Ухвала
Іменем України
22 лютого 2018 р.
м. Київ
Провадження № 51-2668 зно 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 липня 2002 року за нововиявленими обставинами,
встановив:
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року ОСОБА_4 засуджено за статтями 69, 190-1, ч. 2 ст. 223 КК України (в редакції 1960 року), ч. 4 ст. 187 КК України та на підставі ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 09 липня 2002 року вирок Апеляційного суду Черкаської області від 28 січня 2002 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою в якій порушував питання про перегляд у касаційному порядку ухваленого щодо нього вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 31 січня 2018 року заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам статей 459, 462, 463 КПК України і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
19 лютого 2018 року засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Однак, приписів статей 459, 462, 463 КПК України не дотримався, допущених недоліків не усунув.
Так, ОСОБА_4 у повторно поданій заяві висуває вимогу про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 09 липня 2002 року. На обґрунтування своїх вимог стверджує про неналежне забезпечення його права на захист судом касаційної інстанції.
Хоча ОСОБА_4 роз'яснювалося, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають бути зазначені обставини, які не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, проте в повторно поданій заяві засудженого обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України не наведено.
Також вимоги ОСОБА_4 про скасування ухвали Верховного Суду України від 09 липня 2002 року та призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції не узгоджуються з вимогами ст. 467 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК України у разі, якщо особа не усунула недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку залишено без руху, в установлений строк, то заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повертається.
Керуючись статтями 429, 464, 441 КПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 липня 2002 року за нововиявленими обставинами, а також додані до неї матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
