Справа № 308/13070/16-ц
Іменем України
21 лютого 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Кондора Р.Ю. і Мацунича М.В.,
за участю секретаря Волощук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 жовтня 2017 року (у складі судді Бедьо В.І.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Людмили Володимирівни, ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу, -
ТзОВ «Кей-Колект» (надалі - Товариство) звернулося до суду з позовом у грудні 2016 р.
Просило:
-визнати протиправним і скасувати рішення від 23.08.2007 р. № 3331533, прийняте приватним нотаріусом Котляровою Л.В. про вилучення запису з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження «заборона на нерухоме майно» на об'єкт обтяження - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
-визнати протиправним і скасувати рішення від 23.08.2007 р., прийняте приватним нотаріусом КотляровоюЛ.В. про вилучення запису з Державного реєстру іпотек обтяження (іпотеку) № 3390140 на об'єкт обтяження - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_4 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» (надалі - Банк) договір про надання споживчого кредиту №11010108000 від 13 червня 2006 р. На забезпечення виконання умов цього договору було укладеного договір іпотеки №11010108000, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В., згідно з умовами якого позичальник передала в іпотеку нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
12.12.2011 р. Банк відповідно до договору факторингу №1 і договору про відступлення прав за іпотечними договорами відступив Товариству своє право вимоги до ОСОБА_4
Приватний нотаріус Котлярова Л.В. у силу вимог ст.74 Закону України «Про нотаріат», п.п.4,25,26,27,28 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» від 31.03.2004 р. № 410 мала право вилучити запис про припинення обтяження іпотекою і зняття заборони на нерухоме майно виключно з підстав повідомлення установою Банку про погашення позики (кредиту) та/або про припинення іпотечного договору. Однак, зобов'язання ОСОБА_4 перед Товариством не припинилися і 06.07.2011 р. Ужгородським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07.02.2011 р. про стягнення солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договоромна користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 403 078,46 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30 жовтня 2017 р. у задоволенні позову відмовлено.
Товариство просить скасувати це рішення і постановити нове, яким позовні вимоги Товариства задовольнити в повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат. Доводить про порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що приватний нотаріус вилучила з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотек відповідні записи на виконання рішення суду. Ця заборона було вилучена на підставі повідомлення і заяви зацікавленої сторони. Зазначає, що в приватного нотаріуса Котлярової Л.В. були відсутні підстави для припинення обтяження іпотекою і зняття заборони на відчуження нерухомого майна.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Котлярова Л.В. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд дійшов висновку, що всі дії приватного нотаріуса Котлярової Л.В. щодо вилучення заборони на відчуження предмета іпотеки були здійснені на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 р. У зв'язку з цим у нотаріуса були відсутні підстави для відмови у внесенні відповідних записів до Єдиного реєстру заборона відчуження об'єктів нерухомого майна.
При цьому суд встановив, що 13 червня 2006 р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 (продавець) був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, із розстрочкою платежу, а саме: грошові кошти в розмірі 101 000 грн. були сплачені покупцем продавцю до підписання указаного договору, а залишок у розмірі 303 000 грн. ОСОБА_4 зобов'язувалася сплатити за рахунок кредитних коштів, отриманих у Банку. На виконання п.4 указаного договору ОСОБА_4 уклала з Банком договір про надання споживчого кредиту №11010108000 від 13 червня 2006 р. і договір іпотеки, згідно з умовами якого передала в іпотеку Банку квартиру, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 серпня 2007 р. у справі № 2п-212/07, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 13 червня 2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. № 2428 та визнано недійсним договір іпотеки від 13 червня 2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. № 2430. Цим же рішенням суд зобов'язав приватного нотаріуса Котлярову Л.В. виключити з Єдиного реєстру заборон запис про обтяження забороною на відчуження квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1,та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою цієї квартири (а.с.64-66).
Суд першої інстанції констатував, що приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Котлярова Л.В. не приймала рішення про вилучення заборони та іпотеки, а виконувала рішення Ужгородського міськрайонного суду - із покладенням на неї зобов'язання по вилученню із державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру іпотеки відповідних записів.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність повно з'ясованим обставинам справи, нормам матеріального права та належно оціненим доказам.
Згідно з п.25 постанови КМУ від 31.03.2004 р № 410 «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» (у редакції чинній на момент вилучення обтяження на предмет іпотеки) запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.
Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 23.08.2007 р. приватним нотаріусом Котляровою Л.В. було вилучено обтяження указаної квартири. Підставою цього стала заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна, 37/336-635, 23.08.2007 р. АКІБ «УкрСиббанк» (а.с.9-10).
Отже, до нотаріуса із заявою про вилучення обтяження нерухомого майна звернувся Банк (вочевидь на виконання указаного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 р.) (а.с.64-66).
Довід Товариства про те, що заборона було вилучена на підставі повідомлення і заяви зацікавленої сторони, а не на підставі рішення суду, не впливає на правильність судового висновку та не змінює суті спірних правовідносин.
Не заслуговує на увагу і довід Товариства про те, що в приватного нотаріуса Котлярової Л.В. були відсутні підстави для припинення обтяження іпотекою і зняття заборони на відчуженні нерухомого майна, позаяк усі дії нотаріуса були спрямовані на виконання рішення суду.
Натомість, у спірних правовідносинах підлягає обґрунтованому сумніву право Товариства на пред'явлення цього позову.
Так, останнє на обґрунтування своїх доводів посилається на те, що 12.12.2011 р. Банк відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечним договором відступив Товариству своє право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором №11010108000 від 13.06.2006 р. і договором іпотеки № НОМЕР_1 від 13.06.2006 р.
Однак, твердження Товариства про відступлення Банком права вимоги за іпотечним договором спростовується матеріалами справи.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2007 р. (а.с.64-66) зокрема визнано недійсним договір іпотеки від 13 червня 2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В., укладеного між ОСОБА_4 і Банком про іпотеку квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відступлення прав вимоги відбулося у 2011 р., а тому виникає закономірне питання: яким чином Банк міг відступити право вимоги Товариству за іпотечним договором від 13 червня 2006 р., який рішенням суду визнано недійсним ще в 2007 р.?
Із виписки з Додатку №1 до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 р., яку Банк надав до позовної заяви, не вбачається можливим установити достовірність відступлення прав такої вимоги (а.с.18). Також у матеріалах справи міститься виписка з додатку №1 до договору факторингу №1 від 12.12.2011 р.,згідно з якою Товариству було передано право вимоги лише за кредитним договором від 13.06.2006 р. (а.с.24).
Згідно зі ч.ч.2,3 ст.24 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент відступлення прав вимоги Банком Товариству)іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
У матеріалах справи відсутні відомості про наявність нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав вимоги за іпотечним договором так як і відсутня інформація про державну реєстрацію такого відступлення.
Зі змісту повідомлення Банком ОСОБА_4 від 15.12.2011 р. (а.с.40) видно, що право вимоги було відступлено виключно за кредитним договором.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 лютого 2011 р. позов Банку задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором (а.с.13-14), відповідно і виконавчі листи від 07 лютого 2011 р. (а.с.11,12) видані на стягнення солідарно кредитної заборгованості.
Тобто, достовірно встановлено, що Товариство набуло право вимоги лише за кредитним договором. А тому рішення, прийняте приватним нотаріусом Котляровою Л.В. у 2007 р. про вилучення обтяження на нерухоме майно жодним чином не порушують прав Товариства, оскільки такі дії були зумовлені рішенням суду, а права вимоги щодо іпотечного договору Товариство не набуло.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскарженого рішення як необґрунтовані, суперечні нормам матеріального права, обставинамсправи та письмовим доказам.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Порушень норм процесуального права, які можуть бути обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 жовтня 2017 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року.
Судді: