27 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 376/823/16-ц
провадження № 61-839 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,
Відповідно до пункту 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 325 ЦПК України (2004 року) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до суду з пропуском строку на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана 23 січня 2018 року.
У касаційній скарзі заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки касаційну скаргу на адресу суду було направлено вчасно, але ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року її було повернуто заявнику відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої
статті 393 ЦПК України, надавши відповідні докази.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 приєднала квитанцію від 27 грудня 2017 року № 84 про сплату судового збору у розмірі 320 грн, оригінал якої вона приєднувала до касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року, з якою зверталась до суду касаційної інстанції 27 грудня 2017 року.
Однак вищевказана квитанція не може бути прийнята як доказ сплати судового збору за подачу даної касаційної скарги від 23 січня 2018 року з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 11 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 від 27 грудня
2017 року повернуто заявнику, а тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Отже, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.
Отже, заявникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 352 грн 40 коп.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 13 грудня
2017 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 березня
2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Б. І. Гулько