27.02.2018 Провадження №2-о/425/54/18
Справа № 425/489/18
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Вада Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Хрустальнинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті особи,
Заявник звернулася до суду із зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дружиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганську. З метою отримання свідоцтва про смерть вона звернулася до Хрустальнинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, але отримав відмову у державній реєстрації смерті, оскільки пред'явила документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Посилаючись на вищевказане, просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у
м. Луганську через хронічну недостатність кровообігу та атеросклеротичний кардіосклероз.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участі не надходило.
Заінтересована особа за печення не надала, однак надала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника та не заперечувала проти задоволення заяви.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, та взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.11.2014 року № 917000876(а.с. 4-6).
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорту (а. с. 8).
З 21.10.1977 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 21.10.1977 року, актовий запис № 641 (а.с.7).
Із копії свідоцтва про смерть, виданого 02.02.2018 року на тимчасово неконтрольованій території України вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганську (а.с.10).
Згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Заявник звернулася до Хрустальнинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області із заявою про реєстрацію смерті ОСОБА_2, але листом від 23.02.2018 року № 12/17.4-66 їй було відмовлено у державній реєстрації смерті, оскільки пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.11).
Законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000року, підставою для державної реєстрації смерті є:
- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
- фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);
- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
- рішення суду про оголошення особи померлою;
- рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
- повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
- повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Слов'яносербського, Свердловського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов). Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17.03.2015 року визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» №252-VIII від 17.03.2015 року, до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.
Таким чином, м. Луганськ розташоване на тимчасово неконтрольованій території Луганської області.
Відповідно до п. п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, Грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Відповідно до довідки про причину смерті від 01.02.2018 року № 34, видану (російською мовою) «Государственным учреждением Луганской городской поликлиникой № 11 ЛНР» вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 через хронічну недостатність кровообігу та атеросклеротичний кардіосклероз (а.с.9).
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справу порядку ст. 317 ЦПК України.
Встановлення факту має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшого реєстраційного факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, а саме свідоцтва про смерть ОСОБА_2, згідно вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи заявника є законними, обґрунтованими і підтверджені наявними у справі доказами, а тому заява про встановлення факту смерті
ОСОБА_2, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луганську через хронічну недостатність кровообігу та атеросклеротичний кардіосклероз, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 19, 76-81, 89, 263-265, 273, 293-294, 315-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Хрустальнинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Омська, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луганську.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Є.О. Романовський