Справа № 308/3446/17
Іменем України
21 лютого 2018 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Кондора Р.Ю. і Мацунича М.В.,
за участю секретаря Волощук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року (у складі судді Шепетко І.О.) за заявою публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення,-
ПАТ «Банк Форум» (надалі - Банк) звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення у квітні 2017 р.
Просив:
-видати дублікат виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду від 22.04.2009 р. у цивільній справі № 2п-16570/09 за позовом Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 306,52 доларів США;
-поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду від 22.04.2009 р.у цивільній справі № 2п-16570/09 за позовом Банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 306,52 доларів США.
На обґрунтування заяви вказав, що 22.04.2009 р. Ужгородським міськрайонним судом було видано виконавчий лист у цивільній справі № 2п-16570/09, який був направлений на примусове виконання до РВ ДВС Міжгірського РУЮ. Із відповіді органу державної виконавчої служби від 16.03.2017 р. Банк довідався, що виконавчий лист був повернутий стягувачу в 2013 р., у зв'язку з чим було винесено відповідну постанову від 30.12.2013 р. Доказів повернення оригіналу виконавчого листа, а саме поштового повідомлення про вручення постанови про повернення виконавчого документа, представником ДВС не надано, що ставить під сумнів сам факт повернення такого стягувачу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 р. у задоволенні заяви було відмовлено.
Банк просить скасувати цю ухвалу та постановити нову, якою заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення задовольнити. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що нормами чинного законодавства було передбачено обов'язок державного виконавця надіслати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві рекомендованим повідомленням, яке передбачає обов'язкову відмітку про вручення такого відправлення отримувачу. Зазначає, що заборгованість ОСОБА_2 не погашена, рішення суду залишається невиконаними, а отже виконавчий документ підлягає подальшому примусовому виконанню.
Суд виходив із недоведеності вимог заяви.
При цьому встановив, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2009 р. позов Банку до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено, кредитний договір № 0242/07/26-Z від 03 вересня 2007 р., який був укладений між ОСОБА_2. і Банком, розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість у розмірі 44 306,52 доларів США, яка станом на 05.01.2009 р. складала 341 160,22 грн.; вирішено питання судових витрат.
Указане рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист.
Як видно із заяви про видачу дубліката виконавчого листа, виконавчий лист був направлений стягувачем на примусове виконання до РВ ДВС Міжгірського РУЮ. Державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36367147. У зв'язку з відсутністю відомостей про хід виконавчого провадження представником Банку 22.02.2017 р. було направлено запит до Міжгірського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області щодо заходів, проведених державним виконавцем на примусове виконання виконавчого листа № 2п-16570/09 (а.с.6). Міжгірське РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області 16 березня 2017 р. листом повідомило стягувача про те, що оригінал виконавчого листа в справі № 2п-16570/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві № 36367147 було відправлено рекомендованим листом на адресу стягувача 31.12.2013 р. До цього листа була додана копія постанови про повернення виконавчого документа та квитанція із пошти про надіслання листа рекомендованим повідомленням(а.с.7,8).
Відмовляючи в задоволенні заяви Банку, суд першої інстанції виходив із того, що в ході розгляду справи не було встановлено обставин утрати виконавчого листа стягувачем, до заяви не додано належних доказів, які б підтверджували факт утрати оригіналу виконавчого листа (наприклад, копія журналу вхідної кореспонденції та документи юридичного відділу Банку, які б підтверджували, що виконавчий лист не надходив до Банку).
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції через їх невідповідність їх обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
До спірних правовідносин належить застосувати норми цивільно-процесуального закону, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Суд, який видав виконавчий лист про стягнення аліментів, має право за поданням державного виконавця, приватного виконавця у разі встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника видати дублікат виконавчого листа.
Згідно з ч.1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Перелік причин, які необхідно вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 212 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.
16.03.2017 р. Міжгірське РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надало відповідь Банку про те, що 30.12.2013 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка була направлена рекомендованим листом на адресу Банку (а.с.7). Також у матеріалах справи міститься копія квитанції про направлення Банку «Форум» рекомендованого листа (а.с.8), однак із цієї квитанції неможливо встановити, що саме було направлено Банку.
Також належить зауважити, що копія квитанції датована 12.02.2013 р., постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 30.12.2013 р., а направлена 31.12.2013 р., тобто дата винесення постанови та нібито направлення її стягувачеві рекомендованим повідомленням не збігаються у часі.
Отже, за умови часового неспівпадіння винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (30.12.2013 р.) і нібито направлення такої рекомендованим листом (12.02.2013 р.) є всі підстави вважати, що така постанова не надсилалася рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, як було передбачено ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві), що в свою чергу дає підстави для висновку, що доводи вказані Банком у своїй заяві щодо не отримання оригіналу виконавчого листа та як наслідок - поважність причин пропуску строку для пред'явлення такого до виконання, є обґрунтованими.
Відсутність у заявника виконавчого документа зумовлює неможливість пред'явлення такого до примусового виконання, що ставить під загрозу питання виконання судового рішення взагалі.
Отже, пропущення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання заявником зумовлено поважною причиною.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
Як указано в підпунктах 17.2 і 17.4 п.17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:
-оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;
-у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Апеляційний суд розглядає справи за правилами положень ЦПК України (в редакції чинній із 15 грудня 2017 р.)
Чинний ЦПК України не передбачає такої процесуальної дії як видача дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу за умови, що дублікат виконавчого документа може видати лише суд першої інстанції згідно з перехідних положень чинного Кодексу.
За тієї обставини, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви по суті її вимог.
Апеляційна скарг Банку підлягає частковому задоволенню через те, що Банк просить видати дублікат виконавчого листа в цивільній справі № 308/3446/17, однак чинним ЦПК України (у редакції із 15 грудня 2017 р.) не передбачено такої процесуальної дії для апеляційної інстанції.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, порушення законних прав та інтересів заявника.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви Банку про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред'явлення.
Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.382,384 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково. 2.Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року скасувати, а справу передати до того ж суду для продовження розгляду. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року.
Судді: