61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
27.02.2018 Справа №905/2844/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,
до відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 07652214,
про стягнення 30471,42 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю, -
Згідно ст.216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.02.2018р. по 27.02.2018р.
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-435/17 від 01.12.2017р. до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 30471,42 грн., у тому числі: боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 18983,31 грн., спожиту у період листопад 2015р. - лютий 2016р.; суми 3% річних у розмірі 838,93 грн., нарахованих у період 15.08.2015р. - 28.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період липень 2015р. - грудень 2016р.; суми інфляційних у розмірі 2526,32грн., нарахованих з 01.01.2016р. по 31.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період грудень 2015р., листопад - грудень 2016р.; суми пені у розмірі 8122,86 грн., нарахованих у період 16.01.2016р. - 17.07.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період грудень 2015р. - грудень 2016р.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України(у редакції, чинній на час визначення складу суду), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2844/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 08.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2844/17, судове засідання призначене на 16.01.2018р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №171 від 10.07.2015р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних (фактично згідно представленого позивачем розрахунку позовних вимог) за зобов'язаннями з оплати вартості спожитої активної електроенергії та реактивної електроенергії у липні 2015р. - жовтні 2015р., грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р., пені за зобов'язаннями з оплати вартості спожитої активної електроенергії та реактивної електроенергії у грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р., інфляційних витрат за зобов'язаннями з оплати вартості спожитої активної електроенергії та реактивної електроенергії у грудні 2015р., листопаді-грудні 2016р., а також у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин електроспоживання у листопаді 2015р.-лютому 2016р. та їх неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 18983,31 грн.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №171 від 10.07.2015р. з додатками №5 “Порядок розрахунків”, №8 “Договірні величини споживання електричної енергії” на 2015-2016рр. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2015р. -липень 2016р., вересень 2016р., рахунки за активну електроенергію №13/171 за липень 2015р. -липень 2016р., вересень 2016р., рахунки за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії №13/171 за липень 2015р. -липень 2016р., вересень 2016р., повідомлення №б/н від 13.09.2016р., рахунки №13/171.112609 від 13.09.2016р., №13/171.080613 від 13.09.2016р., №13/171.141201 від 13.09.2016р., №13/171.141604 від 13.09.2016р., договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111 від 19.02.2015р. із додатковою угодою №3 від 16.12.2015р. до нього, договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111 від 21.04.2016р., банківські виписки, довіреності на представника відповідача, правоустановчі документи підприємства позивача та відповідача, довіреність на представника позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову), Правилами користування електричною енергією.
15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147 - VIII від 03.10.2017р.
16.01.2018р. представником позивача представлено суду письмові пояснення б/н від 15.01.2018р., у яких пояснено встановлення для відповідача тарифу вартості спірної електроенергії в розмірі, визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі за спірний період; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, про відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.
До пояснень додано документи, наведені у переліку, а також копію супровідного листа Артемівського міського ЦОК ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго” №342в від 21.12.2017р. на адресу керівника КЕВ м.Луганськ.
Ухвалою суду від 16.01.2018р. визначено розгляд справи №905/2844/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; відкладено підготовче засідання; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву до 25.01.2018р.; встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив та заперечення до 01.02.2018р.
01.02.2018р. представником позивача представлено суду письмові пояснення б/н від 01.02.2018р., за змістом яких пояснено встановлення договірних величин споживання електроенергії на 2016р. та зарахування оплати за грудень 2016р.
До письмових пояснень додано у копіях: акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад-грудень 2016р., рахунки за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії №13/171 за листопад-грудень 2016р., рахунки за активну електроенергію №13/171 за листопад-грудень 2016р., банківські виписки за 18.08.2015р., за 18.09.2015р., за 27.12.2016р., за 29.08.2017р., за 18.04.2017р., додатки №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем» на 2016р., №б/н від 25.10.2015р. «Договірні величини споживання електричної енергії на 2016 рік» до договору №171 від 10.07.2015р.
01.02.2018р. представником відповідача представлено суду супровідний лист №394 від 31.01.2018р., до якого додано документи, наведені у переліку; надано відзив б/н б/д, у якому не погоджується із заявленими позовними вимогами; вказано, що стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та додаткових санкцій у вигляді річних та інфляційних, покладають на відповідача як на державну установу та розпорядника бюджетних коштів, непомірний тягар, що може вплинути на боєздатність ВСУ; зауважено, що в разі блокування рахунків КЕВ м.Луганськ на стадії виконання такого рішення, може скластися ситуація вкрай несприятлива для обороноздатності Збройних Сил України в зоні проведення АТО, оскільки КЕВ м.Луганськ забезпечує підрозділи ЗСУ по всій лінії розмежування сил АТО на НЗФ Донецької та Луганської областей в 420 км., така ж саме позиція й відносно неустойки, оскільки її стягнення тягне за собою подібні наслідки, вважає, що суд вправі зменшити розмір неустойки до мінімуму; говорить про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості; просить звільнити від сплати боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії за договором, а також 3% річних, інфляційних та неустойки.
Ухвалою суду від 01.02.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/2844/17; справу №905/2844/17 визначено призначеною до судового розгляду по суті 01.02.2018р.
23.02.2017р. позивачем подано відповідь №51юр-81/18 від 21.02.2018р. на відзив, за змістом якої вказано, що відповідач у відзиві не заперечує проти необхідності виконання договірних зобов'язань за договором та не заперечує проти наявної перед позивачем заборгованості; зазначено, що посилання відповідача щодо відсутності вини у невиконанні зобов'язань по оплаті за отриману електроенергію безпідставні, оскільки законом передбачено право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних незалежно від вини боржника; вважає суму заявленої до стягнення пені співрозмірною понесеним збиткам та не перевищує їх розмір, а також відповідає, передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1, 2 ст.627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності; підкреслює ненадання відповідачем належних та допустимих доказів у підтвердження власної позиції, викладеної у відзиві; зауважує, що відповідач є недобросовісним споживачем електричної енергії, який систематично допускає прострочення сплати спожитої електричної енергії; просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Причини неподання відповіді на відзив у строк встановлений судом, які полягають у тому, що відзив отримано представником позивача лише 01.02.2018р., визнано поважними.
Відповідь позивача №51юр-81/18 від 21.02.2018р. на відзив прийнято судом та викладені у ній міркування і аргументи враховуються при розгляді справи по суті.
Представник відповідача проти означеного заперечень не надав.
26.02.2018р. суду представлено позивачем пояснення №б/н від 26.02.2018р. щодо зарахування оплати за листопад 2016р.
Виходячи з приписів ст.80 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги те, що письмові пояснення не є доказами у їх прямому значенні у розумінні ст.ст.73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою повного, всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про прийняття приведених документів у судовому засіданні 27.02.2018р. та бере їх до уваги.
Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2018р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2018р. заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відзив у мотивувальній частині містить клопотання про зменшення розміру пені до мінімуму.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
10.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №171, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 25,05 кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (р.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.
За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, та №5 “Порядок розрахунків” до цього договору (п.2.3.4 договору); здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до цього договору (п.2.3.5 договору).
Відповідно до п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.
Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2015р. - жовтень2015р., грудень 2015р.-липень 2016р., вересень 2016р., листопад-грудень 2016р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:
- у липні 2015 року: активна електроенергія - 22659 кВт/год на суму 37656,07 грн., реактивна електроенергія - 16354 кВар/год на суму 686,53 грн.;
- у серпні 2015 року: активна електроенергія - 5716 кВт/год на суму 5586,83 грн., реактивна електроенергія - 1946 кВар/год на суму 67,21 грн.;
- у вересні 2015 року: активна електроенергія - 7248 кВт/год на суму 7290,43 грн., реактивна електроенергія - 2368 кВар/год на суму 82,66 грн.;
- у жовтні 2015 року: активна електроенергія - 14241 кВт/год на суму 12400,96 грн., реактивна електроенергія - 3452 кВар/год на суму 113,33 грн.;
- у грудні 2015 року: активна електроенергія - 23535 кВт/год на суму 17549,38 грн., реактивна електроенергія - 3984 кВар/год на суму 132,84 грн.;
- у січні 2016 року: активна електроенергія - 30226 кВт/год на суму 22635,86 грн., реактивна електроенергія - 4880 кВар/год на суму 163,51 грн.;
- у лютому 2016 року: активна електроенергія - 26289 кВт/год на суму 19934,99 грн., реактивна електроенергія - 4381 кВар/год на суму 148,16 грн.;
- у березні 2016 року: активна електроенергія - 14477 кВт/год на суму 14242,91 грн., реактивна електроенергія - 3584 кВар/год на суму 120,96 грн.;
- у квітні 2016 року: активна електроенергія - 9506 кВт/год на суму 10813,01 грн., реактивна електроенергія - 3227 кВар/год на суму 107,89 грн.;
- у травні 2016 року: активна електроенергія - 4676 кВт/год на суму 7173,02 грн., реактивна електроенергія - 2484 кВар/год на суму 95,32 грн.;
- у червні 2016 року: активна електроенергія - 3856 кВт/год на суму 6852,26 грн., реактивна електроенергія - 2565 кВар/год на суму 108,19 грн.;
- у липні 2016 року: активна електроенергія - 18039 кВт/год на суму 38880,50 грн., реактивна електроенергія - 14478 кВар/год на суму 843,79 грн.;
- у вересні 2016 року: активна електроенергія - 89031 кВт/год на суму 125438,24 грн., реактивна електроенергія - 2361 кВар/год на суму 109,15 грн.;
- у листопаді 2016 року: активна електроенергія - 11502 кВт/год на суму 25785,29 грн., реактивна електроенергія - 8521 кВар/год на суму 479,82 грн.;
- у грудні 2016 року: активна електроенергія - 13552 кВт/год на суму 31007,42 грн., реактивна електроенергія - 10343 кВар/год на суму 601,13 грн.
З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №171 від 10.07.2015р., у визначений спірний період.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу у липні 2015р. - жовтні 2015р., грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р. реактивної електроенергії в обсязі 84928 кВар/год на загальну суму 3860,49 грн. та активної електричної енергії у обсязі 294553 кВт/год на загальну суму 383247,17грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.
Рахунки на оплату:
- спожитої у липні 2015р. активної електроенергії на суму 37656,07 грн. та реактивної електроенергії на суму 686,53 грн. отримано відповідачем 31.07.2015р.;
- спожитої у серпні 2015р. активної електроенергії на суму 5586,83 грн. та реактивної електроенергії на суму 67,21 грн. отримано відповідачем 31.08.2015р.;
- спожитої у вересні 2015р. активної електроенергії на суму 7290,43 грн. та реактивної електроенергії на суму 82,66 грн. отримано відповідачем 30.09.2015р.;
- спожитої у жовтні 2015р. активної електроенергії на суму 12400,96 грн. та реактивної електроенергії на суму 113,33 грн. отримано відповідачем 30.10.2015р.;
- спожитої у грудні 2015р. активної електроенергії на суму 212,26 грн. (з урахування проведеної оплати за грудень 2015р., що відображено у рахунку №171 за грудень 2015р., у сумі 17337,12 грн.) та реактивної електроенергії на суму 132,84 грн. отримано відповідачем 30.12.2015р.;
- спожитої у січні 2016р. активної електроенергії на суму 22635,86 грн. та реактивної електроенергії на суму 163,51 грн. отримано відповідачем 01.02.2016р.;
- спожитої у лютому 2016р. активної електроенергії на суму 19934,99 грн. та реактивної електроенергії на суму 148,16 грн. отримано відповідачем 01.03.2016р.;
- спожитої у березні 2016р. активної електроенергії на суму 14242,91 грн. та реактивної електроенергії на суму 120,96 грн. отримано відповідачем 30.03.2016р.;
- спожитої у квітні 2016р. активної електроенергії на суму 10813,01 грн. та реактивної електроенергії на суму 107,89 грн. отримано відповідачем 02.05.2016р.;
- спожитої у травні 2016р. активної електроенергії на суму 7173,02 грн. та реактивної електроенергії на суму 95,32 грн. отримано відповідачем 31.05.2016р.;
- спожитої у червні 2016р. активної електроенергії на суму 6852,26 грн. та реактивної електроенергії на суму 108,19 грн. отримано відповідачем 30.07.2016р.;
- спожитої у липні 2016р. активної електроенергії на суму 38880,50 грн. та реактивної електроенергії на суму 843,79 грн. отримано відповідачем 01.08.2016р.;
- спожитої у вересні 2016р. активної електроенергії на суму 125438,24 грн. та реактивної електроенергії на суму 109,15 грн. отримано відповідачем 30.09.2016р.;
- спожитої у листопаді 2016р. активної електроенергії на суму 25785,29 грн. та реактивної електроенергії на суму 479,82 грн. отримано відповідачем 30.11.2016р.;
- спожитої у грудні 2016р. активної електроенергії на суму 31007,42 грн. та реактивної електроенергії на суму 601,13 грн. отримано відповідачем 30.12.2016р.
Доказів протилежного суду не надано.
Повноваження осіб, що здійснили приймання перелічених документів від імені Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ підтверджено довіреностями останнього №б/н від 01.01.2015р., №б/н від 01.01.2016р.
Відповідно до п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків”, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію повинен бути вчинений у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Тобто, сплата за зобов'язанням липня 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 14.08.2015р.;
серпня 2015р. - не пізніше 14.09.2015р.;
вересня 2015р. - не пізніше 15.10.2015р.;
жовтня 2015р. - не пізніше 13.11.2015р.;
грудня 2015р. - не пізніше 18.01.2016р.;
січня 2016р. - не пізніше 15.02.2016р.;
лютого 2016р. - не пізніше 16.03.2016р.;
березня 2016р. - не пізніше 13.04.2016р.;
квітня 2016р. - не пізніше 18.05.2016р.;
травня 2016р. - не пізніше 14.06.2016р.;
червня 2016р. - не пізніше 12.08.2016р.;
липня 2016р. - не пізніше 15.08.2016р.;
вересня 2016р. - не пізніше 17.10.2016р.;
листопада 2016р. - не пізніше 14.12.2016р.;
грудня 2016р. - не пізніше 17.01.2017р.
Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач остаточно розрахувався за реактивну електроенергію, надану у липні 2015р. - жовтні 2015р., грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р. у загальній сумі 3860,49 грн., та активну електроенергію, спожиту у липні 2015р. - жовтні 2015р., грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р. у загальному розмірі 383247,17грн. (пояснення позивача №б/н від 01.02.2018р., банківські виписки за 18.08.2015р., за 18.09.2015р., за 16.10.2015р., за 19.11.2015р., за 16.02.2016р., за 29.03.2016р., за 25.04.2016р., за 13.05.2016р., за 30.05.2016р., за 21.06.2016р., за 20.07.2016р., за 19.08.2016р., за 19.10.2016р., за 26.10.2016р., за 27.12.2016р., за 18.04.2017р., за 09.06.2017р., за 29.08.2017р.).
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
За змістом п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 2526,32 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням грудня 2015р. з 01.02.2016р. по 29.02.2016р. на суму 132,84 грн., за зобов'язанням листопада 2016р. з 01.12.2016р. по 31.05.2017р. на суму 25785,29 грн., з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. на суму 479,82 грн., за зобов'язанням грудня 2016р. з 01.02.2017р. по 31.03.2017р. на суму 31007,42 грн., з 01.02.2017р. по 31.07.2017р. на суму 601,13 грн.);
3% річних - 838,93 грн. (фактично нараховані загалом за період з 15.08.2015р. по 28.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії та реактивної електроенергії, спожитої у липні 2015р. - жовтні 2015р., грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).
При розрахунку даних позовних вимог позивачем день фактичної оплати у період прострочення не включено.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 2526,86 грн. та 3% у розмірі 835,40 грн.
За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 8122,86 грн. (фактично нараховані загалом за період з 16.01.2016р. по 17.07.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії та реактивної електроенергії, спожитої у грудні 2015р.-липні 2016р., вересні 2016р., листопаді-грудні 2016р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат, без урахування дня фактичної оплати).
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд встановив, що їх загальний розмір становить суму 8106,89 грн.
Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ щодо стягнення пені, 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі встановленій судом, інфляційні витрати - у сумі, заявленій позивачем, адже за розрахунком суду їх розмір становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, а саме пеня у розмірі 8106,89 грн., 3% річних - 835,40грн., інфляційні витрати - 2526,32 грн.
Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у листопаді 2015р.-лютому 2016р. обсягу договірних величин споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 18983,31 грн.
За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 “Обсяги очікування споживання електричної енергії та потужності Споживачем” до цього договору (п.5.1 договору).
Визначені згідно з пунктом 5.1 договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).
Відповідно до додатку №8 від 10.07.2015р. “Договірні величини споживання електричної енергії” на 2015р. до договору про постачання електричної енергії №171 від 10.07.2015р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у листопаді 2015р. є 18030кВт/год, у грудні 2015р. - 18030 кВт/год.
Матеріали справи містять додаток №7 “Обсяги очікування споживання електричної енергії та потужності Споживачем” на 2016р., у якому відповідачем відображено очікувані обсяги споживання електроенергії у січні 2016р. у розмірі 18030 кВт/год, у лютому 2016р. - 18030 кВт/год.
Відповідно до додатку №8 від 25.10.2015р. “Договірні величини споживання електричної енергії” на 2016р. до договору про постачання електричної енергії №171 від 10.07.2015р., за змістом яких узгодженими величинами споживання електричної енергії у січні 2016р. - 18030 кВт/год, у лютому 2016р. - 18030 кВт/год.
Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
За умовами п.5.7 договору звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору (п.5.8 договору).
З матеріалів справи вбачається, що Споживач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.
Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за листопад 2015р. відповідач фактично спожив 22281 кВт/год, за грудень 2015р. - 23535 кВт/год, за січень 2016р. - 30226 кВт/год, за лютий 2016р. - 26289 кВт/год.
З даного слідує, у додатку №8 від 25.07.2016р. “Договірні величини споживання електричної енергії” на 2016р. до договору зафіксовано обсяги січня-лютого 2016р., що складені по факту споживання, а відтак, не можуть бути розцінені як встановлені договірні величини споживання електричної енергії, дотримання яких потребує умови договору та положення Правил користування електричною енергією.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина споживання електричної енергії, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства, зокрема, на січень 2016р. становить 18030 кВт/год, на лютий 2016р. - 18030 кВт/год.
Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 “Порядок розрахунків”.
Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
За умов п.6 додатку №5 “Порядок разрахунків” до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник електричної енергії надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини.
Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:
- №13/171.112609 від 13.09.2016р. за листопад 2015р. у кількості 4251кВт/год на суму 2732,12 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 30.10.2016р. із повідомленням №б/н від 13.09.2016р.;
- №13/171.080613 від 13.09.2016р. за грудень 2015р. у кількості 5505кВт/год на суму 3420,81 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 30.10.2016р. із повідомленням №б/н від 13.09.2016р.;
- №13/171.141201 від 13.09.2016р. за січень 2016р. у кількості 12196кВт/год на суму 7611,52 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 30.10.2016р. із повідомленням №б/н від 13.09.2016р.;
- №13/171.141604 від 13.09.2016р. за лютий 2016р. у кількості 8259кВт/год на суму 5218,86 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 30.10.2016р. із повідомленням №б/н від 13.09.2016р.
Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.
Вказані рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у листопаді 2015р.-лютому 2016р. в розмірі 18983,31грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 18983,31 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.
Вимоги відповідача про звільнення від сплати неустойки, у зв'язку з відсутністю його вини у виникненні заборгованості, на суму якої здійснено нарахування спірних штрафних санкцій, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки не підтверджено доказами у розумінні приписів чинного процесуального законодавства.
Одночасно слід зазначити, що приведені відповідачем обставини у підґрунтя вказаної вимоги не є підставою для звільнення від сплати боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії за договором, а також 3% річних та інфляційних.
До того ж, слід зауважити на приписах ст.42 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання самостійно, на власний ризик здійснюють господарську діяльність, і, з відсиланням на положення п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання.
З огляду на що, заперечення відповідача відхилено судом.
Стосовно вимоги щодо зменшення розміру пені слід зазначити таке.
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобов'язання, наслідки чого передбачені п.4.2.1 договору, п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків”, а саме застосування позивачем пені стосовно відповідача.
Розмір пені перераховано судом та визначено у загальній сумі 8 106,89 грн.
За висновками суду, оцінив надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності із загальним розміром нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем, оскільки не вбачається обставин, які зумовлюють надмірність нарахованої штрафної санкції та за яких можливе зменшення розміру пені у цьому конкретному випадку.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 30471,42 грн., у тому числі: боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 18983,31 грн., спожиту у період листопад 2015р. - лютий 2016р.; суми 3% річних у розмірі 838,93 грн., нарахованих у період 15.08.2015р. - 28.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період липень 2015р. - грудень 2016р.; суми інфляційних у розмірі 2526,32грн., нарахованих з 01.01.2016р. по 31.08.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період грудень 2015р., листопад - грудень 2016р.; суми пені у розмірі 8122,86 грн., нарахованих у період 16.01.2016р. - 17.07.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період грудень 2015р. - грудень 2016р., задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Поштова, б.20, ЄДРПОУ 07652214, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 30451,92 грн., у тому числі 18983,31 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 8106,89 грн. пені, 835,40грн. 3% річних, 2526,32грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1598,98 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення проголошено в судовому засіданні 27.02.2018р.
6. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
7. Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2018р.
Суддя О.В. Кротінова