Справа № 404/3172/17
Номер провадження 2/404/404/18
23 лютого 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді: Бершадської О.В.
за участі секретаря: Муравйової С.Ю.,
учасники справи:
представник позивача: ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” звернулося в суд із позовом, яким просили стягнути із ОСОБА_2 на користь Банку - 14 182,02 доларів США заборгованості за кредитним договором № 424/023-ФО1 від 12.09.2008 року та понесені судові витрати. Позов мотивовано тим, що відповідачка свої зобов”язання за кредитним договором своєчасно не виконує, унаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні вимоги не визнала у повному обсязі, зазначивши, що дійсно вона отримала кредитні кошти , сплачувала їх не в повному обсязі до моменту звернення позивача до суду, проте на сьогодні надалі погашати кредит коштів не має, знаходиться в скрутному матеріальному становищі .
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Судом з'ясовано, що 12 вересня 2008 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, правонаступником якого виступає Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 424/023-ФО1, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання в сумі 15 000,00 доларів США, зі сплатою 15,00 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, з кінцевим терміном повернення до 11.05.2020 року.
Згідно умов Договору кредиту, Кредитор прийняв на себе зобов'язання надати кредитні кошти Позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі.
Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання, повернути Кредит в повному обсязі, із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений умовами договору кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків.
Зобов'язання Кредитором виконано в повному обсязі, надано грошові кошти позичальнику , про що остання не заперечувала і в суді.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.
Позичальник свої зобов'язання, передбачені Договором кредиту щодо його погашення належним чином не виконує.
Станом на 07.04.2017 року заборгованість за договором кредиту становить 14 182,02 доларів США, з них: 11 645,63 доларів США- сума заборгованості за кредитом, 2 536,45 доларів США- сума заборгованості за відсотками, розрахунок якої додається (а.с.15-17, 18-20).
Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частинами 1 і 3 ст. 533 цього ж Кодексу передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету. Крім того, Національним банком України на виконання положень ст. 11 вказаного Декрету прийнято Положення, пунктом 1.5 якого передбачено використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет).
Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом України у постановах від 24 вересня 2014 року № 6-145цс14, від 10 лютого 2016 року № 6-1680цс15. Банком надано зазначені документи, а тому суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, стягнувши заявлені суми.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 686,90 грн. - судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” заборгованість за договором кредиту № 424/023-ФО1 від 12.09.2008 року в розмірі -14 182,02 доларів США, з них: 11 645,63 доларів США- сума заборгованості за кредитом, 2 536,45 доларів США- сума заборгованості за відсотками, а також 5 686,90 грн. -сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, місцезнаходження: вул. Ковпака, 29 в м. Києві, код ЄДРПОУ 00039019
відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
Повне судове рішення складено 26.02.2018 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда