27 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2484/17
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Шеметенко Л.П.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу №490к від 27.03.2017 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,-
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Т. І, а.с. 44-45), просив визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків прокурора Одеської області від 27.03.2017 року №490к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області та з органів прокуратури з 27 березня 2017 року у зв'язку із реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»); поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області з 27 березня 2017 року; зобов'язати прокуратуру Одеської області призначити ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області або на іншу рівнозначну посаду; стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 березня 2017 року по день ухвалення судового рішення; допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді; допустити негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання прокуратури Одеської області виплатити середньомісячне грошове забезпечення у межах сум стягнення за один місяць; зобов'язати прокуратуру Одеської області в 30-денний строк з дня звернення ОСОБА_1 з виконавчим листом про негайне виконання постанови суду щодо поновлення на посаді подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови в зазначеній частині.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ не ґрунтується на Законі, не враховує переважне право позивача на залишенні на роботі, професійні якості позивача порівняно з іншими працівниками, відповідачем не доведено обставин щодо наявності ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, а відповідачем не вживались заходи щодо фактичного залишення позивача на посаді в органі прокуратури. Зазначені обставини свідчать про те, що звільнення позивача з органів прокуратури відбулось без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, а права позивача на працю і грошове забезпечення мають бути поновлені в судовому порядку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язки прокурора Одеської області від 27 березня 2017 року № 490к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 27 березня 2017 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Одеської області з 27 березня 2017 року.
Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 березня 2017 року по день фактичного поновлення на посаді. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить змінити рішення суду першої інстанції, додавши до резолютивної частини рішення абзац про зобов'язання прокуратури Одеської області призначити ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області або на іншу рівнозначну посаду.
Також, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07.06.1995 року проходив службу в органах прокуратури Одеської області на посадах слідчого, старшого слідчого, прокурора місцевої прокуратури, прокурора відділу прокуратури Одеської області.
Наказом виконувача обов'язків прокурора Одеської області від 27.03.2017 року №490к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області та з органів прокуратури з 27 березня 2017 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»). Наказано відділу фінансування та бухгалтерського обліку провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні, враховуючи вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України (Т. І, а.с. 29).
Підставою для прийняття вказаного наказу слугував наказ Генерального прокурора України від 21.07.2016 року №105ш та попередження про вивільнення від 27.10.2016 року (Т. І, а.с. 30, 32-34).
Так, наказом Генерального прокурора України від 21.07.2016 року №105ш, з метою удосконалення організації роботи прокуратури Одеської області, відповідно до ст.ст. 9, 10, 14 та п.п. 6 п. 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру», ліквідовано у структурі та штатному розписі прокуратури Одеської області управління нагляду у кримінальному провадженні, його загальну чисельність 86 одиниць з відповідним фондом заробітної плати зараховано до резерву Генеральної прокуратури України.
Утворено у структурі та штатному розписі прокуратури Одеської області управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності у складі: відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності; відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення; відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя; відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення; відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби; відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби; відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю; відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності; відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації.
Установлено у штатному розписі новоутвореного управління за рахунок резерву Генеральної прокуратури України 86 одиниць з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі: начальник управління (1), заступник начальника управління (1), всього 2 одиниці; відділ нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності - начальник відділу (1), прокурор відділу (2), усього 3 одиниці; відділ нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення - заступник начальника управління-начальник відділу (1), заступник начальника відділу (1), прокурор відділу (14), всього 16 одиниць; відділ нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя - начальник відділу (1), заступник начальника відділу (1), прокурор відділу (2), всього 4 одиниці; відділ процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення - начальник відділу (1), заступник начальника відділу (2), прокурор відділу (24); відділ нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби - начальник відділу (1), заступник начальника відділу (1), прокурор відділу (7), всього 9 одиниць; відділ нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби - начальник відділу (1), заступник начальника відділу (1), прокурор відділу (6), всього 8 одиниць; відділ нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю - начальник відділу (1), заступник начальника відділу (1), прокурор відділу (6), всього 8 одиниць; відділ організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності - начальник відділу (1), прокурор відділу (3), всього 4 одиниці; відділ приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації - начальник відділу (1), прокурор відділу (4), всього 5 одиниць.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП та п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 27.10.2016 року попереджено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у зв'язку із ліквідацією органу прокуратури та скорочення прокурорів з 28.12.2016 року.
Згідно вказаного попередження, позивачу запропонована вакантна посада станом на 27.10.2016 року: прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ОСОБА_2 (оклад 2 083 грн.).
Відповідно до відомостей додаткового табелю використаного робочого часу та як не заперечується учасниками справи, позивач у період з 27.12.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 року перебував на лікарняному.
По виходу на роботу, 27.03.2017 року позивачу запропоновано наступну вакантну посаду у прокуратурі Одеської області: прокурор відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури області на час відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до 3-х років (оклад 2 083 грн.) (Т. І, а.с. 31).
Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, від вище запропонованих посад позивач відмовився, відповідач у зв'язку із ліквідацією структурного підрозділу, в якому працював позивач, та у зв'язку із відсутністю згоди на переведення на запропоновану посаду у новоствореному підрозділі, видав наказ про звільнення з органів прокуратури, який є предметом оскарження за цим позовом.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного наказу та підстав для звільнення позивача у вищенаведений спосіб, у зв'язку із чим суд вбачав всі обставини для поновлення позивача на попередній посаді, зобов'язання відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій.
Статтею 10 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII керівник регіональної прокуратури призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку.
Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначаються статтею 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 вказаної статті Закону прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Отже, за наявності цих обставин розірвання трудового договору проводиться з обов'язковим додержанням передбаченого статтею 49-2 зазначеного Кодексу порядку вивільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно роботодавець пропонує працівникові роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи - іншу. При вивільненні працівника враховується його переважне право й перевага перед іншими у залишенні на роботі.
При цьому, як встановлено правилами частини другої цієї статті, звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Слід зазначити, що в разі перетворення одного структурного підрозділу особи публічного права в інший або його перепрофілювання звільнення зі служби може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, а звільнення у зв'язку з ліквідацією можливе у разі, коли ліквідується юридична особа, а не її структурний підрозділ.
Саме собою перетворення, без скорочення штату, не може бути підставою для звільнення з публічної служби.
Разом з цим, ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.
Відповідно до п. 19 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Як вірно встановив суд першої інстанції, ліквідація у структурі та штатному розписі прокуратури Одеської області управління нагляду у кримінальному провадженні відбулась шляхом утворення у структурі та штатному розписі прокуратури Одеської області управління за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності.
Згідно наявних в матеріалах справи Положення про управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області, затвердженого наказом прокурора Одеської області від 29.02.2016 року №110, та Положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, затвердженого наказом прокурора Одеської області від 05.08.2016 року №326, незмінною залишилась структура Управління у кількості 9-ти відділів, їх правовий статус, функції відділів збережені та розширені.
Не знайшло свого підтвердження і скорочення штату, новоутворене управління у своїй структурі має загальну штатну чисельність 86 одиниць як і управління, ліквідоване у структурі прокуратури Одеської області.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності юридичного факту (змін в організації виробництва і праці), який є підставою для звільнення працівника відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).
Судом першої інстанції вірно враховано ту обставину, що прокуратура Одеської області, як юридична особа, не була ліквідована чи реорганізована, не відбулось і скорочення штату працівників.
Колегія суддів зазначає, що зміни в організації роботи органу зазнав його структурний підрозділ та не мали наслідком скорочення чисельності штату працівників чи перепрофілювання підрозділів, що свідчить про безперервність роботи органу.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам Закону та наявність підстав для його скасування.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання прокуратури Одеської області призначити його на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області або на іншу рівнозначну посаду, то колегія суддів зазначає, що така вимога є необґрунтованою та передчасною, оскільки звільнення позивача з такої посади не відбувалось.
Відповідно до ч. 1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України справа №21-484а14 від 28 жовтня 2014 року.
Оскільки позивача було протиправно звільнено зі служби в прокуратурі, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Одеської області з дати його звільнення, тобто з 27 березня 2017 року.
Колегія суддів також зазначає, що в разі відсутності посади позивача (з об'ємом повноважень, які існували на дату звільнення) роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику іншу посаду відповідно до його кваліфікації, а в разі незгоди працівника на іншу роботу, роботодавець зобов'язаний виконати судове рішення, здійснивши відповідні зміни в організації праці.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1, прокуратури Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2018 р.
Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк