Справа № 815/5780/17
27 лютого 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Гусев О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000044/2 від 14.06.2017 року.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00743 від 14.06.2017 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Дунайська імпортна компанія" (код ЄДРПОУ: 40017905) судовий збір у 3200, 00 грн.
Представник позивача до судового засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених в письмових запереченнях.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.
Судом встановлено, що 27.04.2017 року між TOB "Дунайська імпортна компанія" (Покупець) та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 336/17, відповідно до умов п.1.1. якого Фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалася поставити, а TOB "Дунайська імпортна компанія" прийняти та оплатити товар, вказаний у Інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.
Згідно з п.2.3 Контракту №336/17 від 27.04.2017 року, ціна Товару вказується у Специфікаціях на Товар, а також в Інвойсах на оплату за кожною окремою партією товару.
Пунктом 3.1 Контракту №336/17 від 27.04.2017 року визначено, що оплата за Товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: на умовах 100% передоплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказується у Інвойсі на кожну партію товару.
Відповідно до п. 3.2 Контракту № 336/17 від 27.04.2017 року, оплата товару проводиться Покупцем на основі інвойсу, відправленого покупцеві електронною поштою або засобами факсимільного зв'язку. Оригінал інвойсу відправляється Постачальником разом з товаром.
У пункті 4.2 Контракту №336/17 від 27.04.2017 року визначено умови поставки по даному контракту (CIF (Одеса, Іллічівськ), CPT (Одеса, Іллічівськ), FCA (склад постачальника, Греція), FOB (порт відвантаження - Греція) та зазначено, що умови постачання кожної партії Товару вказуються окремо в Замовленні та в Інвойсі.
Відповідно до п.7.1. Контракту №336/17 від 27.04.2017 року, товар може постачатися як у зворотній тарі, так і у тарі Постачальника.
Згідно з п.7.2. Контракту № 336/17 від 27.04.2017р. обов'язок пакування і маркування товару покладається на Постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на Постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.
09 червня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Контракту №336/17 від 24.07.2017 року, згідно умов якої викладено п.3.1 Контракту №336/17 від 27.04.2017 року в наступній редакції: "Оплата за Товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: або протягом 14 днів після митного очищення Товару Покупцем, що підтверджується ДМД, або на умовах 100% передплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказано у Інвойсі на кожну партію товару".
Відповідно до Специфікації № 16 від 27.04.2017 року до Контракту № 336/17 та інвойсу № 016 від 11.06.2017 року, Фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA-Скидра, Україна поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" наступний товар:
- персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 7500 шт., на 10 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 8061 кг., вага "нетто" - 7561 кг., на загальну суму: 3478,06 євро, де 0,46 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;
- персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 610 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6945 кг., вага "нетто" - 6090 кг., на загальну суму: 1 644, 30 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;
- нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 560 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6215 кг., вага "нетто" - 5847 кг., на загальну суму: 3 508, 20 євро, де 0,60 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;
- нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 560 шт., на 7 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 6215 кг., вага "нетто" - 5847 кг., на загальну суму: 3 508, 20 євро, де 0,60 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат;
- нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 80 шт., на 1 дерев'яних піддонах, вага "брутто" - 906 кг., вага "нетто" - 853 кг., на загальну суму: 230, 31 євро, де 0,27 євро за 1 кг, без врахування транспортних витрат.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів, що укладений між позивачем та TOB "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман-Груп", декларантом ОСОБА_1 з метою митного оформлення товару TOB "Дунайська імпортна компанія" для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA500060/2017/008389, в якій було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного Контракту № 336/17 від 27.04.2017 року.
На підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт № 336/17 від 27.04.2017 року; інвойс № 016 від 11.06.2017 року; прайс-лист від 11.06.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 №А702121; автотранспортна накладна; митна декларація країни відправлення та ыншы документи.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
Однак декларанту митним органом було зазначено позивачу про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту необхідно надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову, а також роз'яснено право за власним бажанням подати додаткові наявні документи на підтвердження митної вартості товару.
14.06.2017 року позивач звернувся до Одеської митниці з листом № 1406-1, в якому зазначив свої зауваження та пояснення щодо встановлених відповідачем розбіжностей та зазначив, що додаткові документи на підтвердження митної вартості товару станом на 14.06.2017 року у позивача відсутні, у зв'язку з чим не має можливості їх надати.
14.06.2017 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00743 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000044/2 від 14.06.2017 року, з огляду на яке митну вартість товару було скориговано за резервним методом та вона склала: "персики свіжі класу А" - 6426, 85 дол. США, 0,85 дол. США/кг. нетто, замість 0,6155 дол. США/кг. нетто заявленої декларантом; "персики свіжі класу В" - 5176, 50 дол. США, 0,85 дол. США/кг. нетто, замість 0,4023 дол. США/кг. нетто заявленої декларантом; "нектарини свіжі класу А" - 4677, 60 дол. США, 0,800 дол. США/кг. нетто, замість 0,7723 дол. США/кг. нетто заявленої декларантом; "нектарини свіжі класу В" - 682, 40 дол. США, 0,800 дол. США/кг. нетто, замість 0,4019 дол. США/кг. нетто заявленої декларантом.
З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000051/2 від 19.06.2017 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:
1) відповідно до пп. в п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням. П.7.1, 7.2 контракту зазначена можливість поставки в тарі продавця, або вартість упаковки входить у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, контракті, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) зовнішньоекономічним контрактом визначена 100% передплата. Сума передплати складає 75 000 євро, сума інвойсу складає 8860, 78 євро.
3) в наданій довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки.
10.08.2017 року позивач подав скаргу до Одеської митниці ДФС вих. № 13-10/08-17, за результатом розгляду якої просив скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості та повернути ТОВ "Дунайська імпортна компанія" сплачену фінансову гарантію.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.
Відповідач, у якості однієї із розбіжностей, що виявлені в документах позивача, зазначив, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
На думку суду, висновки митного органу є помилковими, оскільки, як зазначено вище судом, в п. 7.2 зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 року, прямо передбачено, що обов'язок пакування і маркування лежить на постачальнику. Витрати з пакування і маркування товару покладаються на постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.
Таким чином, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною. Крім того, суд зазначає, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на пробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару. Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.
Ще однією розбіжністю в наданих до митного оформлення документах відповідач визначив: "зовнішньоекономічним контрактом визначена 100% передплата. Сума передплати складає 75 000 євро, сума інвойсу складає 8860, 78 євро"
На думку суду, такі висновки Одеської митниці ДФС є помилковими, оскільки 09.06.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Контракту №336/17 від 24.07.2017 року, згідно умов якої викладено п.3.1 Контракту №336/17 від 27.04.2017 року в наступній редакції: "Оплата за Товар Покупцем може здійснюватись на наступних умовах: або протягом 14 днів після митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ДМД, або на умовах 100% передплати зі сторони Покупця. Вартість товару вказано у Інвойсі на кожну партію товару".
Таким чином, суд зазначає, що відповідач безпідставно зазначив, що у поданому інвойсі відсутні умови здійснення оплати за товар та про те, що інших умов оплати за товар, аніж 100% передплати, у контракті не визначено.
Крім того, судом встановлено, що з огляду на акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2017 року по 31.07.2017 року між позивачем та його контрагентом, інформацію про стан розрахунків ТОВ "Д.І.К." по контракту № 336/17 від 27.04.2017 року з нерезидентом FRUTOPOLIS.S.A. від 22.09.2017 року, що надана ПАТ "МІБ", позивач сплатив FRUTOPOLIS.S.A. 8 860, 87 за митною декларацією № UA500060/2017/008435 (митна декларація за якою товар випущено у вільний обіг).
Щодо не зазначення умов поставки в довідці про вартість перевезення, слід зазначити, що вказана обставина не вважається розбіжністю, оскільки довідка є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми довідки, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
У 1979 році в рамках Токійського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідою ГАТТ було підписано Угоду про застосування статті VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей», яка визначила митну вартість товару як ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країни імпорту, скориговану з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до цієї ціни.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту. При чому, в цій Угоді «митна вартість імпортних товарів» означає вартість товарів для цілей стягнення адвалорних мит на імпортні товари.
При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11.09.2012 по справі № 21-262а12, в якій зазначено, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (додаткових), за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем - є безпідставними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
На підставі встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд зробив висновок, що позивач довів суду ті обставини на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (платіжне доручення № 550 від 02.11.2017 року), 1600,00 грн. (платіжне доручення № 551 від 02.11.2017 року). Таким чином, сума судового збору, яка має бути стягнута на користь позивача складає 3200,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000044/2 від 14.06.2017 року.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00743 від 14.06.2017 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської міської митниці Державної фіскальної служби України (65078, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) судові витрати, а саме, судовий збір, у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Текст рішення складений та підписаний 27 лютого 2018 року.
Суддя О.Г. Гусев
.