Справа № 815/2234/17
20 лютого 2018 року м Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Потурнак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення, на підставі наказів від 30.08.2013р. №262, від 31.12.2013р. №569 документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складно акт перевірки №49/15-54-17-03/НОМЕР_1 від 20.01.2014р., скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 07.03.2014р. №0000111703, №0000121703, №0000131703, №0000141703, №00000151703.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що ОСОБА_2 здійснвала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку. 01.02.2013р. на підставі ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 30.01.2013р. по справі № 523/1606/13-к - співробітниками Суворовського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області було проведено обшук за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача, за результатами якого, згідно до протоколу виїмки від 01.02.2013р. у позивача були вилучені усі документи бухгалтерського, касового, банківського та податкового обліку, чорнові записи, а також системні блоки від персональних комп'ютерів, флеш-носії. 03.09.2013р. позивача було викликано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області для ознайомлення з наказом ДПІ про проведення документальної планової виїзної перевірки. Після того, як позивач 03.09.2013р. ознайомилася із вказаним наказом, вона повідомила про вилучення всієї бухгалтерсько-фінансової документації та про те, що документи перебувають у органу досудового слідства, у підтвердження чого було надано копію відповідної ухвали суду та протоколу виїмки проведеної органом слідства та повідомила про неможливість надати усі необхідні документи для проведення перевірки. Представник позивача зазначив, що у період з 03 вересня 2013 року по 05 жовтня 2013 року відповідачем документальна планова виїзна перевірка позивача не проводилась, а ні за адресою офісного приміщення (АДРЕСА_1), а ні за адресою реєстрації (АДРЕСА_2), а з 05.10.2013р. позивач безперервно знаходиться і постійно безвиїзно проживає на території Сполучених Штатів Америки. Представник позивача зазначив, що позивачеві випадково стало відомо про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які були прийняті на підставі акту перевірки №49/15-54-17-03/НОМЕР_1 від 20.01.2014р. Разом з тим, представник позивача зазначав, що посилання в абз. 1 акту перевірки на те, що представник позивача ОСОБА_3 надала відповідачу фінансові документи позивача для проведення перевірки не відповідає дійсності, що підтверджується тим, що у самому акті перевірки не вказано, що участь у перевірки приймала представник позивача ОСОБА_3, немає її підпису у якості учасника. Тобто, на думку представника позивача, використання відповідачем при перевірці лише свідоцтва про державну реєстрацію позивача, декларацій про доходи, інформації з Центральної бази даних податкової служби, тобто виключно інформації та документів, які були в наявності у податкового органу та могли бути отримані без виїзду за місцем знаходженням та реєстрацією позивача, свідчать про те, що документальна планова виїзна перевірка - позивача податковим органом не проводилась, а тому, складений на її підставі акт перевірки від 20 січня 2014 року №49/15-54-17-03/НОМЕР_1 не може, на думку представника ОСОБА_2, бути використаний для додаткового обчислення грошових зобов'язань позивача. Разом з тим, представник позивача наголошував, що відповідачем перевірку було проведено без повідомлення позивача про зупинення та поновлення строків перевірки та згідно листа начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Заобурного А.С від 02.11.2015р. №М-2100, бухгалтерські документи позивача, які були вилучені 01.02.2013р. під час проведення обшуку у межах кримінального провадження 1201217049000453 - нікому не передавались. Крім того, представник позивача зазначив, що позивач не переходила на загальну систему оподаткування з 1 січня 2012 року, не подавала заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та її дохід від провадження господарської діяльності за 2011 рік склав лише 370827,00 грн. Крім того, на думку представника ОСОБА_2, позивач не могла бути платником податку на додану вартість оскільки не подавала заяву про реєстрацію особисто згідно п. 183.7 ст.183 ПК України, не здійснювала постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість згідно п.181.1 ст.181, п. п. 14.1.139, п. 4.1. ст. 14 ПК України, у зв'язку з чим, інформація вказана у пункті 1.17.1. Акту про те, що з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року позивач здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та єдиного внеску - не відповідають дійсності. У зв'язку з викладеним та оскільки перевірка позивача проводилась в той момент, коли вона перебувала за кордоном і без участі будь-якого представника позивача; перевірка проводилась під час знаходження бухгалтерсько-фінансових документації позивача в органі досудового розслідування; органом досудового розслідування не надавались відповідачу для перевірки будь-які бухгалтерсько-фінансові документи позивача; перевірка проводилась за відсутністю бухгалтерсько-фінансових документації позивача, ОСОБА_2 вважає, що її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Представник відповідача запречував проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 та зазначав, що відповідно до ст.77, ст.82 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30 серпня 2013 року №262 була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, відповідно до затвердженого плану перевірки. Копія наказу від 30.08.2013р. №262 про проведенні документальної планової виїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013р. №50/17-1 було вручено під розписку фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2. 03 вересня 2013р., а направлення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 р. №147/15-15-17-03 на проведення документальної планової перевірки та службове посвідчення осіб, які зазначені в ньому, пред'явлено 13.09.2013р. довіреній особі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 (довіреність від 07.09.2013р. терміном до 07.09.2018р., сер. ВТК № 123963 посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу І.М.Гребенюк). Відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 р. №285 термін перевірки було зупинено та відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 31.12.2013р. №569 проведення перевірки поновлено з 08.01.2014р. Представник відповідача зазначив, що перевірку проведено з відома та у присутності довіреної особи підприємця - ОСОБА_5. Представник відповідача, посилаючись на первинні документи ФОП ОСОБА_2, зазначив, що під час перевірки були встановлені порушення позивачем: п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», у зв'язку з чим підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік у сумі 5217,88грн.;-п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», чим занижено суму єдиного соціального внеску за 2012 рік на суму 3984,84 грн.;- п.185.1 ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, чим занижено суму податку на додатку вартість на 25707,68грн. та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року;-ст. 269, ст. 287.8 Податкового кодексу України, а саме несплата земельного податку за 2011 -2012 роки на загальну суму 186,94 грн. та п.п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України ненадання податкових розрахунків зі сплати за землю за 2011-2012 роки; - п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведено через реєстраторів розрахункових операцій суму реалізованого товару у 2012 році на загальну суму 64844,25грн. У зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку представника відповідача є правомірними та скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові пояснення по справі, судом встановлено.
03.09.2013р. ОСОБА_2 було вручено копію наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.08.2013р. №262 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013р. №50/17-1(а.с.164 т.1).
13.09.2013р. довіреній особі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Анатоліївні-було вручено направлення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 р. №147/15-15-17-03 на проведення документальної планової перевірки та службове посвідчення осіб, які зазначені в ньому (а.с.165 т.1).
Відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013р. №285 було зупинено проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_2
Наказом ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 31.12.2013р. №569 поновлено проведення перевірки з 08.01.2014р.(а.с.129 т.1)
Таким чином, у період з 13.09.2013р. по 13.01.2014р. з перервою на призупинений термін, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_7, на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №262 від 30.08.2013р. було проведено документальну планову перевірку ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.01.2014р. №49/15-54-17-03/НОМЕР_1.(а.с.50-75 т.1)
У ході перевірки були встановлені порушення ФОП ОСОБА_2:
-п.2.1.3 та 2.1.5 акту, порушено:п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік у сумі 5217,88грн.;
-п.2.5 акту: порушено п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», чим занижено суму єдиного соціального внеску за 2012 рік на суму 3984,84 грн.;
-п.2.6.1 акту: порушено п.185.1 ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, чим занижено суму податку на додатку вартість на 25707,68грн. та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року;
- п.2.7.2 акту: порушено ст.. 269, ст. 287.8 Податкового кодексу України несплату земельного податку за 2011 -2012 роки на загальну суму 186,94 грн. та п.п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України ненадання податкових розрахунків зі сплати за землю за 2011-2012 роки;
-п.2.9.2: порушено п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведено через реєстраторів розрахункових операцій суму реалізованого товару у 2012 році на загальну суму 64844,25грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були прийняті 07.03.2014р.:
- податкове повідомлення-рішення №0000111703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 5217,88грн. та штрафними(фінансовими) санкціями у розмірі 1304,47грн.(а.с.77 т.1);
-податкове повідомлення-рішення №0000121703, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 263187,05грн. (а.с.78 т.1);
-податкове повідомлення-рішення №00000151703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25707,68грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6936,92грн. (а.с. 79 т.1);
- податкове повідомлення-рішення №0000141703, яким визначено грошове зобов'язання по земельному податку фізичних осіб у розмірі 186,94грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 386,74грн. (а.с.80 т.1);
- рішення №0000131703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким, у зв'язку з донарахуванням за наслідками документальної перевірки (акт перевірки від 20.01.2014р.№49/15-54-17-03/НОМЕР_1) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3984,84грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 398,48грн.(а.с.81 т.1)
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Під час з'ясування офіційних оставин справи, 12.12.2017р. судом було допитано у якості свідка ОСОБА_7, яка проводила зазначену перевірку ОСОБА_2 та працювала на посаді заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що наказ ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.08.2013р. №262 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013р. №50/17-1 було вручено ОСОБА_2 особисто, яка надала письмові пояснення про те, що усі документи стосовно господарської діяльності були вилученні на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.01.2013р. у справі №523/1606/13-к. Свідок пояснила, що у зв'язку із вказаними поясненнями було зупинено проведення перевірки до отримання вказаних документів. Разом з тим, свідок зазначила, що наказ ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «Про поновлення проведення документальної планової виїзної перевірки» №569 від 31.12.2013р. направлявся поштою на адресу позивача та згідно відміток пошти отриманий 06.01.2014р. Свідок, посилаючись на те, що у ОСОБА_2 були відсутні бухгалтерські документи фінансової діяльності, а вказані документи були надані податковому органу разом з листом Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 13.12.2013р. №31/24-453, перевірка була проведена у ДПІ у Суворовського району м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.
Також, 12.12.2017р. судом було допитано у якості свідка ОСОБА_3, яка представляла інтереси ОСОБА_2 щодо взаємовідносин із податковими органами та пояснила суду, що 13.09.2013р. вона знаходилась у приміщенні ДПІ у Суворовського району м.Одеси на документальній перевірці іншого платника податку, під час якої ОСОБА_7 повідомила її про те, що буде проходити документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_2 і надала їй під підпис направлення на перевірку від 13.09.2013р. №147/15-54-17-03. Разом з тим, свідок наголосила, що незважаючи на те, що у неї була довіреність на представлення інтересів ОСОБА_2, позивач не надавала їй повноваження на представлення її інтересів у цій перевірці. При цьому, під час допиту у якості свідка ОСОБА_3 не могла чітко визначитись які саме вона документи підписувала, посилаючись на те, що минуло багато часу. Разом з тим, на запитання суду, чи саме нею складались пояснення від 31.10.2015р. (а.с.82 т.1) адресоване позивачеві про те, що ОСОБА_3. не приймала участі у проведенні перевірки від 2013, 2014 років, вона зазначила, що складала їх не вона та проте підпис її.
Судом встановлено, що 30.01.2013р. слідчим суддею Суворовського районного суду м.Одеси у справі №523/1606/13-к задоволено клопотання слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про надання дозволу на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та надано дозвіл на проведення обшуку (а.с.18-19 т.1).
01.02.2013р. слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області складено протокол обшуку із зазначенням виявлених документів (а.с.20-46 т.1).
Згідно листа слідчого Слідчого відділу Суворовського районного відділу ОМУ ГУМВС України в Одеській області Нетребського О.А. №2665/9/15-54-170 від 13.12.2013р. матеріали фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 направлено до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (а.с.126 т.1)
Заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_7 складено опис документів одержаних для проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (а.с.127-128 т.1)
Враховуючи викладене, та оскільки виїзд платника податків за кордон не є підставою для нездійснення контролюючими органами документальної планової виїзної перевірки, а також те, що перевірка була проведена на підставі матеріалів фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, що були вилучені у позивача на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районого суду м.Одеси від 30.01.2013р. у справі №523/1606/13-к, які були направлені до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, суд вважає, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно здійснено перевірку ФОП ОСОБА_2
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення, на підставі наказів від 30.08.2013р. №262, від 31.12.2013р. №569 документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складно акт перевірки №49/15-54-17-03/НОМЕР_1 від 20.01.2014р. є такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ФОП ОСОБА_2 відносяться: Код КВЕД 77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.;
Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
Код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний);
Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.
Відповідно до п.177.2, п.172.3 ст.177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Згідно з додатком 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_2 від 08.02.2013р.(а.с.132 т.6) сума одержаного доходу у 2012 році склала 507183,79 грн.
При цьому, під час проведення перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було встановлено, що фактично отриманий дохід ФОП склав 515160,36грн. (515160,36-507183,79), що підтверджується даними Книги обліку доходів і витрат позивача №105 від 16.01.2012р. (а.с.132-144 т.5). У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно встановлено заниження ФОП ОСОБА_2 валового доходу на 7976,57грн.
Як вбачається з виписки банку ПАТ «Марфін Банк» р/р №26003208361 (а.с.50-83 т.5) ФОП ОСОБА_2 отримано доходи у розмірі 4166,55грн.у тому числі з ПДВ:
-31.05.2012р. у розмірі 3544,55грн. від ФОП ОСОБА_8 згідно договору №4 від 01.01.2012р.;
-22.10.2012р. у розмірі 150,00грн. від ТОВ «Холідей стрим» оплата за послуги Інтернет;
-30.11.2012р. у розмірі 472,00грн. від ТОВ «Втормет Одеса» за підключення до мережі Інтернет.
Однак, вищезазначені суми не внесено до Книги обліку доходів і витрат ОСОБА_2 №105 від 16.01.2012р., чим занижено валовий дохід на суму 3472,13грн.(без врахування податку на додану вартість).
Також, згідно виписки банку ПАТ «Марфін Банк» р/р №26003208361 (а.с.50-83 т.5) ФОП ОСОБА_2 20.04.2012р. отримано від ТОВ «Холідей стрим» дохід у розмірі 210,00 грн., але до Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 №105 від 16.01.2012р. внесено суму 140,00грн. замість необхідної суми 175,00грн., чим занижено валовий дохід на суму 35,00грн. У зв'язку з чим, суд вважає, що відповідачем правомірно встановлено заниження валового доходу у розмірі 3472,13грн.
Таким чином, заниження ФОП ОСОБА_2 чистого оподатковуваного доходу у 2012 році склало 11483,70грн. Доказів на спростування встановленого перевіряючим заниження чистого оподатковуваного доходу у зазначеному розмірі до суду представником позивача надано не було.
У зв'язку з викладеним та враховуючи встановлене перевіряючими заниження ФОП ОСОБА_2 чистого оподатковуваного доходу у 2012 році у розмірі 11483,70грн., сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету позивачем занижена на 1722,56грн.
Згідно додатку 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_2 від 08.02.2013р. (а.с.132 т.6) сума податку на доходи фізичних осіб у 2012 році склала 7960,86грн.
Проте, під час перевірки перевіряючими встановлено, що фактично ФОПМарковоюТ.П. сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4465,53грн. Недоплата податку на доходи фізичних осіб склала - 3495,32грн.
Доказів сплати податку на доходи фізичних осіб за 2012 році у повному обсязі представником позивача до суду надано не було.
Таким чином, ФОП ОСОБА_2 занижено податок на доходи фізичних осіб у 2012 році у загальному розмірі 5217,88грн.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000111703 від 07.04.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 5217,88грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1304,47грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.2 ч.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, розмір єдиного внеску розраховується згідно п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та становить 34,7% бази нарахування.
При цьому, враховуючи встановлене заниження ОСОБА_2 суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у сумі 11483,70 грн. та те, що єдиний внесок нараховується на суму доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податку на доходи фізичних осіб у розмірі 34,7%, суд приходить до висновку, що перевіркою правомірно встановлено заниження ОСОБА_2 суми єдиного соціального внеску за 2012 рік на суму 3984,84грн.
У зв'язку з чим, рішення №0000131703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким, у зв'язку з донарахуванням за наслідками документальної перевірки (акт перевірки від 20.01.2014р. №49/15-54-17-03/НОМЕР_1) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3984,84грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 398,48грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування. Загальна сума доходу, отриманого від провадження діяльності на спрощеній системі оподаткування за 2011 рік склала 370827,00грн.
Пунктом 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до положень п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
При цьому п.183.1., 183.2, 183.3 ст.184 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Крім того, відповідно до наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість» №588 від 06.07.2012р. обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернулась до податкових органів із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість 02.04.2012р. (а.с. 156 т.1), у якій зазначила, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України протягом останніх 12 календарних місяців становить 370827,00грн., зазначивши, що дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій - 30.03.2012р.
Враховуючи викладене та те, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом та що зазначена ОСОБА_2 загальна сума оподатковуваних операцій була досягнута 31.12.2011р., суд вважає, що ОСОБА_2, звернулась до податкових органів із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість 02.04.2012р. із порушенням строків такого звернення.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що у зв'язку з проведенням реєстрації ФОП ОСОБА_2 платником податку на додану вартість з 09.04.2012р. позивачем надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень-травень 2012р.(а.с.206-208 т.5).
Під час перевірки перевіряючими встановлено, що згідно Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 №105 від 16.01.2012р. розмір отриманих доходів від здійснення підприємницької діяльності у січні 2012 року - 45891,74грн. (у тому числі податок на додану вартість 7648,23грн.), у лютому 2012р. - 50118,72грн. (у тому числі податок на додану вартість 8353,12грн.); у березні 2012р. - 52958,41 грн. (у тому числі податок на додану вартість 8826,40грн.); квітні 2012р.-43478,09грн. (де 100,00грн. отримані 04.04.2012р. внесено з урахуванням податку на додану вартість, а 43378,09грн. без врахування податку на додану вартість). Також, встановлено, що 20.04.2012 на р/р№26003208361 (а.с.50-83 т.5) ФОП ОСОБА_2 надійшло 210 грн. від ТОВ «Холідей стрім», але до книги обліку доходів і витрат внесена сума - 140грн. та не внесено до реєстру по отриманих податкових накладних; 30.04.2012р.- до книги обліку доходів і витрат внесена сума 1000,00 грн.(без ПДВ) від ТОВ «Норма плюс» згідно акту виконаних робіт №28 від 30.04.2012р. та не внесена до реєстру отриманих подактових накладних;-31.05.2012р. до книги обліку доходів і витрат внесена сума 1000,00грн.(без ПДВ) від ТОВ «Норма плюс» згідно акту виконаних робіт №32 від 31.05.2012р. та не внесено до реєстру отриманих податкових накладних;-30.06.2012р. внесена сума 12816,80грн. (без ПДВ) отримана від ФОП ОСОБА_10 згідно акту виконаних робіт №42 від 30.06.2012р. до реєстру отриманих податкових накладних внесена сума 12483,47грн., тобто не внесено до реєстру подактових накладних суму у розмірі 333,33грн.(без ПДВ);-31.07.2012р.-1666,67грн.(без ПДВ):внесена сума 416,67грн.(без ПДВ) від ФОП ОСОБА_10 згідно акту виконаних робіт №52 від 31.07.2012р.; внесена сума 833,33грн.(без ПДВ) від ТОВ «Норма плюс» згідно акту виконаних робіт №51 від 31.07.2012р. 416,67грн. внесено до книги доходів і витрат;-31.08.2012р. внесена сума 83,33грн.(без ПДВ), яка надійшла згідно виписки банку від ТОВ «Холідей стрим», але до реєстру виданих податкових накладних внесено лише 58,33грн.;-30.12.2012р. внесено суму 200,00грн.(без ПДВ) від ТОВ «Інтелектуальні комунікації -ЛТД» згідно атку виконаних робіт №ОУ-84 від 30.12.2012р.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 з 01.01.2012р. є платником податку на додану вартість, суд вважає, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно прийнято податкове повідомлення рішення №00000151703 від 07.03.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25707,68грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6936,92грн.
Згідно п.2.9 акту перевірки, що підтверджується Книгою обліку доходів і витрат №105 від 16.01.2012р.(а.с.132-144 т.5), відомостями виписки банку ПАТ «Марфін Банк» р/р №26003208361 (а.с.50-83 т.5) ФОП ОСОБА_2 отримано доходи від здійснення підприємницької діяльності які внесені до Книги обліку доходів і витрат проте не проведені через розрахунковий рахунок платника податків, а саме: за період з 01.01.2012р. по 08.04.2012р. у розмірі 3890,00грн. (без податку на додану вартість); за період з 09.04.2012р. по 31.12.2012р. у розмірі 50795,21 (без податку на додану вартість, який складає 60954,25грн.)
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене та те, що ФОП ОСОБА_2 при здійсненні підприємницької діяльності використовувала безготівкову форму розрахунків шляхом отримання коштів за надання послуг на розрахунковий рахунок, однак вищезазаначені кошти на відповідний р/р №26003208361 банку ПАТ «Марфін Банк» (а.с.50-83 т.5) не надходили та за ФОП ОСОБА_2 реєстратор розрахункових операцій не зареєстровано, суд приходить висновку, що відповідачем правомірно встановлено, що надані послуги здійснювались за готівку та вносились до книги обліку доходів і витрат та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121703 від 07.03.2014р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 263187,05грн.
Разом з тим, суд приходить висновку про безпідставність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000141703 від 07.03.2014р., яким нараховано земельний податок фізичних осіб у розмірі 186,94грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 386,74грн.
Так, під час перевірки ФОП ОСОБА_2 перевіряючими встановлено, що позивач є власником об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 із загальною площею 68,1 кв.м. та що ОСОБА_2 є платником плати за землю згідно ст.269 та п. 287.8 ст.287 Податкового кодексу України та що у 2011-2012р. до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкові розрахунки за сплати за землю не надходили та не податок не сплачувався.
Відповідно до ст.269 та п. 287.8 ст.287 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 68,1 кв.м. була зареєстрована за ОСОБА_2 21.09.2006р. на підставі Свідоцтва про право власності виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.03.2006р. та 24.03.2014р. - припинено право власності (повне відчуження).(а.с.156-159 т.6)
При цьому, як вбачається з зазначеного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 68,1 кв.м. є об'єктом житлової нерухомості.
Згідно пп.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Враховуючи викладене, те що ОСОБА_2 у 2011 році була платником єдиного податку та що представником відповідача не надано жодного доказу в обгрунтування нарахування зазначеного податку, зокрема докази права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000141703 від 07.03.2014р. є необгрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністартивний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2-задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.03.2014р. №0000141703.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 26.02.2018р.
Суддя К.О. Танцюра
.