Справа № 761/4081/18
Провадження № 1-кс/761/2901/2018
08 лютого 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за № 12017100000001260від 05.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2
ст. 149 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за № 12017100000001260від 05.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 149 КК України, щодо арешту тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а також щодо інших осіб.
06.02.2018 о 20 годині 15 хвилин підозрюваного ОСОБА_5 затримано (фактичний час затримання о 16 годині 15 хвилин) та доставлено до СУ ГУНП у м. Києві, де складено протокол затримання особи в порядку п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.149 КК України.
У ході особистого обшуку ОСОБА_5 , виявлено та вилучено перелік речей та документів, а тому, з метою виявлення та фіксації відомостей, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зазначені вилучені речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
У зв*язку із зазначеним та тим, що вказані речі підпадають під критерії ст. 98 та ст. 170 КПК України, та остаточне коло осіб, причетних до вчинення вище вказаних кримінальних правопорушень, в повному обсязі не встановлено, у досудового слідства є підстави вважати, що в разі повідомлення будь-яким особам, про розгляд даного клопотання, останні можуть відчужити, знищити або сховати дані речі та документи, а тому слідчий просить накласти арешт на вказані у клопотанні предмети та документи.
В судове засідання слідчий не з*явився, подавши заяву про розгляд клопотання у його відсутність, доводи клопотання підтримав.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
При цьому арешт майна має на меті забезпечити докази, оскільки останнє підпадає під ознаки ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речових доказів, і вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі та документи, які вилучені, в ході особистого обшуку ОСОБА_5 від 06.02.2018, за адресою:
- мобільний телефон «iPhone 7» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сим картою НОМЕР_2 ;
- клач у сіро-чорні квадратні кольори у якому знаходяться:
- грошові кошти у сумі 1600 гривень (2 купюри по 500гривень, 3 купюри по 200 гривень), 100 доларів США однією купюрою FL 10200941В;
- банківська картка «ПриватБанк» номер НОМЕР_3 ;
- квитанція «ПриватБанк» ТS900267, 01.02.2018 14:32:32 (про поповнення рахунку одержувача НОМЕР_4 на 800гривень);
- пластикова картка іноземного водійського посвідчення на ім'я NAJJAR STEVE, 20.08.1990, номер НОМЕР_5 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1