Справа №760/852/17
№2-і/760/3/18
15 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву Відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Кізюн Людмили Іванівни в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
12 лютого 2018 року в судовому засіданні під час розгляду справи №760/852/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів Відповідачем та його представником подано заяву про відвід головуючому у справі судді Кізюн Л.І. з посиланням на те, що вона нетактовно поводилась у судовому засіданні по відношенню до Відповідача ОСОБА_1, чим порушила правила, встановлені Кодексом суддівської етики.
Такі обставини, на думку Відповідача та його представника, свідчать про можливе упереджене ставлення головуючого до ОСОБА_1 та викликають сумнів у її обгрунтованості.
Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
З ухвали головуючої у справі №760/852/17 судді Кізюн Л.І. від 12.02.2018 вбачається, що нею не встановлено обставин, які б свідчили про обгрунтованість заявленого їй відводу.
У зв'язку з викладеним вирішення питання про відвід судді Кізюн Л.І. передане у встановленому порядку судді Коробенку С.В.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Наведені у заяві про відвід обставини не можуть бути підставою для висновку про доведеність упередженості судді по відношенню до будь-якої з сторін, та, відповідно, для її відводу.
В даному випадку слід роз'яснити Заявнику положення ч. 3 ст. 214 ЦПК України, згідно з якими у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, дослідивши подані матеріали, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви Відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Кізюн Людмили Іванівни в справі №760/852/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: