Справа № 493/23/18
26 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними та дискримінаційними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з Балтського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними та дискримінаційними дій Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, зобов'язання Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити нарахування та виплату пенсії з 01 січня 2016 року та сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позовна заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача, його номеру засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, позивач вказує, що на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №5123000030 від 30.10.2014 року, з вересня 2014 року по грудень 2015 року він перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кодимському районі Одеської області та отримував пенсію за віком, проте до позовної заяви письмових доказів на підтвердження викладених обставин позивачем не додано, враховуючи, що зазначені документи стосуються безпосередньо позивача.
Також позивач зазначає, що 26 червня 2017 року звернувся до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про поновлення нарахування та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, разом з тим, до суду надано заяву про перерахунок пенсії від 07 червня 2017 року, яка не містить відмітки про її отримання Балтським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.
Крім того, позивач вказує, що 15 серпня 2014 року переїхав з м. Донецьк до м. Кодима Одеської області та зареєструвався за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Кодимської райдержадміністрації про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №5123000030 від 30.10.2014 року. Термін дії довідки було продовжено до 30.10.2015 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом 03.01.2018 року, при цьому не зазначаючи чи була продовжена дія його довідки у період з 30.10.2015 року по дату звернення до суду, чи проживає позивач станом на дату звернення до суду за зареєстрованою адресою АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, позивачем до позовної заяви не надано вищезазначені докази. Крім того, додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку, не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.
Таким чином, позивачем не надано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, всупереч зазначеним приписам КАС України, позовна заява ОСОБА_1 вказаного письмового підтвердження не містить.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно відмітки Балтського районного суду Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 подано 03 січня 2018 року.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подачу даного позову позивачу слід сплатити 704, 80 грн., проте до позову не доданий документ про сплату судового збору.
При цьому, позивачем до позову додано клопотання про зарахування сплаченого судового збору у сумі 640 грн., згідно квитанції №0.0.882197994.1 від 30.10.2017 року, банк платника ПАТ КБ «ПриватБанк», одержувач платежу: ГУ ДКСУ в Одеській області, код 37343459, рахунок №31212206700250 МФО 828011 при зверненні із позовом до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання поновити нарахування і виплату пенсії, в обґрунтування якого вказує, що ухвалою Кодимського районного суду від 03.11.2017 року у справі №503/2133/17 повернуто для подання до належного суду його адміністративний позов, в зв'язку з тим, що в даний час він перебуває в м. Донецьк, не має можливості повернути сплачений судовий збір, не отримує пенсії та не може сплатити його повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, згідно даний Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року, по справі № 503/2133/17 повернуто з Державного бюджету України 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого відповідно до квитанції №0.0.882197994.2 від 30.10.2017 року судового збору.
Суд зазначає, що платіжними реквізитами для перерахування судового збору Одеського окружного адміністративного суду є:
Отримувач коштів: УК у м. Одесі/Київський район
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923
Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області
Банк отримувача (МФО): 828011
Рахунок отримувача: 31212206784005
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. п.2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України (у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з тим, позовна вимога, викладена в пункті 1 прохальної частини позову, а саме: визнати протиправними та дискримінаційними дії Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, не відповідає вимогам ст. 5 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом визначення позовних вимог, з урахуванням вимог ст. ст. 5, 245 КАС України, зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача, його номеру засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, надання документу про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, надання належним чином завірених копій всіх письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням зауважень, викладених в даній ухвалі суду, зазначення письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 79, 94, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними та дискримінаційними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук