Постанова
Іменем України
15 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 154/85/16-ц
провадження № 61 - 4403 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН.О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 квітня 2016 року у складі судді Лященка О. В. та на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 23 червня 2016 року у складі колегії суддів Мудренко Л. І., Осіпука В. В., Матвійчук Л. В.,
11 січня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про порушення прав споживача.
Позовна заява мотивована тим, що 24 жовтня 2014 року ОСОБА_4 уклала із ПАТ АБ «Укргазбанк» договір № АY2-6750-Ф/14-RIV про відкриття рахунку та обслуговування платіжної картки (далі - Договір), відповідно до умов якого ПАТ АБ «Укргазбанк» зобов'язувався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечувати проведення розрахунків за операціями, в тому числі здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту. Відповідно до тарифного плану позивач сплачувала банку за зняття готівки за кордоном 1,5% від суми знятих коштів, мінімально 6 Євро.
20 січня 2015 року працівник Володимир-Волинського відділення банку повідомив їй, що 20 січня 2015 року відділенням електронною поштою отримана інформація про те, що незалежно від операції за безготівкові та готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України встановлено додаткову комісію в розмірі 30%.
27 січня 2015 року позивачу надійшло СМС-повідомлення про заборгованість перед банком по комісії в межах 30%. Враховуючи, що позивач не була повідомлена про зміну умов обслуговування рахунку у встановлений договором строк, ОСОБА_4 вважає, що підстав для нарахування відсотків у розмірі 30% у банку не було, у зв'язку з чим просить задовольнити її позов.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено: скасовано заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ АБ «Укргазбанк», яка нарахована за одностороннім правочином від 20 січня 2015 року в розмірі 30% в сумі 1883 грн 71 коп., в тому числі нараховані відсотки на суму заборгованості 556 грн 16 коп. станом на 6 квітня 2016 року; визнано недійсним щодо ОСОБА_4 односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ +», «Елітний», «Експрессо», «Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс», «Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «PRO - Запас+», «PRO - Запас», «Стандартний роздрібний», Універсальна картка «Домовичок» від 20 січня 2015 року; стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_4 2704 грн 80 коп. витрат на правову допомогу. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не дотримано процедури повідомлення клієнта та внесення змін до укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим дійшов висновку про визнання правочину недійсним та зобов'язав банк скасувати незаконно нараховану ОСОБА_4 заборгованість.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 23 червня 2016 року рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 квітня 2016 року скасовано в частині задоволення вимог ОСОБА_4 про стягнення на її користь витрат на правову допомогу і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог. В решті рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивач не надала належного документального підтвердження понесення таких витрат. В частині вирішення інших позовних вимог судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних рішеннях відсутнє посилання на докази, які б підтверджували недотримання банком в момент вчинення одностороннього правочину вимог статті 203 ЦК України.
Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в частині задоволення вимог ОСОБА_4 про скасування заборгованості та визнання недійсним одностороннього правочину.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
31 січня 2018 року дану справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.
Встановлено, що 24 жовтня 2014 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір № АY2-6750-Ф/14-RIV на відкриття «ощадного» рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ АБ «Укргазбанк». Договір було укладено шляхом підписання заяви-анкети на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «ощадних» рахунків.
Відповідно до частини першої статті 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.
В тарифному плані «PRO - Запас +» за обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, відкритого за вищезазначеним пакетом, передбачено стягнення плати за наступні операції та послуги: пункт 2.5.1 - безготівкова оплата товарів чи послуг за допомогою платіжної картки - 1 грн, пункт 2.6.3 - готівкові операції в мережі закордонних банків та банкоматів за межами України - 1.5%, мін. 6 євро.
Сторони зазначили, що зміни до укладеного між ними договору на відкриття рахунку можуть бути внесені виключно за згодою сторін, окрім випадків, передбачених пунктом 8.3. цього Договору.
Згідно з пунктами 8.3.1, 8.3.2 Договору банк вправі в односторонньому порядку вносити зміни та доповнення до тарифів на послуги, що надаються держателю платіжної картки шляхом вчинення одностороннього письмового правочину. Такий односторонній письмовий правочин банку створює та/чи змінює відповідним чином права та обов'язки банку та/або клієнта, набуває чинності з дати, вказаної в ньому. Банк вправі вчиняти односторонні письмові правочини шляхом розміщення письмового правочину банку на дошках об'яв банку, а також в мережі Інтернет на сайті банку: www.ukrgasbank.com у розділі «Платіжні картки». У кожному разі вчинення банком одностороннього письмового правочину банку, такий правочин розміщується банком на сайті банку за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни та доповнення до цього договору, та набуває чинності з дати, вказаної у ньому. У разі ознайомлення на сайті банку з одностороннім письмовим правочином банку, клієнт, у разі незгоди з умовами одностороннього письмового правочину банку, зобов'язаний у строк до набуття чинності змін та доповнень до цього договору письмово повідомити банк про таку незгоду. В разі недосягнення згоди щодо положень одностороннього письмового правочину банку під час звернення клієнта до банку письмова незгода клієнта є одночасно заявою клієнта про розірвання цього договору.
За приписами пункту 14.10 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором.
За таких обставин банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у повідомленні зобов'язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору.
Згідно виписки по рахунку ОСОБА_4 20 січня 2015 року зняла готівку за межами України, і за здійснення даних операції 21 та 22 січня банком була нарахована комісія у розмірі 30% від суми операції.
Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) (стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що прийнявши зміни до тарифного плану 20 січня 2015 року, Банк не надав суду доказів дотримання вимог пунктів 8.3.1., 8.3.2. договору та пункту 14.10. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та повідомлення користувача не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, про такі зміни з метою реалізації позивачем права на незгоду з ними та розірвання договору, а тому правильним є висновок суду про задоволення позову ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В.І. Крат