27 лютого 2018 року
м. Київ
Справа № 9901/7/17 (П/9901/7/17)
Провадження № 11-142заі18
Суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі за його позовом до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
11 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просив: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку суддів Верховного Суду України ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та щодо ненадання належної відповіді на запит позивача від 22 листопада 2016 року; зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та надати протягом п'ятнадцяти днів належну обґрунтовану відповідь на запит позивача від 22 листопада 2016 року.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_2 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким судовим рішенням, з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з огляду на таке.
Всупереч вимогам п. 1, 4 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Водночас подана апеляційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У заявленому клопотанні ОСОБА_2 посилається на скрутний майновий стан, на підтвердження чого надає довідку з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 03 січня 2018 року, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_4 у період з липня по грудень 2017 року в сумі 166 грн 44 коп.
Однак така довідка не підтверджує скрутний майновий стан ОСОБА_2 та не містить інформації про відсутність інших джерел доходу, а тому суд дає можливість скаржнику навести доводи й подати інші докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору в установленому законодавством порядку та розмірі, або сплатити його.
На підтвердження незадовільного майнового стану може бути надана, наприклад, довідка про доходи з податкового органу.
Щодо процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення слід зазначити таке.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як убачається з матеріалів апеляційної скарги ухвала суду першої інстанції постановлена 26 грудня 2017 року, однак апеляційна скарга подана лише 16 лютого 2018 року, що підтверджується відтиском штампа на конверті, доданому до апеляційної скарги, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 295 КАС України.
Разом з тим ОСОБА_2 зазначає, що строк оскарження він не пропустив, оскільки копію оскаржуваної ухвали отримав 03 лютого 2018 року. При цьому будь-яких доказів, якіб підтверджували вказане, скаржник до суду не надав.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу,… або якщо підстави, вказані у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, … указавши інші підстави для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються в цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
З огляду на викладене суд дає можливість ОСОБА_2 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду інші докази, що підтверджують скрутний майновий стан, або документ про сплату судового збору та докази, які підтверджують дату отримання ним копії оскаржуваної ухвали від 26 грудня 2017 року.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 266, 296, 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Саприкіна