Ухвала
21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 1522/18417/12-ц
провадження № 61-5760 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,
представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «Прімавтотранс», товариство з обмеженою відповідальністю «Вегніт», товариство з обмеженою відповідальністю «РВ-Лізинг»,
представник ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Лізинг» - Кліменко Володимир Павлович,
представник товариства з обмеженою відповідальністю «Вегніт» - Рудий Олександр Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року у складі судді Кравчук Т. С. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Суворова В. О., Артеменка І. А., Сватаненка В. І.,
У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Прімавтотранс», товариства з обмеженою відповідальністю «Вегніт», товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Лізинг» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2008 року між банком і закритим акціонерним товариством «РВ-Лізинг», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «РВ-Лізинг» (далі - ТОВ «РВ-Лізинг»), було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 1 113 200 Євро, який зобов'язався повернути у строк до 19 травня 2011 року та сплатити проценти за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») були укладені наступні договори: 19 травня 2008 року - договір поруки з товариством з обмеженою відповідальністю «Вегніт» (далі - ТОВ «Вегніт»); 19 травня 2008 року - договір поруки з ОСОБА_3; 25 червня 2008 року - договір поруки з товариством з обмеженою відповідальністю «Прімавтотранс» (далі - ТОВ «Прімавтотранс»); 15 січня 2010 року - договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належні йому на праві власності нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 154,3 кв. м.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором від 19 травня 2008 року, станом на 15 лютого 2012 року, виникла заборгованість у розмірі 611 184 Євро 12 центів, що за курсом Національного банку України становить 6 429 351 грн 35 коп., яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2014 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ «Прімавтотранс», ТОВ «РВ-Лізинг», ТОВ «Вегніт» на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2008 року у розмірі 611 184 Євро 12 центів, що за курсом Національного банку України становить 6 429 351 грн 35 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 509 092 Євро, що за курсом Національного банку Українистановить 5 355 393 грн 29 коп., та пені у розмірі 102 092 Євро 12 центів, що за курсом Національного банку Українистановить 1 073 958 грн 06 коп.
Стягнуто солідарно з ТОВ «ПрімАвтотранс», ТОВ «РВ-Лізинг», ТОВ «Вегніт» на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 3 219 грн.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.
20 жовтня 2014 року ТОВ «РВ-Лізинг» подало заяву про перегляд рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року заяву ТОВ «РВ -Лізинг» задоволено частково. Скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення.
Закрито провадження у справі за позовом ПАТ «Родовід-Банк» до ТОВ «Прімавтотранс» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов ПАТ «Родовід-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Вегніт» на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2008 року у розмірі 611 184 Євро 12 центів, що за курсом Національного банку України становить 6 429 351 грн 35 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 509 092 Євро, що за курсом Національного банку Українистановить 5 355 393 грн 29 коп., та пені у розмірі 102 092 Євро 12 центів, що за курсом Національного банку України становить 1 073 958 грн 06 коп.
Стягнуто з ТОВ «Вегніт» на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 3 219 грн.
У задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 і ТОВ «РВ-Лізинг» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому встановивши, що основне зобов'язання за кредитним договором не виконано, суд на підставі частини першої статті 553 ЦК України стягнув заборгованість з поручителя ТОВ «Вегніт». При цьому суд виходив із того, що ні позичальник, ні кредитор, ні поручитель не заперечували проти стягнення всієї суми боргу з ТОВ «Вегніт».
У задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_3 суд відмовив з тих підстав, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2014 року договір поруки, укладений між ОСОБА_3 і ПАТ «Родовід Банк», було визнано недійсним, а тому підстав для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором немає.
Закриваючи провадження у справі в частині вимог ПАТ «Родовід-Банк» до ТОВ «Прімавтотранс», суд виходив із того, що 26 червня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 26 червня 2013 року внесено запис про припинення діяльності цього товариства, а тому на підставі пункту 7 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року закрив провадження у справі.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року в частині позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Прімавтотранс», ТОВ «РВ-Лізинг», ТОВ «Вегніт» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «ПрімАвтотранс», ТОВ «РВ-Лізинг», ТОВ «Вегніт» про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки сторонами у цій справі є юридичні особи, тому ці вимоги необхідно розглядати в порядку господарського судочинства. Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Родовід Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року про закриття провадження у справі скасувати і постановити нову ухвалу, якою заяву ТОВ «РВ-Лізинг» про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2014 року у з зв'язку з нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Касаційна скарга мотивована тим, що у судів не було законних підстав для перегляду рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та судами безпідставно відмовлено у стягненні заборгованості з ТОВ «РВ-Лізинг».
Крім того, заявник стверджує, що апеляційний суд неправильно застосував положення пункту 7 частини першої статті 205 ЦПК України та висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1965цс15, що стало підставою для постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали про закриття провадження в частині вимог до юридичних осіб. Зазначає, що апеляційний суд застосував положення про предметну юрисдикцію невірно.
У червні 2016 року ТОВ «РВ-Лізинг» подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки судами встановлені всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, наявність судового рішення про визнання недійсним договору поруки, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3, ліквідацію ТОВ «ПрімаАвтотранс». Крім того, апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі в частині вимог банку до юридичних осіб, оскільки ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і має розглядатися господарським судом.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
2 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або ВеликоїПалати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.
Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу № 1522/18417/12-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «ПрімАвтотранс», товариства з обмеженою відповідальністю «Вегніт», товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Лізинг» про стягнення заборгованості за кредитним договоромпередати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк