Справа №: 398/3546/17
провадження №: 2/398/537/18
Іменем України
"26" лютого 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Борозни Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськранного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позов мотивує тим, що вона є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі зареєстрований, але фактично не проживає ОСОБА_2, тому позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою № 32 в будинку № 7 по пл. Соборній у місті Олександрії Кіровоградської області.
Позивач у судове засідання не з'явилася, але надала письмову заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність та підтримує позовні вимоги повністю.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_1 як на це вказує договір, посвідчений державним нотаріусом Першої Олександрійською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 22.08.1995 року, зареєстрований Олександрійським КМБТІ 02.02.1996 року за реєстром № 9558/69.
Акт, складений 24.07.2017 року в присутності двох сусідів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підтверджує той факт, що відповідач не проживає та особистих речей немає у квартирі АДРЕСА_1.
Виходячи з встановленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Отже, порушені права ОСОБА_1 та перешкоди в користуванні власністю цілком можливо усунути шляхом усунення перешкод в користуванні вищевказаною квартирою.
У зв'язку з наведеним суд вважає що в цій частині право позивача порушено та підлягає судовому захисту.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом, пред'явивши одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», передбачена можливість визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у разі її відсутності понад шість місяців після виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Суд дійшов висновку, що відповідач не проживає у будинку тривалий час без поважних причин.
Конституція України у статті 41 проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, позовна вимога щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 317 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 280, 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою № 32 у будинку № 7 по пл. Соборній у місті Олександрії Кіровоградської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА