справа № 161/34854/17
провадження № 51-582км17
27 лютого 2018 року м. Київ
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2017 року затверджено угоду, укладену прокурором прокуратури Волинської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_7 про визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК. Суд призначив засудженому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9350 грн. Речовий доказ - грошову купюру номіналом 100 доларів США - за вироком суду повернуто засудженому.
2. Прокурор оскаржив зазначений вирок в апеляційному порядку посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення долі речових доказів та незастосування спеціальної конфіскації до предмету злочину.
3. Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 19 травня 2017 року відмовив у відкритті провадження та повернув скаржнику його апеляційну скаргу. На обґрунтування свого висновку, суддя-доповідач послався на те, що прокурор оскаржив вирок по угоді про визнання винуватості на підставах, не передбачених частиною четвертою статті 394 КПК.
Доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор просить на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Він вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження, залишив поза увагою невідповідність вироку вимогам статті 374 КПК та порушення судом вимог статті 100 цього Кодексу, а також статей 96-1, 96-2 КК при вирішенні долі речових доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
6. Прокурор підтримав касаційну скаргу, вважаючи, що суд порушив загальні засади кримінального процесу, зокрема, статтю 100 КПК.
Оцінка суду
6. Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали касаційного провадження, суд дійшов до таких висновків.
6. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, та затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу вона не може бути укладена.
7. Такий перелік підстав для оскарження прокурором в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції яким затверджено угоду про винуватість, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
9. Таким чином, апеляційний суд правильно встановив, що з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, прокурор не вправі оскаржити вирок, а відтак обґрунтовано відмовив у відкритті провадження.
10. Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 травня 2017 року про відмову у відкриття провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3