосередньо залежить від вирішення Верховним Судом справи № 907/722/16 за позовом ОСОБА_2. до Товариства про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства, рішення суду у господарській справі обумовить винесення рішення у цивільній справі та звільнить сторін від доказування певних обставин у справі, буде мати преюдиціальне значення, а відтак - розгляд цивільної справи належить зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 907/722/16, від якого залежить вирішення справи.
Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції через його невідповідність нормам процесуального права.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України (у редакції чинній станом на 01.12.2016 р. - відкриття провадження у справі) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі протягом одного місяця.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Предметом спору в цивільній справі є поновлення ОСОБА_2 на посаді генерального директора Товариства та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Підставою для зупинення провадження у цивільній справі стало подання Товариством касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 р.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження не вказав, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої (господарської) справи, за умови, що рішення суду господарської інстанції уже набрало законної сили.
Так, норма п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України містить вказівку, що провадження зупиняється до набрання рішенням законної сили. У нашому випадку рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2017 р. уже набрало законної сили 11 жовтня 2017 р., а тому оскарження Товариством у касаційному порядку постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 р. жодним чином не впливає на розгляд цивільної справи про поновлення і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Окрім того, в силу вимог ч.1 ст. 157 ЦПК України (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у цій справі) строк розгляду справ про поновлення на роботі складає один місяць із дня відкриття провадження у справі. Оскільки провадження у цій цивільній справі було відкрито 01 грудня 2016 р. (а.с.32), то зупинення провадження у справі, яке по суті здійснене без належної процесуальної підстави, порушує право людини на розгляд її справи у строки встановлені процесуальним законом.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі через відсутність процесуальних підстав для такого зупинення.
Керуючись п.3 ч.1 ст.161, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
4.Повне судове рішення складено 01 березня 2018 р.
Судді: