Кримінальне провадження №1-кп/760/777/18
Справа №760/19145/17
21 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
особи, відносно якої внесено подання - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.10.2016 за №12016100090012633, відносно ОСОБА_6 ,
до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі вказаного клопотання.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання, яке підтримав потерпілий ОСОБА_4 , про повернення клопотання відносно ОСОБА_6 прокурору, оскільки воно не відповідає вимогам КПК України.
Захисник ОСОБА_7 підтримала позицію представника потерпілого.
Особа, відносно якої внесено клопотання - ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Вислухавши думки сторін, вивчивши зміст клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру, суд приходить до наступного.
Так, 21.09.2017 до суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , внесеному до ЄРДР 28.10.2016 за №12016100090012633.
Відповідно до ч.2 ст.292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам ст.291 цього Кодексу, тобто відповідати вимогам, які ставляться до обвинувального акта, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.
Також, за змістом п.5 ч.2 ст.291 та ч.1 ст.505 КПК України таке клопотання повинно містити виклад фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію вчиненого суспільно небезпечного діяння з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В клопотанні прокурора зазначено, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто визначив правову кваліфікацію вчиненого суспільно небезпечного діяння, як кримінальне правопорушення.
В той же час, в самому клопотанні зазначено, що відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи №172 від 19.09.2017 у теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки шизоподібного розладу (згідно з МКХ-10, шифр Б 21), а саме: за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, в період часу до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_6 правопорушення, останній виявляв ці ознаки, тобто за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03.06.2005, розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру суди повинні враховувати, що такі заходи, як надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним, посиленим або суворим наглядом, передбачені ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння (злочини) в стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.
Тобто, у випадку встановлення під час досудового розслідування якщо особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність у стані неосудності, то воно має кваліфікуватися як суспільно - небезпечне діяння, а не як кримінальне правопорушення.
Проте, з клопотання прокурора вбачається, що дії ОСОБА_6 , відносно якого внесено клопотання про застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру, прокурор кваліфікував як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а не як суспільно - небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 291, 314 - 316 КПК України, суд,-
клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.10.2016 за №12016100090012633, відносно ОСОБА_6 ,- повернути прокурору для усунення зазначених в ухвалі недоліків в розумні строки.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1