Ухвала
Іменем України
26 лютого 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-4245 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року ОСОБА_5 засуджено за: п.12 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі; за п.п.12, 13 ч. 2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом поглинення призначеним покаранням невідбутого покарання за вироком Красноармійського районного суду від 11 серпня 2004 року за ч.3 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі ОСОБА_5 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного Суду України від 09 березня 2006 року вказаний вирок Апеляційного суду скасовано в частині вирішення цивільного позову, у решті цей вирок залишено без зміни.
Відповідно до ст.ст.401, 403 КПК України в редакції 1960 року вирок Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року набрав законної сили і є обов'язковим для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року - без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
За змістом ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Засудженим та його захисником не наведені обставини, які за своєю юридичною природою є нововиявленими та відповідають критеріям, наведеним в ст.459 КПК України.
Розглядаючи заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року, та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року про залишення без задоволення заяви засудженого, суди першої та апеляційної інстанцій, з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК України, належним чином умотивувавши свої рішення, дійшли правильного висновку, що відповідно до доказів, наявних у матеріалах кримінальної справи, зазначені у заяві засудженого ОСОБА_5 обставини не можуть вважатися нововиявленими і бути підставою для перегляду вказаного вироку щодо нього.
Суд вважає, що зазначені в ухвалах мотиви і підстави відмови у задоволенні заяви поєднується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (3.04.2008 року, п.40) в частині того, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обовязкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника ОСОБА_4 та доданих до неї копій судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, тому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6