Провадження № 3-1311/18
в справі № 760/570/18
19.02.2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., за участі ОСОБА_1 розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, офіційно непрацюючого, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно серії БД №0417831 складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП зазначено, що 25.12.2017 року о 02 год. 30 хв. в м. Києві по просп..Лобановського 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсній обстановці.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР , оскільки він вже притягувався до відповідальності протягом року за ч.1 ст.130 КУпАП, то дане діяння передбачено ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що 25.12.2017 року о 02 год. 30 хв. він не керував автомобілем марки «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1 за адресою: м. Києві по просп. Лобановського 53., так як у нього немає посвідчення водія. Він заперечує те, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. В автомобілі сиділи разом зі знайомою та розмовляли.
Судом неодноразово переносився судовий розгляд, з метою виклику для допиту в суді свідківОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказаних в протоколі про адміністративне провопорушення, праціника поліції, що його складав, які до суду 29.01.2018р. та 19.02.2018р. не з'явились та про поважність причини неявки,суд не повідомили, письмових пояснень не надіслали.
За клопотанням ОСОБА_1, в суді була допитана свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаюча за адресою АДРЕСА_2, яка пояснила, що з 19:00 год. 24.12.2017 року до 25.12.2018р. до 03:00 год., вона з ОСОБА_1 в м. Києві по просп..Лобановського 53 перебували в автомобілі марки «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1, однак нікуди не їздили, просто спілкувалися, вона пила пиво, а він алкогольних напої не вживав взагалі.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст.130 КУпАП визначає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наступних підстав.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарський препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції,проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, після, запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що по приїзду екіпажу поліції ОСОБА_5 було формально запропоновано проходження огляду в закладі охорони здоров'я, після чого складено даний протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження освідчення на стан сп'яніння. Такий хід подій повністю підтверджується відсутністю в матеріалах даної справи будь-яких доказів про направлення водія в заклад охорони здоров'я для проходження відповідно освідчення, таким документом могло б бути відповідне направлення, що складається інспектором патрульної поліції відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
В ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їм відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення повідомили, що стали очевидцями відмови водія ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп'яніння, суд не може прийняти як достовірні, оскільки з їх змісту вбачається, що даних свідків було запрошено співробітниками поліції лише формально з метою придання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього. Такі пояснення свідків не були написані ними власноруч, обидва пояснення однакові за змістом та стилістичним викладенням тексту, з огляду на дані пояснення, вони заповнені одним і тим же почерком, що робить їх ідентичними між собою, а тому суд не може визнати такі доказі допустимими, оскільки в поясненнях повинні бути зафіксовані обставини, очевидцям яких стали запрошені поняті.
Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.
Слід також враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав було запропоновано ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння, при цьому до матеріалів даної справи не долучено будь-яких постанов про накладення адміністративного стягнення на підтвердження цього.
В рапорті патрульного поліції сержанта ОСОБА_6, зазначено, що вони виїхали на виклик «Порушення ПДР» за адресою: просп. В. Лобановського 55, у виклику вказано, що громадяни затримали водія з ознаками алкогольного сп'яніння, який керував автомобілем «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1.
В рапорті зазначено, що заявником є ОСОБА_7, однаку суду зазначає, що жодних відомостей щодо встановлення даної особи та відбору у неї пояснень працівниками поліції в матеріалах справи відсутні.
Після прибуття на місце події, працівники поліції виявили групу небайдужих громадян, автомобіль зазначений у виклику та особу, яка кермувала транспортним засобом, а саме: ОСОБА_8
Підчас спілкування з ОСОБА_8, в останнього було виявлено ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсній обстановці.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Даний рапорт суперечить письмовим поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вказали що 25.12.2017 року о 02 год. 30 хв. в м. Києві по просп..Лобановського 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1, їздив по території біля житлових будинків з увімкненою гучно музикою, що порушувало громадський порядок та тишу. Після зробленого ОСОБА_1 зауваження, помітили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчив запах алкоголю з порожнини рота, його нестійка хода. Водій намагався втекти з місця події, однак був затриманий свідком ОСОБА_2 та вони викликали поліцію.
З даних рапорту та пояснень вбачається, що водій ОСОБА_1 по приїзду поліції не міг кермувати автомобілем, оскільки був затриманим свідком ОСОБА_2, а отже рух транспортного засобу до приїзду працівників поліції не зафіксований. Докази, які б беззаперечно свідчили про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1, а не іншою особою суду не надано. Дану обставину, що ОСОБА_1 не керував автомобілем підтвердив свідок ОСОБА_4, яка підтвердила обставину, що автомобіль «Daewoo Nexia» д/з НОМЕР_1 не рухався.
Звертає на себе увагу той факт, що в порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №100 від 03.02.2016 року, не долучений до матеріалів адміністративної справи. До судову на виклики працівник патрульної поліції ОСОБА_9, який складав протокол про адміністративне правопорушення не з'являвся. Відсутність вказаного відеозапису та неявка до суду працівника поліції створює сумніви щодо обставин події, обґрунтованості та правомірності дії працівників поліції при виявленні правопорушення, встановлення особи, винної у його вчиненні та оформленні матеріалів справи.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, оскільки на ОСОБА_1 не накладено адміністративне стягнення, то з нього не може бути стягнуто судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, ст.ст. 130, 247, 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя М.Б. Зелінська