Дата документу 27.02.2018
ЄУ № 420/234/18
Провадження №2-о/420/57/18
про відмову у відкритті провадження
27 лютого 2018 року смт. Новопсков
Луганська область
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., розглянувши матеріали заяви Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою, заінтересована особа - Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області,
Головне управління Держгеокадастру у Луганській області звернулося до Новопсковського районного суду Луганської області із заявою, в якій просить встановити факт припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1, площею 15,3 га та 37, 2 га із земель запасу Танюшівської сільскої ради Новопсковського району Луганської області, наданої для ведення сільського (фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛГ №2100000058 від 14.10.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №113.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування» вбачається, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Окрім цього, у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування» зазначається, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців.
З матеріалів заяви вбачається, що предметом заяви є припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1, яка померла 30.05.2005. Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику в справах про спадкування» право користування земельною ділянкою передбачає правонаступництво. Посилання заявника проте, що дана земельна ділянка не входить до спадкового майна та не може бути об'єктом спадкування є передчасним.
Також з заяви вбачається, що право користування земельною ділянкою може вплинути на права ФГ «В'юненко», так як ФГ «В'юненко» не припинено як юридичну особу.
Таким чином, в даному випадку вбачається спір про право, який повинен вирішуватися за правилами позовного провадження, у зв'язку із чим заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відкритті провадження у цивільній справі за заявою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою слід відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачену суму судового збору у розмірі 881 грн. слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою, заінтересована особа - Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області.
Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 881,00 грн. за платіжним дорученням №93 від 13 лютого 2018 року в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.С. Стеценко