Справа № 825/1927/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
20 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити полковнику ОСОБА_1 грошове забезпечення за січень-грудень 2016 року та за січень - листопад 2017 року у повному розмірі, відповідно до норм, встановлених розпорядженнями Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.01.2016 за № 2 - «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України у січні 2016 та від 11.02.2016 за № 19 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України у лютому 2016 року» і наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.03.2016 за № 178-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України у березні-грудні 2016 року», від 06.06.2016 за № 493-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України у 2016 році» та від 13.02.2017 за № 136-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України на 2017 рік»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити полковнику ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити полковнику ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2016 рік, відповідно до норм, встановлених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.06.2016 за № 493-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України у 2016 році»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити полковнику ОСОБА_1 неотриману частину допомоги для оздоровлення за 2017 рік у вигляді премії в розмірі 400% від посадового окладу за останньою посадою, відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.02.2017 за № 136-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби України на 2017 рік».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, з 1996 року проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України. Має військове звання «полковник».
Відповідно до посвідчення від 06.11.2015 серії НОМЕР_1 є учасником бойових дій.
17.12.2015 військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 42015270320000161 за ознаками злочину передбаченого ч. 3, ст. 368 КК України стосовно заступника начальника прикордонного загону - начальника відділу забезпечення полковника ОСОБА_1 .
Ухвалою Деснянського райсуду м. Чернігова від 30.12.2015 № 750/3560/15 , позивача було відсторонено від посади до 22.12.2016.
Наказом голови Державної прикордонної служби України від 31.12.2015 за № 1247-ОС «По особовому складу» позивача було звільнено з посади заступника начальника загону - начальника відділу забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_3 ) та зараховано у розпорядження начальника Північного регіонального управління Держприкордонслужби України на підставі п.п. 2 та п.п. 5 пункту 127 (відсторонення обвинуваченого від посади під час проведення досудового слідства) Положення про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 за № 1115/2009.
Наказом начальника Північного регіонального управління від 4.01.2016 № 1-ос, організовано службову діяльність ОСОБА_1 , на час перебування у розпорядженні, шляхом перебування його у списках ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.01.2016 за № 3-ОС «По особовому складу» (копія витягу з якого додається) позивача було звільнено з посади заступника начальника загону - начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та залишено в списках та на всіх видах забезпечення в Чернігівському прикордонному загоні.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати позивачу оскаржуваних виплат протиправними, а його права порушеними, останній звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що підстав для нарахування та виплати позивачу оскаржуваних виплат у відповідача не було, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправно та з порушенням чинного законодавства не виплатив позивачу грошове забезпечення за січень-грудень 2016 року та за січень - листопад 2017 року у повному розмірі, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, допомогу для оздоровлення за 2016 рік, неотриману частину допомоги для оздоровлення за 2017 рік у вигляді премії в розмірі 400 % від посадового окладу за останньою посадою.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Підпунктом 4.5.2. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425), визначено, що військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, з дня наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.
Підпунктом 4.3.1. Інструкції № 425 грошове забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14 і 15 пункту 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення), виплачується з дня, що настає за днем звільнення із займаних посад, протягом двох місяців за останньою посадою на день звільнення з посади. Разом з тим позивача звільнено та виведено в розпорядження на підставі підпункту 5 пункту 127 Положення. Тобто дія підпунктів 4.3.1., 4.3.5., 4.3.6. на позивача не поширюється.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що Чернігівський прикордонний загін правомірно не нараховував та не виплачував ОСОБА_1 грошове забезпечення за січень-грудень 2016 року та за січень - листопад 2017 року у повному розмірі, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та у 2017 році, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів надано право здійснювати відповідну виплату у межах асигнувань, що виділяються на утримання державних органів.
Разом з тим, асигнування, які виділені Бюджетним кодексом України на поточний рік, дозволяється використовувати лише на видатки того ж поточного року.
Відповідно до підпункту 3.6.2. Інструкції матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається військовослужбовцю на підставі рапорту, який подається за командою.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначив, що протягом 2016 року з відповідним рапортом щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до ІНФОРМАЦІЯ_2 (командування) не звертався.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача виплатити позивачу допомогу для вирішення соціально-побутових питань в 2017 році за 2016 рік, є правомірною, оскільки кореспондується з позицією пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, відповідно до п. 3.7.4. Інструкції № 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 01.12.2017 № 422-ОС «По особовому складу» полковника ОСОБА_1 з 03.12.2017 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (підстава наказ голови Державної прикордонної служби України від 20.11.2017 № 1179-00), а тому підстав для нарахування та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення у відповідача немає, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 26.02.2018.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.