26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 521/16499/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук І.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 січня 2018 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 10:58 год. в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Одеси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шевченко В.І. за участю третьої особи Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову лейтенанта поліції УПП у м. Одеса Шевченко В.І. серія ЕАА № 176907 від 01.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.10.2017 року інспектором роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Одеси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Шевченко В.І., стосовно нього, було винесено постанову серії ЕАА № 176907 по ст. 122 ч. 2 КУпАП. Відповідач звинуватив позивача у тому, що він керуючи транспортним засобом нібито під час руху по вулиці Академіка Корольова при зміні рядності не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2.б ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, якими визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Постанова серії ЕАА № 176907 від 01.10.2017 року, на думку позивача, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і підлягає скасуванню. Позивач наголошує що під час керування автомобілем 01 жовтня 2017 року по вулиці Академіка Корольова не порушував правила дорожнього руху, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами є протокол, показання свідків, показання технічних приладів, в тому числі і відео фото камерами, тощо. На думку позивача відсутні будь-які докази його провини, прямої дії, яка спричинила ніби то порушення ПДР, а тому винесена відповідачем постанова за відсутністю доказів, які підтверджують порушення, є порушенням законів України та підлягає скасуванню. Окрім цього, позивач у позовній заяві наголошує, що відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключено за місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи. Відповідач лейтенант поліції Шевченко В.І., на думку позивача позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду закону, матеріалам та обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях складу правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП. Доводами апеляційної скарги зазначено, що згідно зі змістом постанови, що оскаржується, адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 з датою народження 11.11.1911р.н., однак насправді дата народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, таким чином, на думку апелянта, в постанові має місце недостовірна інформація. Відсутній склад правопорушення, передбачений ч2 ст122 КУпАП, а саме: під час керування транспортним засобом апелянт включив покажчик повороту на функцію «Нетривале блимання» (Покажчики поворотів засвітяться три рази та автоматично вимикаються (наявність цієї функції підтверджує настанова з експлуатації транспортного засобу УОЬХ/О ХС60) завчасно. На відеозаписі «файл 01» зі службової камери, в ході патрулювання наряд під позивним «Благо-109», який зупинився на лівій смузі за транспортними засобами, а саме за: автобусом та легковим автомобілем, має намір перестроїтись на праву смугу (дає дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися - автомобілю НОМЕР_1) не міг бачити або не бачити факт ввімкнення покажчику повороту, який включив апелянт завчасно, а фіксує вже фактичну зміну рядності руху автомобіля НОМЕР_2. Окрім того, відеозапис зі службової камери, яка надана Управлінням патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції не може бути використана як доказ вчинення правопорушення, тому що на даному запису не зафіксовано факт порушення (не подання попереджувального сигналу світловими покажчиками) у 20 годин 54 хвилини, як зазначено в постанові серії ЕАА №176907 від 01.10.2017 року. З наведеного, на думку апелянта, є очевидним, що, розглядаючи справу, суд відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду та порушив вимоги постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме, згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, надали заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Шевченко В.І. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 176907, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Як вбачається зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 01.10.2017 року о 20:54:17 годині, у м. Одеса вулиця Академіка Корольова, 33-А/1 під час руху по вулиці Академіка Корольова водій ОСОБА_3 при зміні рядності не ввімкнув покажчик повороту у відповідному напрямку, чим порушив п.9.2.б ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, якими визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. За частиною 2 статті 122 КУпАП лейтенантом поліції прийняте рішення про накладення адміністративного штрафу у сумі 425 гривень.
З матеріалів справи про правопорушення вбачається, що 01.10.2017 року в ході патрулювання та виконання службових обов'язків інспектор патрульної поліції роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шевченко В.І., в складі наряду, під позивним "Благо - 109", виявив автомобіль "Вольво ХС", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, який рухався о 20 год. 54 хв. по вул. Академіка Корольова. Водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед перестроюванням (дана обставина підтверджується на відеозаписі "файл ОІ" зі службової камери), чим порушив пункт 9.2.6) Правил дорожнього рухузатверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, якими визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ч.2, ч.4, ч.7 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З матеріалів справи вбачається, що до оскаржуваної постанови, додається відеозапис скоєного правопорушення(а.с. 14).
Згідно з п. 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 2.3.б) Правил дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 9.2.б) водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Судом встановлено, що Лейтенант поліції Шевченко В.І. представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).
Позивачу було роз'яснено суть його правопорушення та продемонстровано відеозапис порушення зі службової камери (дана обставина підтверджується на відео "файл_02" зі службової камери) лейтенант поліції Шевченко В.І. повідомив позивача, що проводиться фото та відео фіксація процесу розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП лейтенант поліції Шевченко В.І. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Негайно, після закінчення розгляду справи лейтенант поліції Шевченко В.І. відповідно до ст. 285 КУпАП оголосив винесену постанову серії ЕАА № 176907 від 01.10.2017 року (дана обставина підтверджується відео "файл ОЗ" зі службової камери).
Враховуючи ч. 3 ст. 285 КУпАП копія постанови вручається під розписку, лейтенант поліції Шевченко В.І. вручив копію позивачу про, що свідчить його особистий підпис на копії постанови та напис про ознайомлення (та дана подія зафіксована на відео зі службової камери).
Судом встановлено, що факт невиконання позивачем вимог п.9.2.б) ПДР України підтверджується наданим відповідачем відеозаписом.
Посилання апелянта на те, що у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності вказано неправильно його дату народження, не спростовує факту вчинення ним провапорушення, яке зафіксовано в автоматичному режимі.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положення частини першої ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи доводи апелянта з приводу процесуальних порушень допущених інспектором Шевченко В.І. при притягненні його до адміністративної відповідальності, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не надано доказів того, що відповідач діяв не у спосіб наданих йому повноважень, а позивачем не вчинялось порушень ПДР. Факт скоєння правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП постановою про адміністративне правопорушення, відеозаписом.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності є правомірним.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 272, ст. ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 січня 2018 року - залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Шевчук О.А.
Судді Федусик А. Г. Зуєва Л.Є.