Ухвала
26 лютого 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-2476ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання засудженої ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Черкаського районного суду Черкаської області
від 22 грудня 2015 року й ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року щодо неї,
засуджена звернулася до Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Черкаського районного суду Черкаської області
від 22 грудня 2015 року й ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року щодо неї.
У клопотанні засуджена не наводить жодної причини пропуску строку на касаційне оскарження і зазначає, що зможе їх навести в судовому засіданні під час розгляду її касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
При цьому, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
З положень ч. 1 ст. 116 КПК вбачається, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові
від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з матеріалів провадження, заведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційними скаргами на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року стосовно
ОСОБА_4 , засуджена зверталася до касаційного суду зі скаргами на зазначені судові рішення в межах строку на їх касаційне оскарження. Через невідповідність касаційної скарги засудженої вимогам пунктів 4, 5 ч. 2, частин 3, 5 ст. 427 КПК, ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, зазначену касаційну скаргу було залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний (максимально можливий) строк на усунення недоліків, а ухвалою касаційного суду від 18 вересня
2017 року, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, повернуто ОСОБА_4 через невідповідність касаційної скарги п. 4 ч. 2 ст. 427 цього Кодексу.
Копію ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року
ОСОБА_4 отримала до 21 серпня 2017 року, - дата, коли касаційна скарга засудженої з копією зазначеної ухвали апеляційного суду була надіслана останньою на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Саме цю касаційну скаргу разом із долученою засудженою копією оскаржуваної ухвали апеляційного суду від 27 березня 2017 року було повернуто ОСОБА_4 ухвалою касаційного суду від 18 вересня 2017 року.
Касаційну скаргу засуджена ОСОБА_4 подала 19 лютого 2018 року, тобто після закінчення строку касаційного оскарження.
Клопотання засудженої не містить жодних доводів, які би свідчили про неможливість звернутися до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання нею копії ухвали апеляційного суду. Посилання ОСОБА_4 на те, що такі доводи вона може навести безпосередньо в судовому засіданні не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки питання поновлення касаційного строку в порядку ст. 117 КПК вирішується на стадії перевірки касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу, тобто до відкриття касаційного провадження і дана стадія не передбачає виклику сторін або учасників кримінального провадження в судове засідання. Клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень подається з касаційною скаргою і обов'язково має бути обґрунтованим: містити перелік підстав, які перешкодили чи могли перешкодити заявникові звернутися до касаційного суду в межах строків на касаційне оскарження, встановлених у ч. 2 ст. 426 КПК, а також доводи, що підтверджують їх наявність.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи
не знайшов підстав для його поновлення.
Оскільки ОСОБА_4 звернулася до суду касаційної інстанції поза межами строку визначеного ч. 2 ст. 426 КПК і взагалі не навела обставин, які перешкодили чи могли перешкодити їй скористатися правом на касаційне оскарження протягом трьох місяців з дня вручення копії ухвали апеляційного суду, - підстави для поновлення цього строку відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, суд
відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Черкаського районного суду Черкаської області
від 22 грудня 2015 року й ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року щодо неї.
Повернути засудженій її касаційну скаргу на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3