Справа № 171/1952/17 22-ц/774/585/К/18
28 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
справа № 171/1952/17
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання: Гладиш К.І.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, належним чином повідомлених про розгляд справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апостоліськогорайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року, яка постановлена суддею Семеновою Н.М. у місті Апостолово, -
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третьої особи - Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з захисту прав людини, в якому просила визнати вчинення ОСОБА_2 протиправних дій, такими що суперечать чинному законодавству про захист персональних даних та трудовому законодавству, притягнути до належної відповідальності.
Ухвалою Апостоліськогорайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з захисту прав людини про порушення вимог законодавства в сфері захисту персональних даних найманого працівника повернута позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на те, що висновок суду першої інстанції щодо повернення її позовної заяви є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 3-6 ст. 110 УПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, можуть пред'являтись за місцем проживання позивача та місцем завдання шкоди, також, відповідно до ч.8 ст.110 ЦПК України, позови що виникають із договорів, пред'являються за місцем їх укладення. Оскільки позивачу було завдано шкоду та укладено трудовий договір в м. Апостолово, вул. Центральна, 68, позивач вважає, що справа має розглядатись Апостоліськимрайонним судом Дніпропетровської області.
Крім того позивач зауважує на тому, що при розгляді її позову до ОСОБА_2 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, значно порушувався розумний строк розгляду позову.
Також позивач посилається на те, що відповідно до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вона має право на справедливий захист своїх інтересів.
Разом з тим ОСОБА_1 ставить питання про визнання порушень суддею ст. 1 п. 1 ст.6,ст.ст.13,14 Конвенції.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення позивачеві її позовної заяви про порушення вимог законодавства в сфері захисту персональних даних найманого працівника, суд першої інстанції виходив з непідсудності вказаної позовної заяви Апостолівському районному суду Дніпропетровської області.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на час постановлення ухвали судом першої інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Стаття 109 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на час постановлення ухвали судом першої інстанції), та ст. 27 ЦПК України, в редакції 2017 року, чинній на день розгляду справи судом апеляційної інстанції, встановлює загальні правила підсудності, відповідно до ч.1 якої, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем їх перебування.
Аналогічне положення міститься у п.34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до якої, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Апостолівіського районного суду Дніпропетровської області з позовом про порушення вимог законодавства в сфері захисту персональних даних найманого працівника до фізичної особи - ОСОБА_2, місцем проживання якого є АДРЕСА_1
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відповідає нормам ЦПК України, в редакції, діючій на момент постановлення ухвали.
Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про те, що оскільки позивачу було завдано шкоду та укладено трудовий договір в м. Апостолово, вул. Центральна, 68, позивач вважає, що справа має розглядатись Апостоліським районним судом Дніпропетровської області, відповідно до вимог ч. 3-6 ст. 110 УПК України та ч.8 ст.110 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача про порушення вимог законодавства в сфері захисту персональних даних найманого працівника не містять в собі посилань на відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, та вимог щодо оспорення договору.
Посилання в апеляційній скарзі на те, щопри розгляді її позову до ОСОБА_2 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу значно порушувався розумний строк розгляду позову колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не мають правового значення при вирішення питання про територіальну юрисдикцію (підсудність) даного позову.
Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вона має право на справедливий захист своїх інтересів, оскільки таке право позивача ухвалою суду першої інстанції не порушено, та позивач не позбавлена можливості звернення з даним позовом до належного за територіальною юрисдикцію (підсудністю) суду.
Вимоги позивача в апеляційній скарзі щодо визнання порушень суддею суду першої інстанції ст. 1 п. 1 ст.6,ст.ст.13,14 Конвенції колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не являються компетенцією суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а ухвала суду залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суду Дніпропетровської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Апостоліського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий:
Судді: