вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"11" січня 2018 р. Справа№ 910/12853/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів: Чорної Л.В.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.
за участю представників:
від позивача: Сивенко В.М. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тег" на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 (дата підписання 09.10.2017)
у справі № 910/12853/17 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Комунального підприємства Сумської обласної ради "Паливокомуненерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тег"
про стягнення 90 000,00 грн.
У серпні 2017 року Комунальне підприємство Сумської обласної ради «Паливокомуненерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тег» (далі - відповідач) про стягнення суми передоплати вартості товару за договором поставки №22/11-16 від 22.11.2016 в розмірі 90000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12853/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Тег» на користь КП Сумської обласної ради «Паливокомуненерго» 90000,00 грн. суми основного боргу та 1600,00 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Тег» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12853/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що позивачем не надано суду доказів про настання строку поставки, оскільки між сторонами не підписано відповідної специфікації до договору. Крім того, відповідач зазначає, що у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6024/17 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, рішенням в якій позивачеві відмовлено в задоволенні його вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/12853/17 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тег» на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12853/17 до провадження, розгляд справи призначено на 22.11.2017.
15.11.2017 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.
21.11.2017 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 розгляд справи №910/12853/17 відкладено на 13.12.2017.
27.11.2017 від КП Сумської обласної ради «Паливокомуненерго» надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції позивач просить доручити господарському суду Харківської області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №910/12853/17 доручено господарському суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд) забезпечити проведення судового засідання у справі №910/12853/17 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 13.12.2017 о 13:20 за участю представника КП Сумської обласної ради «Паливокомуненерго».
06.12.2017 від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 розгляд справи №910/12853/17 відкладено на 11.01.2018.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Представник відповідача в судове засідання 11.01.2018 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Згідно п.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.11.2016 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки №22/11-16 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати вугілля кам'яне марки ДГ (13-100) (товар), марка, якість, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у цьому договорі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 2.4. договору загальна ціна договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості товару, поставленого за усіма специфікаціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 3.1. договору визначено, що оплата товару здійснюється у наступному порядку: 50% від вартості партії товару, який підлягає поставці відповідно до підписаної сторонами специфікації, оплачується покупцем шляхом здійснення передоплати; остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 1 банківського дня з моменту прийняття товару покупцем, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця у примірнику видаткової накладної.
04.01.2017 відповідач виставив позивачу рахунок №1 на оплату товару (вугілля марки ДГ (13-100)) на загальну суму 180780,55 грн.
Платіжним дорученням №4187 від 05.01.2017 позивач сплатив на користь відповідача передоплату в розмірі 90000,00 грн.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 4.6., 4.7. договору постачальник зобов'язаний поставити усю кількість товару, зазначену в одній специфікації, не пізніше строку, встановленого специфікацією. Датою підписання специфікації є дата, зазначена у специфікації. Поставка товару вважається виконаною постачальником з моменту отримання покупцем товару з урахуванням особливостей поставки, встановлених у специфікації, та отримання супровідних документів на товар, передбачених у п. 5.4. договору.
Тобто, згідно вказаних пунктів договору, сторони погодили, що умови та строки поставки товару будуть встановлюватися відповідною специфікацією.
Листом №19 від 14.02.2017 позивач вимагав повернення сплаченої за договором суми передоплати у розмірі 90000,00 грн. у зв'язку з неотриманням товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем надіслано відповідачеві супровідний лист-вимогу №105 від 19.06.2017 про направлення специфікації від 19.06.2017 до договору, яким позивач вимагав від відповідача здійснити поставку товару - вугілля кам'яного марки ДГ (13-100) у кількості 56,000 т на загальну суму 146720,00 грн. у місце поставки - ст. Кириківка (код станції 446101), протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа. Такий самий строк (10 календарних днів) вказаний і в самій специфікації від 19.06.2017 до договору.
Факт направлення позивачем листа-вимоги №105 від 19.06.2017 та специфікації від 19.06.2017 до договору підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю підприємства поштового зв'язку за 19.06.2017, повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою за формою Ф.20 про неможливість вручення поштового відправлення з відбитком календарного штемпелю підприємства поштового зв'язку 26.06.2017.
В подальшому, листом №114 від 29.06.2017 позивач направив відповідачеві для підписання два примірники специфікації від 19.06.2017 до договору. Вказаний лист було надіслано відповідачеві службою доставки «Карго Експрес ЛТД» відповідно до повідомлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №380440580650 від 29.06.2017, який отриманий 04.07.2017 представником відповідача Корчига О.О., про що міститься відповідна відмітка у повідомленні служби доставки.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на наведене, враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що днем пред'явлення вимоги позивачем про поставку обумовленого сторонами товару є 26.06.2017 (дата оформлення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення), а тому, з урахуванням супровідного листа-вимоги №105 від 19.06.2017 та специфікації від 19.06.2017 до договору, обов'язок щодо поставки товару мав бути виконаний відповідачем у строк до 06.07.2017 включно.
Доказів поставки відповідачем позивачеві товару матеріали справи не містять.
Оскільки відповідачем не здійснено поставку товару у встановлений строк, у позивача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України виникло право вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доводи скаржника про те, що позивач не надав підписану сторонами специфікацію, а тому не настав строк поставки товару, колегією суддів відхиляються, оскільки, як встановлено вище, позивач надіслав відповідачу для підписання два примірники специфікації від 19.06.2017 до договору з визначеним строком поставки товару, та пред'явив вимогу про поставку товару.
За наведених обставин, оскільки відповідач товар позивачу не поставив, сплачену позивачем суму попередньої оплати вартості товару в розмірі 90000,00 грн., не повернув, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 90000,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6024/17 між тими ж самими сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.
Матеріали справи свідчать, що у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6024/17 за позовом КП Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» до ТОВ «Тег» про стягнення передоплати у розмірі 90000,00 грн. за договором поставки №22/11-16 від 22.11.2016
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/6024/17 в задоволенні позовних вимог КП Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» відмовлено у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару не настав, а відтак порушеного права позивача як на момент подання заяви, так і на момент розгляду справи №910/6024/17 по суті, не існувало.
За загальним правилом, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Звертаючись до господарського суду у даній справі, позивач вказує на те, що у нього на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України виникло право вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати, оскільки він направив відповідачеві лист №114 від 29.06.2017 та супровідний лист-вимогу №105 від 19.06.2017 разом зі специфікацією від 19.06.2017 до договору, а відповідач у встановлений строк взяті на себе зобов'язання з поставки товару не виконав.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави позову у даній справі є відмінними від підстав позову у справі №910/6024/17.
Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 233, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тег» на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12853/17 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12853/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12853/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.В. Корсакова
Судді Л.В. Чорна
О.О. Хрипун