печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9423/18-к
21 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному у кримінальному провадженні № 42018010000000023 ОСОБА_3 ,-
21.02.2018 Старший слідчий слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
Так, ході досудового розслідування, у зв'язку із наявністю достатніх доказів 20.02.2018 повідомлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саварка, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді сестри медичної поліклініки (кабінету ЛКК) Богуславської ЦРЛ, інвалід ІІ групи, раніше не судимий, про те, що він підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Наказом головного лікаря Богуславського району №37к від 08.04.2013 ОСОБА_3 призначено на посаду сестри медичної поліклініки (кабінету ЛКК) Богуславської ЦРЛ.
Окрім іншого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 являється інвалідом ІІІ групи з 2007 року та відповідно до чинного законодавства періодично звертається до ЛКК Богуславської ЦРЛ для подальшого направлення на МСЕК щодо підтвердження інвалідності.
Так, ОСОБА_9 23.01.2018 для отримання направлення на проходження повторного огляду в 2018 році, звернулась до заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Богуславської ЦРЛ ОСОБА_10 , який одночасно являється головою ЛКК (лікарсько-консультаційної комісії) зазначеного медичного закладу. Отримавши направлення, ОСОБА_9 пройшла обстеження в Київській обласній лікарні та отримала відповідні висновки лікарів, що підтверджують її попередній діагноз.
У подальшому, 31.01.2018 ОСОБА_9 , згідно існуючої процедури, звернулась до ЛКК Богуславської ЦРЛ із зазначеними висновками для направлення до МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) щодо подальшого підтвердження групи інвалідності.
Так, 31.01.2018 в першій половині дня, ОСОБА_9 звернулася до секретаря ЛКК Богуславської ЦРЛ ОСОБА_3 та надала наявні документи для формування їх на чергову МСЕК. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на отримання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за сприяння в отриманні останньою довічного підтвердження ІІІ групи інвалідності, ОСОБА_3 , 31.01.2018 в першій половині дня, перебуваючи в кабінеті №115 Богуславської ЦРЛ, що за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. І. Франка, 27, висунув останній вимогу про передачу йому 400 доларів США. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 , що для позитивного рішення щодо довічного підтвердження інвалідності, половину з цих грошей йому потрібно віддати Миронівській міжрайонній МСЕК. Також, ОСОБА_3 зазначив про неприпустимість її відмови, оскільки у разі неприйняття його умов, групу інвалідності взагалі буде знято. Наприкінці розмови ОСОБА_11 наполегливо наголосив про потребу додаткової зустріч з ним перед наступним засіданням комісії для з'ясування деяких питань щодо передачі коштів.
У подальшому, 14.02.2018 ОСОБА_9 прийшовши з документами на продовження групи інвалідності до ОСОБА_3 , який перебував у кабінеті ЛКК №115 Богуславської ЦРЛ та передала останньому вказані документи.
Цього ж дня, 14.02.2018 ОСОБА_3 , перебуваючи в коридорі на першому поверсі Богуславської ЦРЛ (неподалік кабінету 115), отримав від ОСОБА_9 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США та наголосив, що решту суми ОСОБА_9 повинна йому передати перед засіданням МСЕК, тобто 15.02.2018, а в іншому випадку він не зможе домовитися про підтвердження для неї ІІІ групи інвалідності довічно.
Так, 15.02.2018 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_9 з'явилася на засідання МСЕК. Перебуваючи в коридорі, до ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_3 та поцікавився чи принесла вона решту обумовленої раніше суми, на що ОСОБА_9 повідомила, що решту грошей зможе передати лише 19.02.2018, на що ОСОБА_3 погодився.
Після цього, ОСОБА_9 пройшла МСЕК та отримала довідку, що підтверджує надання їй ІІІ групи інвалідності довічно.
У подальшому, 19.02.2018, приблизно о 10 год. 20 хв., ОСОБА_9 прийшла до кабінету №115 Богуславської ЦРЛ, що за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. І. Франка, 27, де вів прийом громадян секретар ЛКК Богуславської ЦРЛ ОСОБА_3 . Після того, як ОСОБА_9 з'ясувала питання з приводу можливості працювати та тривалості робочого дня, протягом якого вона має право працювати, ОСОБА_3 висунув їй вимогу про передачу решти обумовленої раніше суми неправомірної вигоди.
Так, 19.02.2018 приблизно о 10 год. 25 хв., ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за рішення МСЕК щодо надання ОСОБА_9 . ІІІ групи інвалідності довічно, отримав від останньої 200 доларів США, після чого, був затриманий працівниками правоохоронних органів на місці вчинення кримінального правопорушення.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному та його захиснику 20.02.2017.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_3 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить виконання стороною обвинувачення ч. 3 ст. 23 КПК України.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під домашнім арештом, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисники доводи клопотання не визнали та просили обрати домашній арешт у нічний час доби, враховуючи, що підозрюваний є інвалідом 2 групи та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018010000000023, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом додаткового допиту ОСОБА_9 ; протоколом огляду грошових коштів від 19.02.2018 та фототаблицею до протоколу; та матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить виконання стороною обвинувачення ч. 3 ст. 23 КПК України, надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
При цьому, варто зазначити, що як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні сина 2006 р.н., має інвалідність 2 групи, як потерпілий від аварії на ЧАЕС, має визначене місце проживання, проте позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, проте дає підстави суду прийти до висновку, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідність та ступенем доведених ризиків, а запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання з 22:00 год. по 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42018010000000023, а саме до 21.04.2018 включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, незалежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_3 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1