Ухвала
Іменем України
26 лютого 2018 р.
м. Київ
справа № 299/232/17
провадження № 51-3573 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року,
встановив:
вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за частиною 3 статті 187, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 70 КК України на 7 років позбавлення волі.
Також, цим вироком засуджено ОСОБА_6 , що до якого судові рішення також оскаржуються в касаційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 рокувирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 змінено. В частині обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 1 статті 263 КК України, вирок скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України. Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з частини 3 статті 187 КК України на частину 2 статті 187 КК України та призначено йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з частини 1 статті 185 КК України на частину 1 статті 190 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт (120 годин).
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Також, зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції змінено вирок щодо засудженого ОСОБА_6 , щодо якого судові рішення також оскаржуються в касаційному порядку.
У касаційній скарзі захисник та засуджений просять скасувати судові рішення в частині визнання винуватим ОСОБА_4 за статтею 187 КК України та призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до частин 2, 3 статті 427 КПК України у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування, визначених у статті 438 КПК України, зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК України та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
В той час, як у частині 1 статті 433 КПК України визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник та засуджений фактично просять надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту досудового розслідування та судового слідства, що згідно зі статтею 438 КПК України не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того у касаційній скарзі захисник та засуджений вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не наводять достатніх доводів такої позиції з урахуванням змісту судових рішень та підстав для їх скасування.
Також, захисником та засудженимне зазначено, які саме порушення вимог кримінального процесуального законодавства були допущенні судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження.
Тобто, у касаційній скарзі скаржники мають вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанції при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Також, відсутність у касаційній скарзі застережень особи щодо участі в касаційному розгляді не може розцінюватися судом касаційної інстанції як виявлення такого бажання.
Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК України, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5, частиною 1 статті 429 КПК України, суд
постановив:
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2017
року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 , залишити без руху, надавши їм п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимиухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3