Постанова від 26.02.2018 по справі 805/1503/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року справа №805/1503/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецькийапеляційнийадміністративний суд у складіколегіїсуддів:

головуючогосудді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Галатіна О.О.) від 29 червня 2017 року (повний текст складено 29 червня 2017 року у м.Слов'янську) у справі № 805/1503/17-а за позовом ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 13.06.2015 року №26382-17; від 30.06.2016 року №106945-13, від 21.09.2016 року №0012551301; стягнення оплати за транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 12500,00 грн. та пеню з податку на транспорт у розмірі 1605,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позовні вимоги залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що 25.04.2017 року був розгляд справи, який проходив при участі позивача. 25.04.2017 року було задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження по справі. Ухвалою від 25.04.2017 року розгляд справи зупинено до 30.05.2017 року. 30.05.2017 року позивач з'явився до суду, але розгляд справи був відкладений до 29.06.2017 року. У зв'язку з участю в іншому провадженні, 29.06.2017 року представником позивача була надана до суду заява про розгляд справи без участі представника позивача у письмовому провадженні, що є законним правом позивача. Позивач також зазначає, що спірна ухвала сама по собі протирічить, тобто у описовій частині ухвали зазначено, що 25.04.2017 року та 30.04.2017 року позивач не з'явився до суду, а у мотивувальній частині зазначено, що позивач 25.04.2017 року та 30.05.2017 року не з'являвся до суду.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічне положення закріплено також у пункті 4 статті 155 КАС України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Із змісту наведених норм випливає, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття та без його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ч. 5 цієї статті якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 25.04.2017р. Повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав 14.04.2017р., що засвідчується особистим підписом.

Відомості щодо явки сторін у судове засідання, призначене на 25.04.2017 року, в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою суду першої інстанції від 25 квітня 2017 року, на підставі клопотання Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 30.05.2017р.

В матеріалах справи міститься телефонограма від 26.04.2017р., якою представника позивача повідомлено про дату нового судового засідання, а саме - 30.05.2017р. о 10 год 00 хв. та попереджено про те, що у випадку неприбуття представника в судове засідання без поважних причин, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства, справу буде вирішено на підставі наявних в справі доказів.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо судового засідання 30.05.2017р. та явки сторін.

Телефонограмою від 29.05.2017р. представник позивача був повідомлений про те, що 29.06.2017р. об 10:45 в приміщенні суду першої інстанції відбудеться розгляд адміністративної справи. Наведеною телефонограмою позивача також було повідомлено про те, що у випадку неприбуття представника в судове засідання без поважних причин, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства справу буде вирішено на підставі наявних в справі доказів.

У судове засідання, призначене на 29 червня 2017 року, позивач не з'явився.

Надана до апеляційної скарги заява представника позивача від 29 червня 2017 року про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги з огляду на відсутність доказів, що засвідчують отримання судом першої інстанції зазначеної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення позову без розгляду стала неявка позивача у судові засідання без поважних причин, призначених на 25.04.2017 року, 30.05.2017 року, 29.06.2017 р. Водночас, в описовій частині ухвали зазначено, що позивач на 25.04.2017 року, 30.05.2017 року до суду з'явився.

Враховуючи наявність в матеріалах справи розбіжностей щодо участі позивача у судових засіданнях призначених на 25.04.2017 року, 30.05.2017 року, та приймаючи до уваги те, що телефонограмою від 26.04.2017 року та 29.05.2017 року представника позивача було повідомлено про те, що у випадку неприбуття в судове засідання без поважних причин, справу буде вирішено на підставі наявних в справі доказів, висновок суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає помилковим.

Крім того, при обмеженні права на звернення з відповідним позовом до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р., яка ратифікована Законом України від 17.07.97 року N 475/97. Як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 805/1503/17-а - задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 805/1503/17-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 26 лютого 2018 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.

Попередній документ
72479992
Наступний документ
72479994
Інформація про рішення:
№ рішення: 72479993
№ справи: 805/1503/17-а
Дата рішення: 26.02.2018
Дата публікації: 01.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку