Справа № 308/12491/16-к
26 лютого 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №22016070000000018 від 18.03.2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України , суд,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22016070000000018 від 18.03.2016 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
У підготовчому засіданні поставлено на обговорення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , що надійшло через канцелярію суду у письмовому вигляді про направлення кримінального провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22016070000000018 від 18.03.2016 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України до Апеляційного суду Закарпатської області для внесення подання до Верховного Суду щодо вирішення питання зміни територіальної підсудності, оскільки кримінальне правопорушення по якому пред'явлено обвинувачення вчинено на тимчасово непідконтрольній українській владі території Донецької області. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в Авдіївці та Ясинувата Донецької області, керував діями не передбаченого законом збройного формування так званого підрозділу спеціального призначення «Витязь «Міністерства транспорту ДНР» щодо обстрілів позицій Збройних сил України та цивільних об'єктів в районі розв'язки Авдіївка - Ясинувата Донецької області.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив прои задоволення клопотання захисника та висловив думку про доцільність направлення кримінального провадження до Верховного Суду для вирішення питання зміни територіальної підсудності та направлення провадження до іншого суду.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання про зміну підсудності з підстав та мотивів викладених у ньому. Просив суд винести ухвалу про направлення кримінального провадження 22016070000000018 від 18.03.2016 року відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України до Апеляційного суду Закарпатської області для внесення подання до Верховного Суду, щодо вирішення питання зміни територіальної підсудності, оскільки кримінальне провадження має здійснюватися судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Зазначив, що відповідно до розпорядження ВССУ від 02.09.2014 року № 2710/38-14 про визначення територіальної підсудності справ із наступними змінами від 31.03.2016 року № 18/0/38-16 визначено територіальну підсудність кримінальних проваджень Авдіївського міського суду Донецької області Селидівському міському суду Донецької області. Вважає ,що кримінальне правопорушення вчинено у межах територіальної юрисдикції Селидівського міського суду Донецької області.
Колегія суддів, вислухавши доводи сторін, дослідивши зміст обвинувального акту, вважає, що він підлягає направленню до Верховного Суду для визначення підсудності даного кримінального провадження, з огляду на наступні обставини:
Під час підготовчого засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 ст. 314 КПК України, у тому числі і направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Питання про визначення територіальної підсудності підлягає першочерговому вирішенню під час підготовчого засідання, оскільки порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону відповідно до вимог ст.412 КПК України. Якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил підсудності, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п.6 ч.2 ст.412 КПК України.
А відтак всі інші питання, у тому числі щодо призначення до судового розгляду чи повернення обвинувального акту прокурору, мають вирішуватися належним судом, якому підсудне дане кримінальне провадження.
Відповідно до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства прав. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на цене вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Інтерпретація суті поняття "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом у рішенні в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року та полягає у наступному: "п.23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)… 24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". 25. У пп. 107-109 рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії " Суд дійшов до висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
У п.64 рішення у справі "Йоргіч (Jorgic) проти Німеччини" від 12.07.2007 року ЄСПЛ вказав, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 § 1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений "судом, встановленим законом". Суд зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невідємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. "Закон", у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів (див., interalia,Laventsпроти Латвії,№ 58442/00, § 114, 28 листопада 2002 р.). Отже, якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є "встановленим законом" у розумінні статті 6 § 1 (для порівняння, Coemeта Інші проти Бельгії,№№ 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 і 33210/96, §§ 99 і 107-08, ECHR 2000-VII).
Відповідно ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як вбачається з даних обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, при цьому злочинні дії у вчиненні яких обвинувачується останній вчинені на території Донецької області при наступних обставинах, а саме у період часу з початку лютого 2016 року ОСОБА_7 діючи умисно на території Донецької області, за власною ініціативою прийняв участь в створенні та діяльності не передбаченого законом збройного формування , а саме так званого підрозділу спеціального призначення «Витязь «Міністерства транспорту ДНР». Окрім того, в період з 09 по 11 березня 2016 року ОСОБА_7 керував діями не передбаченого законом збройного формування , а саме так званого підрозділу спеціального призначення «Витязь «Міністерства транспорту ДНР» щодо обстрілів позицій Збройних сил України та цивільних об'єктів в районі розв'язки Авдіївка - Ясинувата Донецької області.
У зв'язку з цим, дане кримінальне провадження не підсудне Ужгородському міськрайонному суду , оскільки кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченому, було вчинено за межами територіальної юрисдикції цього суду.
Враховуючи викладене, обвинувальний акт слід вважати таким, що надійшов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з порушенням правил територіальної підсудності.
Крім того, відповідно до ст.34 ч.1 КПК України до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше пяти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, адміністративних справ, господарських справ і кримінальних проваджень місцевими та апеляційними судами, що визначаються Головою Верховного Суду.
Згідно розпорядження ВССУ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року, відповідно до частини першої статті 1 Закону України " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції " (Закон N 1632-VII), на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. N 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. N 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), визначено територіальну підсудність: цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.
Авдіївський міський суд Донецької області - суд, територіальна підсудність справ якого змінюється на суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Добропілський міськрайонний суд Донецької області .
Згідно розпорядження ВССУ № 18/0/38-16 від 31 березня 2016 року « Про зміну територіальної підсудності справ» внесено зміни до розпорядження ВССУ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року та визначено територіальну підсудність справ Авдіївського міського суду Донецької області Селидівському міському суду Донецької області.
Враховуючи, вказані приписи Закону та те, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області та Селидівський міський суд Донецької області перебувають в межах юрисдикції різних апеляційних судів, зважаючи на клопотання сторони захисту, питання про направлення вказаного кримінального провадження має бути вирішено колегією суддів Верховного Суду, що зумовлює направлення вказаного провадження до зазначеного суду.
Враховуючи, що до початку судового розгляду слід вирішити питання підсудності даної справи в межах юрисдикції різних апеляційних судів, суд вважає за доцільне направити кримінальне провадження до Верховного Суду для вирішення питання визначення підсудності зазначеного кримінального провадження.
Як вже зазначалось, (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України) судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо було порушено правило визначення територіальної підсудності. За таких умов заявлене клопотання захисника обвинуваченого щодо направлення кримінального провадження до Верховного Суду для вирішення питання визначення підсудності зазначеного кримінального провадження підлягає до задоволення.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 315, 316, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №22016070000000018 від 18.03.2016 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України направити до Верховного Суду для вирішення питання визначення підсудності зазначеного кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2