Справа № 815/410/18
21 лютого 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Деркач А.А.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Рачук В.В.
третьої особи - ОСОБА_4
представника третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування висновку, -
встановив:
31 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, 65039; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Канатна, 134, м. Одеса, 65039; ідентифікаційний код юридичної особи: 26303264) про визнання протиправним та скасування висновку відповідача як органу опіки та піклування про визначення порядку участі ОСОБА_4 у вихованні його малолітньої доньки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, № 01-11/130 від 30.01.2018 року, з тих підстав, по суті, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного висновку; проігноровано всі доводи позивача та не прийнято їх до уваги при прийнятті оскаржуваного висновку; не досліджено об'єктивно в межах повноважень відповідача всі обставини, що мають істотне значення для вирішення питання щодо участі батька у вихованні дитини; порушено встановлений законом порядок такого розгляду; надано оскаржуваний висновок за відсутності достатніх матеріалів та врахування думки учасників засідання, зокрема неповнолітньої дитини.
В судовому засіданні 21.02.2018 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому останній, керуючись ст.ст. 19, 47, 49, 51, 162 КАС України, просить, зокрема, закрити провадження у справі № 815/410/18, з тих підстав, що:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2.10 Положення про Приморську району адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради 26.04.2017 року за № 1934-VII райадміністрація, як виконавчий орган Одеської міської ради, є органом опіки та піклування, утворює раду з питань опіки та піклування та вирішує питання участі батьків у вихованні дитини. В розрізі цих повноважень райадміністрація здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Правил опіки та піклування, затверджених наказом Держкомітету України у справах сім'ї та молодці, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики від 26.05.1999 року № 34/166/131/88, постанови Кабінету Міністрів України «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 року;
- згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Спірні правовідносини виникають із сімейних правовідносин, стосуються права батьків на виховання та спілкування з дитиною. А тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що суд має закрити провадження по цій справі відповідно до ст. 238 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача, третя особа та представник третьої особи підтримали заявлене у відзиві на позов клопотання про закриття провадження у цій справі, просили його задовольнити з підстав, викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Вивчивши позицію представника відповідача, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах розгляду клопотання, суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень, віднесених до його компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Абзацом 1 частини 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України і Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 року за № 387/3680, визначено правовий статус органів опіки та піклування.
Так, ст. 56 ЦК України визначено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 246 СК України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
Частиною 3 статті 243 СК України передбачено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
При цьому згідно ч. 1 ст. 2 СК України даний кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Згідно п. 1.1 Правил опіки та піклування, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 п. 1 Правил опіки та піклування передбачено, зокрема, що органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що правовідносини, які виникли у даній справі, випливають із сімейних, і відповідно до положень ЦПК України, розгляд даної категорії справ має здійснюватись в порядку визначеному ЦПК України.
Тобто, розгляд таких справ віднесено до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у цій справі є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 2 ст. 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Судом з'ясовано, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 31.01.2018 року у справі № 522/810/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 за участі третьої особи Служби по справах дітей Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 8) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.
Тобто, виходячи з положень ч. 2 ст. 19 СК України та з'ясованих обставин, оскаржений висновок відповідача як органу опіки та піклування про визначення порядку участі ОСОБА_4 у вихованні його малолітньої доньки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, № 01-11/130 від 30.01.2018 року, станом на час розгляду клопотання представника відповідача - не є обов'язковим до виконання, та відповідно, не є рішенням у розумінні КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування висновку - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
В повному обсязі ухвалу складено 26 лютого 2018 року.
Суддя М.Г. Цховребова