Номер провадження 2-а/754/360/18
Справа №754/725/18
Іменем України
01 березня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в особі головуючого-судді Скрипки О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві старшого лейтенанта поліції Коробка І.Ю., Поліцейського Управління патрульної поліції у м.Києві 2 роти 4 батальйону 2 полку сержанта поліції Іващенко С.Л. про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом до відповідачів про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.01.2018 року по пр-ту Визволителів, 6 в м.Києві відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у м.Києві старший лейтенант поліції Коробка І.Ю. (далі по тексту інспектор УПП Коробка І.Ю.) виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461 про накладення на неї (позивача) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення нею ч.1 ст.126 КУпАП. Також, 08.01.2018 року по пр-ту Визволителів, 6 в м.Києві відповідач - поліцейський Управління патрульної поліції у м.Києві 2 роти 4 батальйону 2 полку сержант поліції Іващенко С.Л. (далі по тексту поліцейський Іващенко С.Л.) виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 745254 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення нею ч.6 ст.121 КУпАП. При прийнятті оскаржуваних постанов відповідачі виходили з того, що вона 08.01.2018 року о 00.48 год. по вул.Драйзера, 46 в м.Києві керувала автомобілем НОМЕР_1, з неосвітленим заднім номером в темну пору доби, чим порушила п.2.9 В ПДР України, а також не пред'явила посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс ОСЦВ власників наземних транспортних засобів.
Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач стверджує, що вказаних правопорушень вона не вчиняла, про що зазначила інспектору у своїх поясненнях, а докази вчинення нею правопорушень відсутні. Номерний знак був освітлений, після зупинки транспортного засобу вона передала інспектору для перевірки всі необхідні документи, однак, відповідачі на це уваги не звернули, склавши суб'єктивну думку щодо події, класифікувавши її як адміністративне правопорушення, не представившись та не надавши жодних пояснень, вели себе дуже грубо, висловлюючись нецензурною лайкою.
Також, позивач вказує на те, що в порушення ст.276 КУпАП України, розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбуватись за адресо: м.Київ, вул.Народного Ополчення, 9, де розташовано УПП в м.Києві. Однак, відповідачі зазначеної норми не дотримались, розглянувши справу на місці стоянки транспортного засобу. Крім того, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим відповідачами було порушено ст.ст.278, 279 КУпАП. Незаконно розглянувши справу на місці стоянки транспортного засобу, відповідачі також не надали їй можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі, а розгляд справи на дорозі унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З наведених підстав позивач просить суд:
-визнати дії інспектора УПП Коробка І.Ю. щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП протиправними;
-визнати дії поліцейського УПП Іващенко С.Л. щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП протиправними;
-скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461, винесену інспектором УПП Коробка І.Ю. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а справу - закрити;
-скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 745254, винесену поліцейським УПП Іващенко С.Л. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, а справу - закрити.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачам надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
09.02.2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача - інспектора УПП Коробка І.Ю. на адміністративний позов. У вказаному відзиві відповідач вказує на те, що підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст.276 КУпАП здійснена ним за місцем його перебування та виконання ним посадових обов'язків, в даному випадку був уповноважений розглядати дану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування УПП у м.Києві. Розглядаючи дану адміністративну справу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Як стверджує відповідач, позивача було належним чином ознайомлено з її правами та обов'язками. Крім того, права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначені на звороті постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідач зауважує на те, що твердження позивача спростовуються відеозаписами з нагрудного відео реєстратора поліцейських, які додані до даного відзиву.
Відповідач вважає, що оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, то немає підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було, в зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач - поліцейський УПП Іващенко С.Л. відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461 від 08.01.2018 року, винесеної інспектором УПП Коробка І.Ю., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення нею ч.1 ст.126 КУпАП, а саме: 08.01.2018 року о 00.48 год. позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не пред'явила свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс ОСЦВП власників наземних транспортних засобів (а.с.4).
Також, постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461 від 08.01.2018 року, винесеної поліцейським УПП Іващенко С.Л., на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення нею ч.6 ст.121 КУпАП, а саме: 08.01.2018 року о 00.48 год. по вул.Драйзера, 46 в м.Києві позивач керувала транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, чим порушила п.2.9 В ПДР України (а.с.5).
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред»явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Також, згідно ч.6 ст.121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи обєкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Згідно ч. 5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
З наведених правових норм вбачається, інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.
Відтак, підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена відповідачами за місцем їх перебування та виконанням ними посадових обов'язків, які в даному випадку були уповноважені розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування - УПП у м.Києві ДПП.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Посилання позивача в адміністративному позові на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі № 5-рп/2015 щодо застосування словосполучень, використаних у нормах КУпАП «на місці» та «за місцем» не може бути прийнято, оскільки дане рішення постановлено до набрання чинності ЗУ «Про національну поліцію» та внесення відповідних змін до КУпАП.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідачів при винесенні оскаржуваних постанов протиправними.
В той же час, відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП та ч.6 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Наданими відповідачем - інспектором УПП Коробка І.Ю. відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейських факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджується, оскільки з даних відеозаписів вбачається, що на неодноразові вимоги відповідача позивач не пред'явила свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс ОСЦВП власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, судом встановлено, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст.126 КУпАП. Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП.
Таким чином, приймаючи дану постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Що стосується вимог позивача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461 від 08.01.2018 року, винесеної поліцейським УПП Іващенко С.Л., та закриття провадження у справі, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем - поліцейським Іващенко С.Л. відзиву на позовну заяву не подано, доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваної постанови не надано. Тобто, доводи позивача в частині того, що нею не вчинено адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, не спростовані будь-якими доказами з боку відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки суду не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, то постанова про накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 170 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За таких підстав, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.ст.121 ч.6, 126 ч.1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві старшого лейтенанта поліції Коробка І.Ю., Поліцейського Управління патрульної поліції у м.Києві 2 роти 4 батальйону 2 полку сержанта поліції Іващенко С.Л. про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 492461 від 08.01.2018 року, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у м.Києві 2 роти 4 батальйону 2 полку сержантом поліції Іващенко С.Л., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 березня 2018 року.
Суддя