справа № 216/5966/17
1-кп/216/335/18
іменем України
27 лютого 2018 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040630000162 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, має професійно - технічну освіту, одруженого, не має на утриманні неповнолітніх або інших осіб, має статус ветерана війни - учасника бойових дій, не працює, проживає та зареєстровани за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України,-
учасники кримінального провадження
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
12 червня 2017 року ОСОБА_3 на добровільній основі уклав контракт на три роки про проходження військової служби у Збройних Силах України, яку згідно наказу командира військовій частині НОМЕР_1 (військова частини - польова пошта НОМЕР_2 ) №194 від 12.06.2017 року (по стройовій частині) став проходити у цій військовій частині ( АДРЕСА_2 ), на посаді головного сержанта у військовому званні старший сержант.
Згідно ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року з 12 червня 2017 року ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999року, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, та умов укладеного контракту, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
В середині жовтня 2017 року, діючи в умовах особливого періоду, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, ОСОБА_3 вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог не з'являтися вчасно на службу без поважних причин.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 року та ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 року особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , маючи об'єктивні можливості своєчасно прибути до військової частини НОМЕР_1 та виконувати обов'язки військової служби, у визначений час 20 жовтня 2017 року о 08 год. 00 хв. до вказаної військової частини не з'явився і командуванню про своє прибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а направився до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
03 листопада 2017 року близько 10 год. 00 хв., тобто більше ніж через десять діб, але не більше місяця, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_3 добровільно та з власної ініціативи прибув до військової частини НОМЕР_1 і заявив про себе.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, розкаявся та суду пояснив, що на добровільній основі уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, яку згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 194 від 12.06.2017 року (по стройовій частині) став проходити у цій частині (військова частина - польова пошта НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на посаді головного сержанта у військовому званні старший сержант.
Десь в середині жовтня 2017 року, не витримавши умов військової служби та перебуваючи у психологічно важкому стані, після отриманого вихідного дня не повернувся в розташування військової частини та залишився по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_3 де проводив час на власний розсуд. Через деякий час, а саме 03.11.2017 року, зрозумівши хибність свого вчинку, прибув до військової частини НОМЕР_1 та повідомив про обставини вчиненого ним злочину.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, не з'явився вчасно на службу без поважних причин, діючи в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 407 ч. 4 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає, з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.
Обтяжуючі покарання обставини судом встановлено не було.
Беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, особу винного та зважаючи на те, що судом встановленого значну сукупність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме: з'явлення із зізнанням, щире каяття та повне визнання обвинуваченим своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 407 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він протягом одного року не вичинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1