Справа № 415/7421/17
Провадження № 2/415/481/18
27.02.18 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ід.к. НОМЕР_1, до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вулиця, Малиновського, 1, код 26349214, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 30 жовтня 2016 року вона була звільнена з відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» за ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу № 517-К від 30.10.2016 року. При звільненні їй не виплатити у повному обсязі нараховану заробітну плату, так згідно з довідкою за місцем роботи заборгованість становить 9821,48 грн.
Не погодившись із затримкою нарахованої заробітної плати звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із заявою про видачу судового наказу та наказом Лисичанського міського суду Луганської області стягнуто з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 9821,48 грн. Але до даного часу заборгованість по заробітній платі не сплачена.
Вважає дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В наслідок невиплати заробітної плати, він дуже сильно страждав, нервував, не міг вільно розпоряджатися своєю власністю, відвідувати культурно-масові заходи, та не міг купувати продукти першої необхідності, тобто відповідач завдав йому моральної шкоди. Таку вартісну оцінку розміру моральної шкоди зазначив виходячи з ступеня моральних страждань та негативних наслідків, які наступили в наслідок систематичної невиплати заробітної плати майже рік.
На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача, на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 31.10.2016р. по моменту винесення рішення виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 131.93 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду письмову заяву в якій просила розглядати справу без її участі.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими фактичні обставини справи.
Згідно з Наказом № 517-к від 31.10.2016 року «Про звільнення за скороченням штату», ОСОБА_1, звільнена за ст. 40 КЗпП України 30.10.2016р.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 30.10.2016р. звільнена.
Згідно з довідкою № 24/355 від 22.03.2017, яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 131,93 грн.
На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність заборгованості зі сплати заробітної плати відповідачем позивачем та про те, що у позивача дійсно виникло право на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою № 24/355 від 22.03.2017, яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 131,93 грн.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 31.10.2016 року по 27.02.2018 року, тобто за 347 робочих днів становить 45779 грн. 71 коп. (131,93 грн. х 347 днів).
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягають у задоволенню, а саме у розмірі 45779 (сорок п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 71 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Позов ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ід.к. НОМЕР_1, до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вулиця, Малиновського, 1, код 26349214, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі у розмірі 45779 (сорок п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) гривень 71 копійку.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» судовий збір на користь держави у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА