Єдиний унікальний номер: 223/926/17
Провадження номер: 2/223/71/2018
26 лютого 2018 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши в залі суду м. Вугледар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він з грудня 1990 року по 2012 рік працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», за весь час роботи на зазначеному підприємстві позивач отримав дві травми, які привели для обмеження його працездатності та стали причиною звільнення. ОСОБА_1 30.11.2010 року отримав першу травму - закритий перелом нижньої фаланги 3 пальця правої кісті, піднігтьова гематома, за наслідками отримання зазначеної травми позивачу встановлено втрату працездатності у розмірі 10% первинно. Позивач 31.07.2011 року отримав другу травму середньої важкості ЧМТ, забій головного мозку першого ступеня з порізом у правій руці, правобічно-пірамідальній недостатності, легкими астенічними порушеннями, рублена рана лобно-тім'яної області зліва, у зв'язку з чим позивачу встановлено втрату працездатності у розмірі 30%, а за сукупністю травм отриманих внаслідок двох нещасних випадків 40% сукупно.
Внаслідок втрати професійної працездатності позивачеві була спричинена моральна шкода, оскільки останній відчуває фізичний біль та душевні страждання, стан здоров'я останнього став незадовільний, у зв'язку з чим позивач вимушений постійно лікуватись стаціонарно та амбулаторно. Зазначені обставини обумовлюють необхідність пристосовуватись та організовувати своє повсякденне життя. Враховуючи вказані обставини позивач просить стягнути з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на його користь 40000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, якою просив суд справу слухати за його відсутні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заперечення проти позову, згідно з яким проти задоволення позову заперечує, оскільки згідно узагальненого аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди роботодавцем завданої робітнику у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків розмір моральної шкоди визначається відповідно до відсотків втрати працездатності, так сума стягнення за кожні 10% втрати працездатності складає по 3000,00 гривень. А тому, розмір відшкодування позивачу моральної шкоди по профзахворюванню не повинен перевищувати 12000,00 гривень. Зазначає, що раніше ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві не отримував. Просить суд розглянути справу відповідно до чинного законодавства та судової практики, за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач починаючи грудня 1990 року по 2012 рік працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-ІІ № 5150244 від 14 грудня 1990 року (а.с. 5-7).
Відповідно до Акту №103 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 03.12.2010 року та Акту (спеціального) розслідування нещасного випадку, який стався 30.11.2010 року на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав травму у вигляді закритого перелому нижньої фаланги 3 пальця правої кісті, піднігтьова гематома (а.с. 10, 11).
Згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААА №032145 від 31.01.2011 року позивачу була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 10 % з 20.01.2011 року по 01.02.2012 року у зв'язку з трудовим каліцтвом отриманим 30.11.2010 року (а.с. 8).
Відповідно до Акту №52 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 03.08.2011 року та Акту (спеціального) розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2011 року на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав травму у вигляді: середньої тяжкості ЧМТ, забій головного мозку першого ступеня з порізом у правій руці, з правобічно-пірамідальною недостатністю, легкими астенічними порушеннями, рублена рана лобно-тім'яної області зліва (а.с. 12, 13).
Згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААА №042242 від 14.11.2011 року позивачу була встановлена втрата професійної працездатності за сукупністю у розмірі 40 % з 14.11.2011 року по 01.12.2012 року, що складається з 30 % втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом 31.07.2011 року, та 10% - за трудовим каліцтвом 30.11.2010 року (а.с. 9).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок нещасних випадків на виробництві, пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП.
Також, встановлено, що відповідач не заперечує проти того, що позивач отримав травми та втрату професійної працездатності підчас нещасних випадків, які стались за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», також не заперечує проти причин втрати працездатності.
Тому суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь позивача ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень, що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.
Згідно зі ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,1167,1168 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 263-265ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, одноразово, 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 192 (сто дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
В іншій частині вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області ОСОБА_2