Вирок від 22.02.2018 по справі 486/719/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/719/17

Провадження № 1-кп/486/18/2018

22 лютого 2018 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представника органу з питань пробації - ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаршанга Чаршангінського району Чарджоуської області Туркменії, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 18 лютого 2017 року приблизно о 03-00 год., перебуваючи поруч з кафе «Український дворик», розташованим по бульвару Курчатова в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, замітив раніше невідому йому ОСОБА_8 , яка йшла по вказаному бульвару, і у нього виник корисливий умисел, направлений на відкрите заволодіння її майном. Реалізуючи свій корисливий умисел, ОСОБА_6 , розуміючи, що його дії будуть помічені потерпілою, підбіг ззаду до неї та наніс їй два удари рукою в область голови. Від отриманих ударів ОСОБА_8 впала на землю, а ОСОБА_6 , притиснувши потерпілу за шию до землі, силоміць почав нишпорити в кишенях одягу ОСОБА_8 , де виявив мобільний телефон «Samsung Galaxy G5» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на якому знаходився протектор та дисплей «Samsung Galaxy J510», карта пам'яті «Micro CD16 GB class 10 Silicon power» та грошові кошти в сумі 120 гривень. Вийнявши вказані речі з кишені ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з даним майном побіг в напрямку Южноукраїнської ЗОШ №1. В подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 198 від 27.04.2017 р. на тілі ОСОБА_8 виявлені садна в ділянці обличчя, крововиливи в ділянці шиї. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта від 24.04.2017 р. вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy G5» становить 4 399 гривень, вартість протектора на дисплей «Samsung Galaxy J510» - 119 гривень, вартість карти пам'яті «Micro CD16 GB class 10 Silicon power» -199 гривень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду в на загальну суму 4 837 гривень, тобто обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Також обвинувачується в тому, що скоїв злочин по відношенню до громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а саме: 16 квітня 2017 року близько 09-30 год. ОСОБА_10 вийшов зі своєї квартири, взявши з собою мобільний телефон «Samsung Galaxy J5» IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , на якому знаходилося захисне скло «Auzer AG-SG5», чохол для смартфону «Globalcase Extra Slim», що належить його матері - ОСОБА_9 .. Того ж дня близько 14-00 год. ОСОБА_10 повертався додому та проходячи позаду кафе «Жемчужина», розташованого по проспекту Незалежності в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, зустрів візуально знайомого йому ОСОБА_13 в супроводі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .. Зустрівшись вони почали спілкуватися, під час чого у ОСОБА_6 виник корисливий умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_10 чи має він при собі мобільний телефон, оскільки йому начебто необхідно було здійснити дзвінок. Не підозрюючи про намір ОСОБА_6 , ОСОБА_10 передав йому мобільний телефон «Samsung Galaxy J5» IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , на якому знаходилося захисне скло «Auzer AG-SG5», чохол для смартфону «Globalcase Extra Slim». Взявши даний телефон, ОСОБА_6 , розуміючи, що його дії будуть помічені ОСОБА_10 , доводячи до кінця свій злочинний умисел, поклав до своєї кишені вказаний мобільний телефон та на прохання ОСОБА_10 повернути цей мобільний телефон не реагував та розвернувшись, покинув місце вчинення злочину.

Відповідно до висновку експерта від 24.04.2017 р. вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy J 5» становить 3 999 гривень, вартість захисного скла «Auzer AG-SG5» - 199 гривень, вартість чохла для смартфону «Globalcase Extra Slim» - 159 гривень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду в на загальну суму 4 357 гривень та обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Після допиту в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України не визнав та показав, що не міг вчинити проти останньої грабіж її мобільного телефону при обставинах викладених в обвинувальному акті, так як 18.02.2017 року вночі він знаходився за своїм місцем проживання, а потерпілу ОСОБА_8 взагалі не знав та ніколи не зустрічав. Він неодноразово намагався спростувати висунуте проти нього обвинувачення на досудовому слідстві, називав прізвища осіб, які могли б стати об'єктом відповідної перевірки, але його ніхто не слухав, таким чином досудове слідство поклало в основу обвинувачення тільки показання потерпілої ОСОБА_8 та впізнання нею його на фотознімку за № 3.

Наполягає на тому, що не вчиняв злочину проти громадянки ОСОБА_8 , підтримує свого захисника, який просить визнати докази, надані стороною обвинувачення за даним епізодом, недопустимими та виправдати його.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 18.02.2017 року вночі близько 03-00 години поверталась додому по бульвару Курчатова в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, коли біля кафе «Український дворик» обвинувачений наніс їй кілька ударів по голові ззаду, після чого вона впала, потім коли повернулася на спину, притиснув її коліном до землі та тримаючи рукою за шию, іншою рукою витяг з карману мобільний телефон «Samsung Galaxy G5» та грошові кошти в розмірі 120 гривень, після чого з викраденим втік з місця події. Вона одразу звернулась до поліції. Впевнена в тому, що злочин проти неї вчинив ОСОБА_6 , так як вона в поліції впізнала його на фотознімку за №3 в журналі, де фіксуються особи, які схильні до скоєння злочинів. Мобільний телефон та гроші в сумі 120 гривень їй не повернуті.

За епізодом відносно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_6 вину свою визнав у повному обсязі, при цьому показав, що потерпілого ОСОБА_10 знав протягом тривалого часу. Підтвердив той факт, що 16.04.2017 року близько 14-00 години прогулюючись зі своїми знайомими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 біля магазину «Експресмаркет» навпроти кафе «Жемчужина» по проспекту Незалежності в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, він зустрів свого знайомого ОСОБА_10 , у якого попросив для здійснення дзвінка мобільний телефон. Отримавши від ОСОБА_10 телефон «Samsung Galaxy J5», він поклав його до своєї кишені та пішов з друзями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у протилежний напрямок, не звертаючи уваги на вимогу з боку ОСОБА_10 повернути йому телефон.

Також додав і те, що злочин вчинив під дією вжитих перед цим алкогольних напоїв, але щиросердно кається та просить вибачення у потерпілих. Разом з тим, як на час скоєння злочину, так і в судовому засіданні розумів, що своїми діями скоював відкрите викрадення чужого майна. Викрадений у такий спосіб мобільний телефон продав за 1000 гривень громадянину ОСОБА_16 ..

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 15.04.2017 року їй купили новий мобільний телефон «Samsung Galaxy J5». Наступного дня, тобто 16.4.2017 року син ОСОБА_10 , взявши її телефон пішов погуляти, а коли повернувся додому, повідомив, що зустрів ОСОБА_6 ще з двома хлопцями, який попросив у нього телефон, щоб зателефонувати, а потім нічого не пояснюючи, отримавши телефон, поклав його до своєї кишені і пішов з друзями в протилежному напрямку. На вимогу сина повернути йому мобільний телефон, не реагував, після чого вони звернулись до поліції.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 16.04.2017 року у другій половині дня йому зателефонували з незнайомого номера телефону та запропонували купити мобільний телефон. Під'їхавши до магазину «Експресмаркет» по проспекту Незалежності у м. Южноукраїнськ Миколаївської області, він побачив трьох хлопців. Один із них ОСОБА_6 показав йому телефон «Samsung Galaxy J5» сріблястого кольору, який він придбав за 1000 гривень, а пізніше він продав цей телефон невідомому чоловіку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що 16.04.2017 року разом зі своїм сусідом ОСОБА_6 та його знайомим на ім'я ОСОБА_17 , вживали алкогольні напої у нього вдома. Потім вийшли прогулятись та біля супермаркету «Експресмаркет», розташованого навпроти кафе «Жемчужина» по проспекту Незалежності в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, зустріли знайомого ОСОБА_10 .. ОСОБА_6 та його знайомий стали розмовляти з ОСОБА_10 , а він сів на лавку. При цьому він особисто чув, що ОСОБА_6 наполягав від ОСОБА_10 дати йому мобільний телефон з метою зателефонувати, після чого отримавши мобільний телефон, пішов у протилежному напрямку. Він також чув і те, що ОСОБА_10 неодноразово кричав ОСОБА_6 повернути йому мобільний телефон, але той не реагував та разом з друзями пішов у двір житлових будинків. Він також пішов у напрямку Палацу культури «Енергетик» та більше їх не бачив.

Під час судового розгляду прокурор з метою не затягування розгляду кримінального провадження відмовився від допиту свідка ОСОБА_18 , який неодноразово в судові засідання не з'являвся, інші учасники кримінального провадження не заперечували проти відмови прокурора від допиту вказаного свідка. Відмова прокурора від допиту свідка ОСОБА_18 була прийнята судом.

Разом з тим, судом було задоволено клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_19 , враховуючи положення ст. 97 КПК України.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що в березні 2017 року, будучи на посаді офіцера сектору кримінальної поліції Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, за дорученням слідчого допитував свідка ОСОБА_18 , який у свого знайомого ОСОБА_6 придбав мобільний телефон «Samsung Galaxy G5», який був заблокований. Пізніше в м. Одеса він його розблокував та продав на радіоринку.

В судовому засіданні оглянуті та досліджені такі письмові докази, надані стороною обвинувачення:

- відповідь прокурора в кримінальному провадженні прокуратури Южноукраїнського відділу місцевої прокуратури ОСОБА_4 . ОСОБА_6 щодо залучення у підготовчому судовому засіданні захисника, завершення досудового слідства на підставі останніх доказів та скерування обвинувального акту до суду (а.с. № 92);

- витяг з кримінального провадження за № 12017150120000159, з якого вбачається, що 18.02.2017 року внесено відомості до ЄРДР за заявою потерпілої ОСОБА_8 про те, що 18.02.2017 року близько 04-00 години невстановлена особа, перебуваючи по бульвару Крчатова в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, відкрито з застосуванням фізичного насилля заволоділа її мобільним телефоном «Samsung Galaxy J5» та грошовими коштами в розмірі 120 гривень (а.с. № 94);

- витяг з кримінального провадження без вказаного номера кримінального провадження, з якого вбачається, що до Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернувся громадянин ОСОБА_10 про те, що 16.04.2017 року його знайомий ОСОБА_6 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , під приводом здійснення телефонного дзвінка відкрито викрав у нього мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5», з яким зник з місця події та розпорядився викраденим на свій розсуд (а.с. № 94, 95);

- постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування (а.с. 96);

- витяг з кримінального провадження за № 12017150120000372, з якого вбачається, що 16.04.2017 року до Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшла заява ОСОБА_10 про те, що 16.04.2017 року близько 14-00 години його знайомий ОСОБА_6 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , під приводом здійснення телефонного дзвінка відкрито викрав у ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5», з яким зник з місця події та розпорядився на власний розсуд (а.с. № 97);

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_10 16.04.2017 року (а.с. № 98);

- відповідь головного лікаря Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» ОСОБА_20 старшому слідчому Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_21 про те, що 18.02.2017 року о 06-50 год. в приймальне відділення Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» звернулась по самозверненню громадянка ОСОБА_8 , оглянута черговим лікарем ОСОБА_22 , діагноз: садна обличчя, шиї, алкогольне сп'яніння. (Копія запису в журналі додається). Травма зі слів «кримінальна». Від взяття біосередовищ відмовилась (а.с. № 99);

- витяг з журналу Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» (а.с. № 100-101);

- протокол огляду предмету - картонна коробка від телефону «Samsung Galaxy J5», надана громадянкою ОСОБА_8 (а.с. № 102-103);

- довідка до протоколу впізнання особи по фотознімках від 03.07.2017 року (а.с. № 104);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.04.2017 року (а.с. № 105-106);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.02.2017 року від громадянки ОСОБА_8 (а.с. № 108);

- фотокартка коробки від телефону «Samsung Galaxy J5» (а.с. № 109);

- постанова про визнання як речового доказу по кримінальному провадженню за № 12017150120000159 (а.с. № 110);

- товарні чеки, які підтверджують придбання телефону «Samsung Galaxy J5» (а.с. № 111);

- сертифікат надання послуг на ім'я ОСОБА_8 (а.с. № 112);

- зберігальна розписка ОСОБА_8 про те, що вона отримала в Южноукраїнському відділенні поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області належну їй коробку з мобільного телефону «Samsung Galaxy J5» (а.с. № 113);

- постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи (а.с. № 114);

- висновок експерта про ринкову вартість майна (а.с. № 115-117)

- постанова про призначення судово-медичної експертизи (а.с. № 119);

- висновок експерта (а.с. № 120-121);

- заява про залучення до кримінального провадження як потерпілої ОСОБА_9 (а.с. № 122);

- заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_10 (а.с. № 123);

- протокол огляду предмета - коробки від телефону «Samsung Galaxy J5», викраденого у ОСОБА_10 (а.с. № 124-125);

- фотокартка коробки телефону «Samsung Galaxy J5», викраденого у ОСОБА_10 (а.с. № 126);

- постанова про визнання як речового доказу по кримінальному провадженню за № 120171501120000372 (а.с. № 127);

- чеки придбання телефону викраденого у ОСОБА_10 (а.с. № 128);

- зберігальна розписка про зберігання коробки з під мобільного телефону «Samsung Galaxy J5» (а.с. № 129);

- постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи (а.с. № 130);

- висновок експерта про ринкову вартість майна (а.с. № 132-134);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с. № 136-137);

- довідка впізнання особи по фотознімках від 03.07.2017 року (а.с. № 138);

- повідомлення про підозру ОСОБА_6 за епізодами скоєння злочинів відносно потерпілих: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 186 КК України (а.с. № 139-141);

- постанова про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України, підписана старшим слідчим СВ Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 та погоджена з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_24 (а.с. № 142-144);

- ксерокопія паспорта громадянина України відносно ОСОБА_6 (а.с. № 146);

- вимога (а.с. № 147);

- довідка про судимість ОСОБА_6 (а.с. № 147-148);

- копії вироків суду (а.с. № 150-152);

- довідки про стан здоров'я обвинуваченого та перебування на відповідних обліках в медичних установах (а.с. № 153-154);

- довідки-характеристики з місця проживання (а.с. № 155-156);

Відповідно до ст. 191 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню всі критерії, які зазначені у вище вказаній нормі.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у законному порядку.

В концепції рішень Європейського суду з прав людини слідує, що рівень певності якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є вимогою для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовим поняттям для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт» пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів».

Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу нової і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається фактична об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах .

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це йдеться у справі «Барбара, Мессче і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року, де Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

Частиною першою ст. 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Законом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор чи слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В силу ст. 370 КПК України, законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивного з'ясування обставин, які підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом у відповідності до ст. 94 КПК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 зроблено акцент на те, що судом істотно порушувалось право обвинуваченого на захист, мотивуючи це тим, що суд не задовольняв як клопотання самого обвинуваченого, так і його захисника. Враховуючи такі акцентні заяви, суд зазначає, що такі заяви є суто провокативними та не містять жодних доказів щодо порушення права обвинуваченого на захист. Задоволення або відмова у задоволенні тих чи інших клопотань заявлених сторонами кримінального провадження або їх захисниками є виключно компетенцією суду з мотивацією того чи іншого ухваленого рішення.

Також суд вважає допустимим доказом, як показання з чужих слів, тобто показання свідка ОСОБА_19 , оскільки він підтвердив той факт, що ОСОБА_18 придбав у ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung Galaxy G5». Однак, даний доказ підтверджує лише факт придбання ОСОБА_18 вказаного телефону, але ні в якому разі не свідчить про те, що саме ОСОБА_6 відкрито викрав його у потерпілої ОСОБА_8 при обставинах, викладених в обвинуваченні.

Суд критично відноситься до дій відповідних посадових осіб досудового слідства та прокурора, який був процесуальним керівником даного кримінального провадження, оскільки неодноразове звернення ОСОБА_6 як до слідчого, так і до прокурора на предмет встановлення особи, яка могла бути причетна до скоєння злочину відносно ОСОБА_8 , залишилися без уваги, а завершилися бюрократичною відпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин підтверджених доказами дослідженими в процесі судового розгляду та оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом і оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_8 не була доведена під час судового розгляду даного кримінального провадження. До вказаного висновку суд прийшов виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див.рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Проте, таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо доказів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»).

У відповідності до ч. 2 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

За встановлених фактичних обставин, виходячи із закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_8 ..

Невинуватість підтверджується тим, що єдиним доказом у справі по епізоду пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України відносно потерпілої ОСОБА_8 є виключно її показання, які різняться між собою та які вона давала на досудовому слідстві і в суді та впізнання нею ОСОБА_6 на фотознімку №3 відповідної таблиці фотознімків, яка міститься в матеріалах справи.

Різниця в показаннях ОСОБА_8 полягає в тому, що в судовому засіданні остання показувала, що після нанесення їй декількох ударів по голові з заду, вона впала на землю обличчям до землі, але змогла розвернутися на спину. Разом з тим, чітко не могла розглянути особу, яка на неї напала, однак через деякий час упізнала на фотознімку за №3 нападника, яким виявився ОСОБА_6 .. Місце, де був скоєний злочин, було не зовсім затемненим та вона через деякий час пригадала зовнішність нападника.

Під час досудового слідства ОСОБА_8 вказувала на те, що отримала 2 удари по голові з заду, а коли впала на землю, то запам'ятала нападника, яким за її показаннями є ОСОБА_6 , вона навіть запам'ятала його верхній одяг.

Будь-яких інших доказів, які могли б підтвердити вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за пред'явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 186 КК України по відношенню до потерпілої ОСОБА_8 обвинуваченням не надано, що дає підстави вважати існування сумнівів у вчиненні даного кримінального правопорушення саме обвинуваченим, а тому всі сумніви у відповідності до національного законодавства та Європейських рішень з прав людини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Що стосується пред'явлення обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України відносно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_25 , то таке обвинувачення на переконання суду знайшло своє обґрунтування в повному обсязі та підтверджується допустимими доказами наданими прокурором, з якими погодився сам обвинувачений, який повністю визнав себе винуватим у скоєнні даного злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 досудовим слідством кваліфіковано вірно, тобто за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

До доводів захисника ОСОБА_7 про те, що в діях його підзахисного ОСОБА_6 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, суд відноситься критично, так як останні спростовуються вищенаведеними доказами.

Вирішуючи питання стосовно призначення покарання, суд виходить з положень ст. 65 КПК України, тобто з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Суд не може віднести до обтяжуючих обставин скоєння злочину ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння, так як ця обставина документально не підтверджена.

Що стосується застосування виду покарання, то враховуючи те, що ОСОБА_6 скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, не став на шлях виправлення після скоєння попередніх злочинів, на думку суду представляє собою суспільну небезпеку, приймаючи до уваги досудову доповідь органу пробації, суд вважає за можливе застосувати покарання пов'язане з позбавленням волі на певний строк.

Мотивацією такого рішення є ніщо інше як глибока переконаність суду в тому, що ОСОБА_6 схильний і надалі вчиняти аналогічні злочини. Його особистість викликає стурбованість в стриманості від вчинення злочинів.

Що стосується досудової доповіді органу пробації, то, на погляд суду, вона складена з елементами не вивчення особи обвинуваченого та вміння останнього маніпулювати подіями та фактами.

Суд також не приймає доводи обвинуваченого стосовно того, що він намагається створити сім'ю та працевлаштувався, так як ніяких доказів та підтвердження своїх доводів останній не надав. Його посилання на те, що він про це не знав не сприймаються судом, оскільки ОСОБА_6 був забезпечений захисником, який мав би добросовісно виконувати функції захисту.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

А тому, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 17, 84, 87, 91, 92, 94, 100, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, а саме за ч. 2 ст. 186 КК України, де потерпілою від злочину є ОСОБА_8 , та виправдати його.

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України, де потерпілими є ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», взявши під варту в залі суду.

Речовий доказ - картонну коробку до мобільного телефону «Samsung Galaxy G5” IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , яка передана на зберігання ОСОБА_8 під зберігальну розписку, залишити останній.

Речові докази - чек про придбання мобільного телефону «Samsung Galaxy G5” IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та гарантійний сертифікат до нього залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Речовий доказ - картонну коробку до мобільного телефону «Samsung Galaxy J5” IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , яка передана на зберігання ОСОБА_9 під зберігальну розписку, залишити останній.

Речовий доказ - чек про придбання мобільного телефону «Samsung Galaxy J5” IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1

Попередній документ
72459400
Наступний документ
72459402
Інформація про рішення:
№ рішення: 72459401
№ справи: 486/719/17
Дата рішення: 22.02.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (23.09.2019)
Дата надходження: 18.09.2019
Розклад засідань:
13.02.2020 14:10 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
05.03.2020 15:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
23.03.2020 10:00 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
09.04.2020 15:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
05.05.2020 11:00 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
15.05.2020 10:00 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
28.05.2020 14:00 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
29.05.2020 09:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
04.06.2020 12:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
02.07.2020 11:00 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
14.07.2020 11:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
15.07.2020 08:30 Южноукраїнський міський суд Миколаївської області