33/775/67/2018(м)
266/3989/17
27 лютого 2018 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області Гришин Г.А.,
за участю секретаря Меляник К.В.,
захисника Селютіна Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу Селютіна Д.О. в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу - 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.
Постановою судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2017 року встановлено наступне:
07.10.2017 року о 03год. 39 хв., ОСОБА_3, на перехресті пр.Металургів та вул. Перша Слободка біля буд.211, що в Приморському районі м.Маріуполя Донецької області, керувала автомобілем «MAZDA3», д.н.з. НОМЕР_2, з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук). Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_3, адвоката Селютіна Д.О., в якій він, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив вищезазначену постанову скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Селютін Д.О. вказав, що ОСОБА_3 в день скоєння адміністративного правопорушення пересувалась в якості пасажира на передньому сидінні автомобіля Мазда 3. ОСОБА_3 сіла на сидіння водія лише для того, щоб закрити вікна автомобіля, і проїхала один метр через особливості автоматичної коробки передач. Вказує, що працівниками поліції було складено два протоколи відносно одного адміністративного правопорушення щодо однієї події.
Крім того, в апеляції зазначено, що справу в супереч вимогам закону було розглянуто в місцевому суді без участі ОСОБА_3, хоча вона і просила перенести судове засідання в зв'язку із її хворобою. Враховуючи це захисник також просив поновити строк апеляційного оскарження.
Заслухавши апелянта, який підтримав доводи апеляції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, перше засідання по справі відбулось у Приморському райсуді м. Маріуполя 30.11.2017 р., і в судовому засіданні було оголошено перерву до 15 год 21.12 2017 р., про що ОСОБА_3 та її захисник були повідомлені під розпис (а.п. 22)
Але 20.12.2017 р. до суду надійшла заява ОСОБА_3 про те ще вона знаходиться на лікуванні та просить відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с.27) До заяви було додано відповідний медичний документ, якій підтверджував факт захворювання.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Але в супереч зазначеної норми закону та не зважаючи на наявність заяви ОСОБА_3, справу було розглянуто по суті 22 грудня 2017 року. Згідно матеріалам справи копію оскарженої постанови ОСОБА_3 отримала лише 30 січня 2018 року. Апеляція до місцевого суду було подано 06.02.2018 р. із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Враховуючи викладене, вважаю, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважної причини, і він підлягає поновленню. Із врахуванням того, що справу було розглянуто без участі ОСОБА_3 при наявності її заяви про відкладення розгляду, оскаржена постанова судді є незаконною та підлягає скасуванню.
В той же час, твердження апеляції про те, що ОСОБА_3 пересувалась в день скоєння адміністративного правопорушення в автомобілі лише в якості пасажира, спростовуються матеріалами справи, у тому числі поясненнями самої ОСОБА_3 про те , що саме вона завела двигун та почала рух автомобіля.
Згідно п. 27 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 N 14 роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Факт керування автомобілем ОСОБА_3 підтверджується відеозаписом, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається що ОСОБА_3, знаходячись за кермом, почала рух автомобіля, і одразу була зупинена саме працівниками поліції. А в послідуючому відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги, що рух автомобіля був зумовлений особливостями автоматичної коробки передач спростовується тим, що для запуску двигуна ричав коробки передач має бути в положенні «P» або «N», а для початку руху коробку треба перевести в положення «D» або «М». Окрім цього, запуск двигуна не є необхідним для відкриття або закриття вікон.
Доводи апеляційної скарги, що за одне й те саме правопорушення притягнуто дві різні особи не є слушними, оскільки ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за відмову проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Протокол БР №080115 складено щодо іншої особи за керування цією особою автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином вважаю обґрунтованим висновок суді, про те, що ОСОБА_3 при ознаках керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння в супереч вимогам п.2.5 ПДР відмовилась від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. І її дії містять ознаки правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Однак, відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП України.
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено по справам про адміністративне правопорушення, які підвідомчі суду, не пізніше трьох місяців з дня скоєння правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, правопорушення було скоєне 07 жовтня 2017 р. На теперішній час сплив трьохмісячний термін накладання адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,
Клопотання захисника Селютіна Д.О. про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Апеляційну скаргу Селютіна Д.О. в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням передбаченого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А.Гришин